12 травня на Netflix вийшов драматичний бойовик «Мати», в якому суперзірка Дженніфер Лопес протистоїть загону підступних лиходіїв, щоб захистити доньку. У рецензії нижче розповідаємо, як акторка виглядає на екрані у ролі нещадної вбивці та чи може похизуватися стрічка крутими бойовими сценами.
«Мати» / The Mother
Жанр трилер, бойовик, драма
Режисерка Нікі Каро
У ролях Дженніфер Лопес, Омарі Гардвік, Гаель Гарсія Берналь, Люсі Паес, Джозеф Файнс
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2023
Сайт IMDb
Колишня військова армії США, ім’я якої не повідомляється, зв’язалась не з тими хлопцями, завагітніла, а нині проходить інформатором ФБР у справі про торгівлю зброєю. Після невдалого нападу ексспільника героїня народжує дівчинку, але мусить відмовитись від дитини, щоб не наражати її на небезпеку.
Так новонароджена відправиться до хорошої родини, яка добре подбає про неї, а невтішна мати — у суворі сніги Аляски, щоб зникнути з радарів та полювати на оленів у засніжених лісах. Минає 12 років, і привиди минулого наздоганяють непохитну відлюдницю. Вона змушена знову стати на стежину війни, щоб захистити найдорожче, що в неї залишилось.
В останні роки голлівудська зірка, поп діва і бізнесвумен Дженніфер Лопес воліє зніматися в невибагливих ромкомах («Почни спочатку», «Вийду за тебе»), які можуть мати домішки інших жанрів, як от відносно нещодавнє «Нестримне весілля».
Але «Мати» від самого початку позиціонувався як серйозний драматичний бойовик, де 53-річна зірка була головною ударною силою з мінімальною підтримкою з боку чоловіка (ледь не епізодичного Омарі Гардвіка з «Армії мерців»).
І справді, Лопес знаходиться у хорошій формі, добре тримається в кадрі та впевнено зображає войовницю, яка готова на все заради своєї дитини. Але цього виявляється катастрофічно замало, щоб сюжет виглядав хоч би трохи правдоподібно і логічно. Додайте до слабкого сценарію неприпустимо малу кількість екшену (хоч і якісно зафільмованого), затягнутий хронометраж — і отримаєте майже дві години беззмістовної оповіді.
Не страшно, що місцевий сценарій безсоромно простий і вторинний: у свій час від негідників доньок рятували хоч Шварценеггер, хоч Стейтем. Однак, попри кричущу шаблонність, «Мати» не в змозі надати те, що від неї вимагається першочергово — запальний екшн, бажано у великій кількості. Його тут жалюгідні крихти.
Стрічка не може хоча б відволікти увагу глядача від власної неспроможності.
Справді цікавими виглядають лише кілька сцен. Наприклад, погоня на Кубі, коли під латинську музичку десь із саундтреку до «Форсажу» Джей Ло вмощується за кермо старенької «Волги» ГАЗ-21. Тут відчувається хороша динаміка, на додаток автори встигають використати цікавий асоціативний монтаж в кульмінації.
В якийсь момент оповідь перетворюється на історію на кшталт «а мати хоче научати». Ця частина істотно пригальмовує розвиток дії. Вона потрібна для того, щоб очікувано виправдати деякі моменти в кінцівці.
Фінальна битва виглядає недолуго, але змушує згадати про сцену на снігоходах з другого «Міцного горішка», та й знято тут усе якісно.
В усьому іншому історія становить невиразну збірку з типових жанрових кліше, апогеєм котрих виглядає навмисно спотворене лице головного лиходія у виконанні Джозефа Файнса. Останній, напевно, провів більше часу у кріслі для гримування, ніж перед камерою.
В це важко повірити, але навіть в такому зовсім не гламурному і похмурому сеттингу головна зірка примудряється засвітитися в парі кадрів у гарній вечірній сукні. В акторки наче виривається назовні бажання хоч ненадовго постати перед глядачем у якості всім відомої модниці-селебріті. Так і з фільмом: він ніби намагається бути крутим бойовиком, але більше скидається на спробу дружини Бена Аффлека вчергове нагадати, що вона все ще та сама Jenny from the block.