Макс Кідрук — один з найвідоміших українських письменників сучасності. Починав автор з тревелогів, далі перемкнувся на технотрилери, що й принесло йому популярність, а останнім часом пан Кідрук пише наукову фантастику. На перший роман «Нові Темні Віки. Колонія» з майбутньої трилогії я вже писав рецензію. Тепер розповім про його свіженьку науково-популярну книжку «Теорія неймовірності», що також вийшла в новому видавництві автора та його дружини «Бородатий Тамарин».
Плюси:
гарна якість видання; безліч найрізноманітніших тем, цікавих фактів, розвінчування міфів тощо; книга легко та приємно читається уривками між справами чи роботою, або за раз чи два запоєм; до неї можна постійно повертатися, щоб згадати певний факт чи важливе наукове відкриття
Купити в Бородатий Тамарин«Теорія неймовірності»
Автор Макс Кідрук
Видавництво Бородатий Тамарин
Мова Українська
Кількість сторінок 304
Обкладинка Тверда
Рік видання 2023
Розмір 135×210 мм
Сайт tamarinbooks.com
Книгу «Теорія неймовірності» створено на основі однойменного циклу науково-популярних передач, які виходили в ефірі «Українського радіо» у 2021 році. Зараз вони також є у форматі подкасту, наприклад, в Google Podcasts.
Як каже сам автор, в процесі довгої роботи над книгою «Колонія. Нові Темні Віки» він прочитав безліч різноманітної наукової літератури, частину інформації з якої письменник використав для роману. Але левова частка цікавезних даних залишилася не залученою, а поділитися нею хотілося.
Потім Макс Кідрук домовився з «Українським Радіо» про цикл коротеньких передач, а далі переробив усе в цю книгу. Тобто «Теорія неймовірності» не присвячена одній науково-популярній темі. Це збірка з 70 міністатей про різні аспекти науки, про цікаві факти, про розбиття певних усталених в суспільстві міфів тощо.
Такий формат книжки відразу позитивно впливає на декілька фактів. По-перше, її легко та швидко читати набігами, бо одну тему автор пояснює максимум на чотирьох-п’яти сторінках, а часто це взагалі дві сторінки. Тобто книгу можна читати в перервах між справами, роботою, навчанням, переглядом відео на YouTube, ігровою сесією тощо.
По-друге, тут безліч найрізноманітніших тем, які підійдуть найширшому колу читачів. Кідрук розказує буквально про усе: від коронавірусу та безпечності вакцинації, до тераформування Марса, електролітаків, зародження життя на Землі, корисних бактерій, квантових комп’ютерів, ГМО, антибіотикорезистентності тощо.
«Теорія неймовірності» не про одне прочитання та подальше зберігання на поличці. До неї можна постійно повертатися, щоб пригадати той чи інший цікавий науковий факт, чи тему, чи дослідження тощо.
А далі це можна використовувати для роботи чи навчання, для спілкування з друзями чи родичами. Наприклад, вражати усіх тим, що динозаври насправді мали пір’я за різдвяним столом чи на чийсь День Народження.
Правда, цей же пункт стає і головним, та єдиним, мінусом книги — напевно немає такого читача, якому сподобаються усі теми. Скоріше за все, у кожного буде три, п’ять чи десять міністатей, які виявляться просто не цікавими.
Наприклад, мені нудно читати щось пов’язане з фізикою чи хімією, тому розділи про енергію сонячних надр, про додаткові виміри, вуглець, як основу життя та космічні промені проходили повз мене. А для когось це навпаки будуть топ теми. Думаю логіку ви зрозуміли.
В усьому іншому маємо чудову, легку для сприйняття, корисну книгу, яка не тільки розважає та дає широкий спектр нових знань, а й змушує задуматися над майбутнім людства та Землі. Бо Макс Кідрук постійно говорить про кліматичну загрозу, про кроки для її подолання, розвіює пов’язані з цим міфи, наприклад, про затоплення суші, та детально розповідає про інші, набагато реальніші та небезпечніші наслідки (наприклад, метангідратний вибух) нашого недбалого ставлення до глобального потепління.
«Теорія неймовірності» має 300 сторінок, легко, приємно та швидко читається. Книга гарно надрукована, має приємний жовтавий папір, невеликі малюнки на початку кожної теми та зручний для читання шрифт. Окремо зазначу неймовірну обкладинку з якісним деталізованим малюнком. Це справді привертає увагу до книжки та водночас дає приблизно зрозуміти її орієнтованість.