2 серпня Apple TV+ завершив показ трилеру «Перехоплений рейс» з Ідрісом Ельбою у головній ролі. Судячи з рейтингів відомих кінопорталів, серіал сподобався як глядачам, так і критикам, навіть не дивлячись на заїждженість теми захоплення літака терористами. У цій рецензії розбираємось, в чому секрет успіху нового проєкту яблуневого сервісу.
«Перехоплений рейс» / Hijack
Жанр трилер
Режисери Джим Філд Сміт, Мо Алі
У ролях Ідріс Ельба, Ніл Мескелл, Бен Майлз, Макс Бізлі, Кейт Філліпс
Прем’єра Apple TV+
Рік випуску 2023
Сайт IMDb
Аеропорт Дубаю. Посеред звичної пасажирської метушні особливо виділяються двоє. Перший — чоловік у діловому костюмі, явно збентежений своїм запізненням на рейс Kingdom Airlines КА29, що прямує до Лондона. Спітнілий та захеканий, він видає потужний крос аби все ж потрапити на борт. Другий — замріяний Ідріс Ельба, він же Сем Нельсон, який кричуще неквапливо прямує на той самий літак майже без багажу. З собою в нього лише прикраса від Gucci та наміри налагодити стосунки з колишньою дружиною.
Та цим благородним надіям не судилося здійснитися, чи, принаймні, їх доведеться відкласти до кращих часів, адже рейс КА29 захоплює команда озброєних терористів. Помітно, що вони дуже нервові, злі та налаштовані серйозно.
Нельсон вирішує взяти ініціативу на себе та втрутитися у ситуацію. У нього є досвід корпоративних переговорів, тож він вміє переконувати та схиляти шальки терезів на свою користь. Пасажирів чекатиме напружений політ тривалістю у 7 годин, а глядачів — фактично оповідь у реальному часі, відповідно, довжиною в 7 епізодів.
Перше, що кидається у вічі, це намагання сценаристів-шоуранерів Джорджа Кея та Джима Філда Сміта усіляко не виправдовувати очікування глядачів, і це прямо дуже здорово.
Зазвичай персонажі подібних сюжетів виступають героями-одинаками з пістолетом напереваги, та Сем Нельсон далекий від образу типового рятівника. Цей непохитний і на диво врівноважений чоловік воліє розв’язувати проблеми розумом, а не силою.
Нерідко сюжет йде наперекір здоровому глузду, що проявляється у сумнівній мотивації та поведінці багатьох учасників дійства. Але ці неприємні недопрацювання не повинні затьмарити головний здобуток: серіал стовідсотково працює як напружений, здатний добряче дивувати, трилер, від якого неможливо відвести погляд.
Це не означає, що сюжет тут цілковито непередбачуваний. Деякі твісти вгадуються надто легко і завчасно, а певні моменти взагалі виглядають абсурдно. Та, знову ж таки, воно не заважає «Перехопленому рейсу» залишатись дуже компетентним жанровим зразком. Зараз, коли вже вийшов повний сезон, його рекомендується переглядати у режимі binge-watching.
Потрібно розуміти, що перед Кеєм, Смітом та їх командою стояло амбітне завдання. Вони мали якомога якісніше та правдивіше показати історію, де залучена купа персонажів, кожен з яких є гвинтиком складного механізму.
При цьому авторам потрібно було постійно тримати напругу та в кожному епізоді натискати на ті важелі, що дозволяли б знову і знову інтригувати глядача. І якщо до правдивості виникають питання, то з напругою та інтригою все набагато краще.
В якийсь момент історія починає нагадувати шкільний урок з непосидючими учнями. Поганці, як вправні педагоги, тільки та роблять, що слідкують за порядком у класі. «Сядь на місце!», «Витягни ручку з рота!», «̶̶̶З̶н̶о̶в̶ ̶̶̶н̶̶̶е̶̶̶ ̶̶̶в̶̶̶и̶̶̶в̶̶̶ч̶̶̶и̶̶̶в̶̶̶ ̶̶̶в̶̶̶і̶̶̶р̶̶̶ш̶̶̶а̶̶̶!̶» — не втомлюються робити зауваження вони.
Щобільше, саме на їхньому тлі герой Ельби виглядає таким дотепним вигадником. Бо, щоб сфотографувати труп і відправити своїм покровителям, достатньо згадати про вже мертвого пасажира, а не вбивати нового, чи не так, панове лиходії?
Довгенько не розкриваються і мотиви терористів. В один момент з’являється натяк на хитромудру гру в кращих традиціях Ганса Грубера. Переконатися у серйозності лиходійських намірів беруться поважні британські урядовці, але вони виявляються зовсім не готовими до такого розвитку подій — закид у бік влади зараховано.
Нещасні ж пасажири рейсу КА29 на власному досвіді переконуються, як це — знаходитись під прицілом винищувачів. Здається, саме час завантажувати додаток «Повітряна тривога».
Не прикрашають історію звичні для сучасних серіалів просідання в середині сезону. Очевидно, що творцям вартувало обрати коротший рейс і зменшити його до годинок п’яти. Тоді б концентрація напруги істотно зросла, а на якісь другорядні речі елементарно не вистачало часу.
Не дивлячись на велику кількість дійових осіб, Ельба — справжня зірка цього авіатрилера та його ж основна ударна сила. Навіть злісні терористи нічим особливо не запам’ятовуються, окрім вищезгаданих педагогічних навичок.
Там, де, наприклад, Джерард Батлер воліє насуплено пихтіти в камеру і товкти пики, Сем Нельсон намагається врятувати ситуацію за допомогою свого переконливого, по-ельбівські фірмового погляду та упаковки від йогурта. Як не дивно, це працює.
Як і в цілому спрацьовує увесь задум Кея та Сміта: так потужно занурити у свою історію, постійно тримати в напрузі і не відпускати знесиленого глядача аж до самих краєвидів похмурої британської столиці — велике досягнення.
З іншого боку, настільки грубо подавати абсолютно казкову і деякою мірою абсурдну авіасимуляцію під соусом справжності — треба мати неабияку сміливість. Втім, колись і 11 вересня здавалось диким нічним жахіттям, а не чимось реальним.