22 листопада на платформі Apple TV+ завершився показ першого сезону драматичного серіалу «Уроки хімії». Його сюжет заснований на однойменному романі Боні Гармус, що побачив світ у 2022 році. У рецензії нижче розповідаємо, що саме нахімічили автори шоу.
Плюси:
цікава історія, що викликає справжні емоції; якісна ретро-стилізація; хороші акторські роботи; головна героїня не ідеалізується, а проходить складний шлях і отримує розвиток характеру, і це добре
Мінуси:
намагання втиснути максимальну кількість гостросоціальних повісток; часом автори вдаються до маніпулятивних сюжетних ходів та прийомів, як, наприклад, оповідь з точки зору собаки в одному з епізодів
«Уроки хімії» / Lessons in Chemistry
Жанр драма
Автор Лі Айзенберг
У ролях Брі Ларсон, Льюїс Пуллман, Аджа Наомі Кінг, Стефані Кеніг, Патрік Вокер, Томас Манн
Прем’єра Apple TV+
Рік випуску 2023
Сайт IMDb
Початок 50-х. Молода вчена-хімік Елізабет Зотт працює лаборанткою у науково-дослідчому інституті Гастінгса та найбільше на світі полюбляє займатися наукою. Але замість доленосних переливань з однієї колбочки в іншу вона змушена готувати каву колегам-чоловікам з докторським ступенем та бере участь у безглуздих корпоративних конкурсах краси проти власної волі.
Знання з хімії Елізабет вдало застосовує на кухні, через що її страви відрізняються неперевершеним смаком. У майбутньому це вміння зробить з вченої ведучу кулінарного шоу «Вечеря о шостій» та справжню телезірку, яку обожнюватимуть мільйони американських домогосподарок (з її рецептами можна ознайомитись ось тут). Та до цього етапу ще треба дійти.
Поворотним моментом у житті дівчини стає знайомство з доктором Келвіном Евансом — талановитим вченим, що претендує на Нобелівську премію та полюбляє біг і академічне веслування. Разом з тим він, так само, як і Елізабет, безмежно закоханий у науку одинак без найменших амбіцій на особисте життя. Зустріч двох споріднених душ не могла обернутися чимось іншим, окрім як романтичними почуттями. Але те, що здавалося справжнім щастям, в результаті стає початком надскладних випробувань для Елізабет.
Сюжет «Уроків хімії» заснований на однойменному романі Боні Гармус — 65-річної жіночки, для якої він став дебютом. Натхненням для цієї історії послужив реальний випадок з життя авторки, коли вона працювала у рекламному агентстві, а одну з її ідей присвоїв колега-чоловік.
Можливо, саме через це під час перегляду виникає стійке враження, ніби сюжет заснований на реальних подіях та становить біографічну розповідь про якусь видатну особистість. Але ні, Елізабет Зотт — цілком вигаданий персонаж, свого роду збірний образ, який транслює виразні феміністські наративи. Звісно, останні ні для кого не стали одкровенням.
Беззаперечним успіхом авторів шоу виявилося те, що вони презентували не примітивну плакатну агітку, а в першу чергу цікаву, захопливу і чуттєву історію, яка здатна надихати.
У цьому контексті важливо розуміти, що головна героїня не позбавлена помітних недоліків. На початку це досить черства і гордовита особа (хоча сюжет пояснює таку позицію), котра взагалі не підтримує зв’язки з навколишніми та категорично заявляє, що ніколи не вийде заміж. Не дарма ж її прізвище нагадує ім’я одного злісного генерала з коміксів DC. І тим цікавіше спостерігати за подальшими змінами характеру Елізабет, на що вплинуть різні життєві події.
Відмова від повної ідеалізації центрального персонажа і показ того, що Зотт може бути в чомусь та й не права — абсолютно вірне і виправдане рішення. Так вона схожа на живу людину, а не ідеологічний інструмент, а значить — стає ближча і зрозуміліша кожному.
Очевидно, що для глядачів, знайомих з хімією на рівні автора цих рядків (стандартна Н2О, максимум — Н2SО4) деякі терміни будуть незрозумілі. Але це зовсім не проблема, адже наука не затьмарює головне та не заважає бути емоційно залученим. На додаток творцям вдається не загороджувати оповідання та драматургію прогресивною риторикою, яка все ж не має знаходитись на найвищому щаблі.
Там, де амбітна жінка змушена жити у патріархальному суспільстві, у якому навіть не передбачена графа «міс або місис» у бланках документів, існує і прекрасна love story, де наочно показано, що краще пірнати у вир життя в обіймах коханої людини, а не у гордій самотності. А поряд з моментом, де мати змушена пожертвувати кар’єрою заради родини, знаходиться й інший бік медалі, коли батька, що прибув з «дальнього плавання», не впізнає рідний син.
Є тут епізод, де нестерпні страждання майбутніх мамусь під час пологів різко контрастують з піднесеним настроєм майбутніх татусів, підкріпленим чаркою дешевого пійла у залі очікувань. Та, будемо відверті, сьогодні світ вже не такий, як у 50-ті, і партнерські пологи не є чимось незвичайним.
Автори вправно закликають до глядацького почуття справедливості — ходу, можливо, дещо маніпулятивного, але цілком дієвого. Якщо у кадрі з’являється мерзенний директор телестудії з явно сексистськими поглядами, будьте певні, що він своє отримає.
«Уроки хімії» дійсно захоплюють, але серіал має відверті недоліки. До феміністського маніфесту додається другорядна сюжетна лінія темношкірої громадської активістки, сусідки Елізабет, і вона не здається такою вже необхідною. А щоб глядачу не здалося замало, в одному з епізодів фігурує і гомосексуальна тема. Тут одразу згадується влучне прислів’я «що занадто — то не здраво».
Брі Ларсон, яка у листопаді сяє і на великих, і на малих екранах, ідеально підходить на роль жінки з непростою долею і викликає щиру емпатію. Льюїс Пуллман володіє фірмовою добродушною привабливістю свого батька та вселяє майже миттєву довіру навіть у такої недовірливої дамочки, як Елізабет Зотт, що вже казати про глядача. Між ними відчувається, не сприйміть за каламбур, та сама хімія, через що і драматизм, досягнутий у кінці другого епізоду за допомогою дешевенького твіста, не викликає відторгнення.
У підсумку не важко здогадатися, що тутешня історія — зовсім не про уроки хімії, але про уроки самого життя. Адже якщо вже опинився у тому човні, то мусиш веслувати щосили, незважаючи ні на що.