Читацькі дописи
IT Community

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.

“В глибинах душі розквітають сади, Де кожен талант, наче квітка, зростає. Хтось музику чує крізь шелест води, А інший у числах красу відчуває.”

Вступ

Попередня стаття чи навіть невеликий огляд, про так званий індекс інтелекту IQ мала на меті відкрити більший простір для роздумів: що саме вимірювати у спробах оцінювати інтелект. В матеріалі була згадка про Говарда Гарднера та його теорію множинного інтелекту. За браком часу, можливо багато хто не зміг познайомитися зі змістом його концепції.

Я у своїй діяльності неодноразово співпрацював з розробниками програмного забезпечення, захоплювався когнітивними науками та наразі намагаюсь осягнути більшість аспектів штучного інтелекту. Тому візьму на себе сміливість зробити стислий огляд та зробити деякі ремарки стосовно теорії, яка розширить уявлення про сутність інтелекту в людському вимірі.

Дослідження Гарднера

У 1970-х роках, коли Гарднер проводив свої дослідження, загальноприйнято було вважати, що інтелект людини можна виміряти лише одним показником – коефіцієнтом IQ. Люди вірили, що вони народжуються з певним рівнем інтелекту, і це незмінна величина залишається на все життя. Гарднер з цим не погоджувався.

На основі своїх досліджень він дійшов двох важливих висновків: перший — інтелект не є статичним – він може розвиватися; другий — тести IQ вимірюють лише окремі типи або складові інтелекту, переважно логічне мислення та просторове сприйняття. Теорія набула широкої популярності у 80-х роках після публікації книги Гарднера “Frames of Mind” у 1983 році. Її досі можна знайти онлайн, якщо вам цікаво ще глибше зануритися в тему.

Спостерігаючи за розробниками софта, я часто бачив, як різні люди по-різному підходять до розв’язання однакових задач. Хтось краще розуміє візуальні схеми, хтось – текстові описи, а комусь потрібно “помацати руками”. Це чудово ілюструє доволі відома всім метафора про те, що не варто судити рибу за її здатністю лазити по деревах. Ще можна впевнено підтвердити, на підставі спостереження за зростанням програмістів  від джуніорів до гуру, Гарднер має рацію щодо можливості розвивати різні типи інтелекту. Якщо вони щодня розв’язували алгоритмічні задачі, їхнє логічне мислення обов’язково покращувалося.

Типи інтелекту

Тож розглянемо всі запропоновані Гарднером типи інтелекту :

1. Натуралістичний інтелект
Це здатність людини розуміти та відчувати природне середовище. Люди з високим рівнем цього інтелекту добре розуміються на природних явищах, геологічних формаціях, тваринах, комахах, рибах, рослинах. У ІТ-сфері такі особистості часто захоплюються біоінформатикою або займаються проєктами, пов’язаними з екологією.

2. Музичний інтелект
Люди з розвиненим музичним інтелектом мають чудове відчуття тону, ритму, висоти звуку. В дитинстві вони часто наспівують або відбивають ритм. У програмуванні це може проявлятися у гарному відчутті патернів та структур коду.

3. Логіко-математичний інтелект
Це той тип, який найчастіше перевіряють тести IQ. Такі люди добре працюють з числами, розв’язують проблеми крок за кроком, формують гіпотези. Не дивно, що переважна кількість програмістів має високий рівень цього інтелекту.

4. Екзистенційний інтелект
Цей тип особливо цікавий мені, бо сам часто замислююсь над фундаментальними питаннями. Люди з високим екзистенційним інтелектом схильні розмірковувати над глобальними питаннями: “Чому ми існуємо? Яке призначення технологій? Як штучний інтелект може змінити людство?”.  У світі технологій такі люди часто стають візіонерами та інноваторами, формують етичні принципи розробки ШІ, замислюються над довгостроковим впливом технологій на суспільство.

5. Міжособистісний інтелект
Це здатність ефективно комунікувати з іншими як вербально, так і невербально. В ІТ-сфері такі люди часто стають чудовими тімлідами, скрам-майстрами або менеджерами проєктів. Вони інтуїтивно розуміють динаміку команди, вміють зчитувати настрій колег навіть у повідомленнях Slack. З реалізацією багатьох проектів я помітив, що люди з високим міжособистісним інтелектом краще розуміють потреби користувачів та створюють більш інтуїтивні інтерфейси.

6. Тілесно-кінестетичний інтелект
У контексті розробки програмного забезпечення цей тип інтелекту проявляється у здатності швидко друкувати наосліп, віртуозно користуватися shortcuts, ефективно працювати з кількома моніторами. Такі розробники часто захоплюються hardware-проєктами, робототехнікою або VR-розробкою, де важлива координація та розуміння фізичного простору. Вони також чудово справляються з ергономікою робочого місця та часто експериментують з різними типами клавіатур чи методами введення коду.

7. Вербально-лінгвістичний інтелект
Поруч з логіко-математичним, цей тип інтелекту критично важливий у програмуванні. Люди з високим рівнем володіють чудовими навичками роботи з документацією, легко опановують нові мови програмування, пишуть зрозумілі коментарі та чисті, самодокументовані функції. За моїми спостереженнями такі розробники часто стають технічними “письменниками”, створюють навчальні матеріали або ведуть успішні технічні блоги.

8. Внутрішньоособистісний інтелект

Це розуміння власних емоцій, думок та реакцій. Неодноразово я помічав, що високий рівень цього інтелекту допомагає уникати вигорання, ефективно планувати свій час та обирати проєкти, які справді цікаві. Такі люди добре розуміють свій процес навчання, знають коли потрібна перерва у дебагу, а коли варто продовжити пошук рішення. Вони часто практикують mindfulness, ведуть щоденник розробника та аналізують свої помилки для постійного вдосконалення.

9. Візуально-просторовий інтелект
У світі технологій цей тип інтелекту безцінний для UI/UX дизайнерів, розробників комп’ютерної графіки та геймдеву. Такі люди легко уявляють, як будуть взаємодіяти різні компоненти системи, створюють зрозумілі діаграми архітектури та можуть «побачити» потенційні проблеми в дизайні ще до його імплементації. В успішних командах розробники з високим візуально-просторовим інтелектом особливо добре справляються з рефакторингом складних систем, бо можуть утримувати в голові цілісну картину проєкту.

Висновок

Розуміння теорії множинного інтелекту також може стати в пригоді тим, хто опікується особистим  індивідуальним розвитком. Якщо визначити свої сильні сторони, можна більш ефективно планувати навчання та кар’єру. А розуміючи та розвиваючи слабкі сторони, можна розширити свої можливості та стати більш універсальним фахівцем та високорозвинутою особистістю.

Шановні читачі та коментатори, на ITC триває конкурс! Щоб взяти участь, достатньо опублікувати свій допис, натиснувши на білий олівчик вгорі сайту.

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.