Цей матеріал – не редакційний
Це – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.
Я спробую розповісти про ігрові девайси, які як мінімум викликають зацікавленість й гаму відчуттів від “йоптіть, а нашо воно треба і як ним користуватися“ до “ну прикольно, непогано б і спробувати“. Власне, я “напробувався” (є власником кожного з них) і можу про все згадане розповісти з особистого досвіду.
Багатокнопочні миші
Це що
Це такий от монстрик з панеллю з кнопками під великим пальцем.
Це ігрові миші, створені перш за все для MMORPG, але насправді їх потенціал незрівнянно більший.
Зручність таких мишей у тому, що їх поведінку можна кастомізувати як душі завгодно, навісивши ті комбінації клавіш, які ви часто використовуєте, ще й за потреби перемикати то на льоту. Наприклад, багато з нас проводить більшість часу у браузері. Отже, має сенс зробити щось отаке (скрін з конфігурації для Razer Naga, яку я наразі використовую, про досвід використання буде нижче).
Профіт у тому, що виконання якихось дій переходить від відносно складної задачі (наприклад, треба знайти таб, який хочеться закрити, навести на нього й клікнути по хрестику) до банальної м’язової пам’яті. Порух пальця — і готово.
Чогось схожого можна добитися за допомогою жестів мишкою або комбінації кнопок на клавіатурі, але тут ще на порядок простіше.
В іграх — аналогічно. Досить звикнути і все, підсідаєш моментально, далі без такого девайсу як без рук.
До речі, не варто переживати з приводу того, що в такій кількості кнопок легко заплутатися і тиснути не ту. Це не так просто зробити 🙂 Кнопки розташовані хвилями і розпізнати яка саме в даний момент під пальцем дуже легко. Так, ви будете плутатися спочатку, але звикнете швидше, ніж самі думаєте.
Досвід використання
Я успішно угробив дві Logitech G600 і зараз десь на півдорозі до повного убієнія Razer Naga Trinity (вирішив спробувати щось нове в надії, що от це житиме трохи довше).
Логітеки класні, але ламаються. В них є додаткова третя повноцінна кнопка, також відома як G-Shift, розташована під безіменним пальцем. Кнопка може виступати модифікатором (а-ля Alt чи Ctrl) для інших кнопок (фактично, це робить з 12 кнопок вже 24), або можна на неї навісити ще щось. Я не те щоб нею особливо користувався, але коли помер клік на колесі прокрутки, то знадобилася. Але це була менша з проблем. Основна ж проблема була в тому, що з часом мишка почала видавати дабл-кліки і це, по ходу, ремонту не сильно підлягало — особливості конструкції.
Рейзер непоганий, але теж має типові (вже для Рейзерів) проблеми — з часом починає жорстко глючити колесо прокрутки.
В цілому, досвід використання обома девайсами (я дві угроблені Логі порахую за один, добре?) дуже позитивний. Миші зручні, якість матеріалів пристойна, користуватись приємно.
На жаль, обидві мають типові для виробника проблеми, які кочують по всім девайсам (на дабл-кліки в Логітека та скрол у Рейзера в інтернетах жаліються вже дуже давно). А тому треба бути морально готовим до того, що, м’яко кажучи, не дуже дешеву мишку все одно доведеться колись міняти.
На ринку є й інші моделі (Corsair, а також екзотичні в наших краях Redragon та UtechSmart), однак загалом обирати, за великим рахунком, ні з чого. На жаль, Логітек забили на випуск нових моделей от в саме такому форматі, але той же Рейзер недавно розродився новою моделлю Наги.
Чи варто брати
Так. Якщо ви готові витратити певну суму грошей на комфорт – так. Я особисто вже не уявляю життя без такої миші. Може не саме таку, може з меншою кількістю кнопок, але воно того варте. Це купа можливостей під рукою, причому буквально.
Кейпади
Що це
Це додаткова клавіатура, розрахована на керування однією рукою.
Набирати на ній текст навряд чи вийде (хоча теоретично можна), а от грати в ігри або навіть використовувати в професійному софті, попередньо створивши відповідний профіль для хоткеїв, — цілком.
Але корисно це лише за умови, що вам треба по мінімуму (а в ідеалі — взагалі ніколи) повертатися до повноцінної клавіатури в процесі роботи. Інакше замахаєтеся.
Наприклад, ви займаєтесь складним форматуванням вже набраного тексту і в процесі постійно користуєтеся гарячими клавішами, причому немає необхідності відрощувати пальці піаніста, щоб прожати умовний Alt+Shift+U. Тут кейпад підійде, бо вам не потрібно час від часу вводити текст – він у вас вже є. Але от якщо ви набираєте багато тексту і в процесі його відразу форматуєте, то постійно бігати з одного девайсу на інший просто немає сенсу.
Але все ж основне призначення таких штук — ігрове, і в цьому контексті я й буду їх надалі розглядати.
Відразу напишу за ринок. Він є, і він не такий маленький, як для мишей з багатьма кнопками, але й не те щоб особливо великий. Наразі бал масмаркету кейпадів правлять Рейзери, які представляють собою хоч щось цікаве в даному сегменті. Є й бюджетні рішення, але це зазвичай просто шмат клавіатури з WASD-ом і ще кількома кнопками. Також, є рішення, що не представлені в Україні, але тут треба й шукати не в Україні, а на амазонах всіляких.
Logitech G13
Перше, на що звертаєш увагу, це, звісно, екранчик (монохромний) та джойстик. На жаль, і те, і те майже безкорисні, а тому ми швиденько про них проговоримо й забудемо, бо воно не треба.
Екранчик прикольний, але маленький, поміщається на нього мало, і вдивлятися в нього хочеться от ні разу. Основне його призначення – щоб бачити, який самий профіль задіяний (маленькі кнопки під екраном саме для перемикання й призначені). Хоча туди й притулили і RSS-reader, і інтеграцію з тим же WoW-ом, і ще багато чого, але це функціонал наскільки цікавий, настільки ж і безтолковий в реальності — оскільки девайс завжди стоїть збоку, то косити отуди в сторону очима, щоб щось вичитати, ну це таке собі задоволення.
Джойстиком же просто не хочеться користуватися. Він настільки тугий, що від спроб ним повноцінно щось робити в мене банально починав боліти палець вже через півгодини. Хоча якщо не робити це постійно (наприклад, замінюючи ним WASD), а лишень за потреби, то можна його розглядати як ще 4 кнопки і бути з тим щасливим.
Але це все так, це те, що могло б бути й кращим. Але є й те, що вже сходу зроблено на досить пристойному рівні.
На такому пристрої рука реально відпочиває. Підставка під зап’ястя кльова — вона прорезинена й шорстка. З часом вона стирається й стає гладкою, але це не є великою проблемою.
Клавіші під пальці лягають добре, особливо верхні два ряди (зверніть увагу, під умовний WASD зроблені виямки, що добре). До нижніх же рядів доводиться тягнутися, але це не те щоб незручно, а просто по іншому ніяк.
Під великий же палець, окрім джойстика, лягають ще дві великі кнопки, що зручно.
Також, є можливість перемикати клавіатуру за допомогою клавіш M1-M3, тобто профіль зберігається той самий, але це вже інші основні клавіші G1-22. Фактично, це збільшує кількість доступних в одному профілі клавіш втричі. Дуже корисно, наприклад, для різних режимів роботи програми, для якої кейпад використовується.
Є можливість записувати комбінації клавіш та навіть цілі макроси буквально на льоту, навіть не відкриваючи супутню програму (про неї трохи нижче).
З умовних недоліків потрібно відмітити те, що це не механіка, це мембранка. Зараз практично всі кейпади вже роблять на механічних світчах, але от тут промахнулися. А девайс мав всі шанси стати культовим і дожити до наших днів у вигляді нових ревізій.
Також, недоліком є софт. Ні, не те щоб він не працював нормально, він працює і ніби як навіть досі підтримується, але оскільки девайс вже застарілий, то підтримується він лише в такому ж старому Logitech Gaming Software. Нові ж ігрові девайси підтримуються лишень в новому ж Logitech G Hub. А пристрої, розраховані для використання в офісі (наприклад, мегакльова лінійка мишей MX Master) — в своїй окремій Logitech Options. І якщо ви користуєтесь, наприклад, старим, але класним кейпадом, сучасною ігровою клавіатурою та неігровою офісною мишею (і це не те щоб такий вже неможливий сетап), то вам доведеться тримати 3 програми для їх налаштування, з плюс-мінус схожим функціоналом. Офігіти як зручно, еге ж? Щось дорогому спонсору рано чи пізно доведеться робити з цим зоопарком, бо так жить ніззя.
Що ж до особистих вражень, то мені сподобалося. Дуже. Настільки, що я навіть колись взяв ще один про запас. Була б це механіка, всі недоліки можна було б взагалі проігнорувати з чистою совістю. Грати дійсно зручно та приємно. Я не знайшов куди його притулити в моїх неігрових потребах, але бачив купу відгуків, що люди без подібного життя не уявляють.
На жаль, цей кейпад вже не виробляється 🙁 Але девайс знаковий, а також це був мій перший кейпад, а спонсор конкурсу Logitech, тому не згадати ну ніяк не можна 🙂 До того ж, це, мабуть, найбільш характерний представник пристроїв такого класу, на якому добре видно і те, що хотілося б бачити в інших, і те, чому, власне, цей кейпад загнувся.
До того ж, його ще можна купити на eBay, тому якщо цікавить — чому б і ні.
Azeron
Абсолютна більшість кейпадів, включно з вищезгаданим G13, сприймаються як додаткова клавіатура з певними особливостями. Чим, по суті, вони й є.
І є ОЦЕ.
Так, це також кейпад. В якому майже забили на намагання бути чимось неігровим (хоча, звичайно, ніхто не відбирав можливості користуватися ним для чого завгодно). Натомість, основна увага приділена можливості кастомізувати під себе власне пристрій.
Перш ніж продовжити, я повинен зауважити, що в мене звичайний Azeron Classic, який вже не виробляється. Ще існує Classic Compact (з меншою кількістю кнопок), але він теж не виробляється 🙂 На зміну прийшов Azeron Cyborg / Cyborg Compact – в принципі, те ж саме по суті, але в допрацьованому й покращеному варіанті.
Як видно з картинки, девайс намагається повторювати форму руки, і на кожен палець доводиться від 4 (для мізинця та безіменного) до 6 кнопок (для вказівного). Дуже вдале рішення, оскільки саме на… еммм… найбільш робочі пальці припадає основне навантаження. Не всі, щоправда, кнопки однаково легко досяжні (особливо якщо говорити про самі верхні), але більшість — буквально на кінчиках пальців.
Великому ж пальцю знову, як і в G13, дістається стік, і о боги, це прекрасно. Коли воно зроблено правильно, а тут зроблено правильно (ну, майже, деталі в досвіді використання), то це мегазручно. Враховуючи швидкість натискання кнопок (а вони тут на світчах для мишей зроблені), управління персонажем в грі стає дуже плавним та чутливим одночасно. Ефект, в принципі, приблизно такий же, що і з багатокнопочними мишами — з’являється м’язова пам’ять до виконання тих чи інших дій і з часом перестаєш взагалі думати, яку кнопку тиснути.
Для максимального досягнення такого ефекту кейпад зроблений так, що кожен “палець” в ньому регульований, причому відразу за декількома параметрами — відстань від основної частини кейпаду, кут нахилу та таке інше. Фіксується то на гвинтиках, а тому в комплекті навіть 2 викрутки йдуть.
А регулювати доведеться — оскільки кейпад певною мірою нагадує рукавицю, то й ефект виникає відповідний: його ніби “вдягаєш” чи “знімаєш” з руки. Тож рукавиця має бути максимально зручною.
З таким ефектом, до речі, пов’язані певні обмеження щодо використання девайсу. Якщо, наприклад, G13 можна використовувати як додаткову клавіатуру, то з Азероном так не вийде — потрібну кнопку так просто пальцем не тикнеш, туди от прям треба вмостити руку й тільки тоді натискати стає зручно. Тому туди або переходити повністю на певний час (наприклад, на ігрову сесію), або краще взагалі не треба.
Кейпад підтримує всього два профілі, які перемикаються окремою кнопкою. Звісно, через софт (доволі зручний, до речі) можна зробити скільки завгодно профілів, але для перемикання на ходу вам доступні тільки 2. Хочете третій — йдіть в софтові налаштування й замінюйте один з цих двох профілів своїм третім, інакше ніяк.
Якість матеріалів кейпаду, чесно кажучи, не вражає — після того ж G13, який з коробки виглядає “дорого-багато”, виникає відчуття чогось ну відверто дешевого (причому девайс доволі дорогий) — практично все пластикове, сам пластик віддрукований на 3D-принтері… Ну, здавалось би, таке… Бачили й краще. Але на ділі на це швидко перестаєш звертати увагу й починаєш просто отримувати задоволення від користування.
Я от прям кайфую від цього кейпаду. Точніше, кайфував. Доки не розламався модуль з джойстиком, причому так, що відремонтувати досить складно — просто розламалося гніздо під встановлення джойстика (вони тут змінні). Отак проблема з дешевим пластиком і вилазить. І це вже дико розчарувало, бо коштувало то щастя 200+ євро.
Кажуть, в новій ревізії (та, що Cyborg) над цим попрацювали й тепер так ламатися не повинно, а тому я його замовлю. Колись, після війни… Поки що й без цього проживу.
Аркадний стік
Що це
Узагальнена назва девайсу походить від того, що виробники намагаються передати відчуття при грі в аркадних автоматах, які в нас вже майже не зустрінеш, але старі люди пам’ятають (в цьому моменті автор статті крекче й тримається за спину).
Також девайс відомий як файт-стік, оскільки основне його призначення — файтинги. Втім, дуже добре заходить і при грі в типові для аркадних автоматів ігри, наприклад, бітемапи типу Teenage Mutant Ninja Turtles: Shredder’s Revenge або Streets of Rage 4. Платформери (наприклад, Cuphead) також добре граються. Також, в інтернетах можна знайти емулятор аркадних автоматів та цілу купу ROM-ів, але я вам того не казав, ок? 🙂
Функціонально це зазвичай аналог PlayStation DualShock — всі кнопки на місці і навіть тачпад прикручений (у версіях, що передбачають підключення до PS4), але відсутні стіки (той стік, що є, то, по суті, хрестовина, оскільки не реагує на кут відхилення, а працює дискретно — або є команда вводу, або її немає). Але, незважаючи на нібито повну функціональну відповідність, грати на ньому в щось типу SpiderMan-а або шутери навряд чи вийде — звичайних стіків просто немає, та й навіть з ними було б незручно. Навіть використовувати по прямому призначенню (для файтингів) треба вчитися й звикати — підбирати для себе вдалий хват стіка, положення рук і таке інше.
На ринку вистачає варіантів з чого вибрати. Зображений на картинці вище — це “міцний середнячок” HORI Real Arcade Pro 4, він мені свого часу обійшовся в $150 на Амазоні. Є варіанти і дешевше, і дорожче. Дешевше можна знайти без проблем, але я вас мушу попередити щодо міні-версій — це фігня повна. Нормальний “повноцінний” аркадний стік має зручно вкладатися на обидві ноги при сидінні, якщо ті не зайняті котом (на них навіть підкладки відповідні роблять, щоб не сповзало). Ну, ще покупку такого міні-девайсу можна виправдати, якщо у вас ну дуже вже маленькі руки. Інакше лише намучаєтесь.
Якщо хочеться топчику, то це дивитися в сторону Qanba Obsidian 2 чи Victrix Pro FS, але це реально преміальний продукт, який вирізняється ну хіба що комплектацією, класним зовнішнім виглядом і сходу не вимагає відносно серйозної кастомізації.
А кастомізація аркадних стіків — це окрема маленька субкультура. Що зазвичай рекомендують сходу, то це кнопки та власне стік від компанії Sanwa — це топ-виробник відповідних частин для японських ігрових автоматів. Тобто хочете досвіду як на ігрових автоматах — то зробіть собі ігровий автомат. Комплект з набору кнопок та стіку можна придбати на AliExpress баксів за 10-15, і якщо вгадаєте з продавцем та не промахаєте з розміром потрібних кнопок, то відразу пришлють що треба (мені спершу один прислав набір низькоякісного барахла, а от другий — цілком нормальні кнопки та стік, досі почувають себе ок). Заміна відбувається досить просто, але трішки порозкручувати девайс доведеться. Також, є варіанти різних стіків, різних обмежувачів, варіації з розстановкою кнопок — заморочитись є куди. Ну й, якщо вже захочеться краси, то окремо варто звернути увагу на можливість встановлення чи заміни наліпки на верхній панелі, а також на наявність можливості замовити таку чи виготовити самостійно. В топових девайсах така можливість є — просто знімається плексиглас верхньої панелі, підкладається роздруківка, а потім панель прикручується назад, от і все. Але для деяких доведеться ну дуже вже заморочитись, оскільки така можливість не передбачена конструктивно. Та й взагалі, якщо купувати подібний девайс з наміром його кастомізувати, то краще ознайомитись з можливістю то зробити саме для обраної моделі, бо можуть бути і сюрпризи.
Альтернатива
Окремо слід згадати по хітбокси. Це, по суті, ближче до кейпадів, але призначення у них як в аркадних стіків — користуватися цим можна лише двома руками.
Назва походить від назви компанії Hit Box, яка першою почала подібне виробляти, але наразі можна зустріти аналогічні девайси і від інших виробників.
Кажуть, що дуже зручна річ. Я не знаю, особисто не пробував. Проте деякі речі на них, очевидно, робити простіше навіть, ніж на звичайному аркадному стіку (бо дуже вже полюбляють розробники файтингів заморочені викрутаси стіком для прийомів використовувати). Простіше настільки, що деякий час з такими штуками не пускали на турніри, бо, мовляв, нечесна гра виходить.
Теоретично, такий девайс можна замінити механічною клавіатурою, по якій не шкода добряче бити пальцями (а файт-стіки на таке використання і розраховані). Але кнопки на клавіатурі маленькі, по ним в запалі гри легко промахнутися, та й до консолі клавіатуру в якості ігрового контролера не прикрутиш (в усякому разі, не в файтингах).
Досвід використання
В мене, як я вже згадував, старенький вже HORI Real Arcade Pro 4 з заміненими кнопками й стіком від Sanwa. Девайс дещо громіздкий, не дуже легкий, але досить надійний — не ламався ні разу. Щоправда, я його не те щоб дуже вже часто використовую, часто зручніше просто взяти геймпад, бо аркадний стік дуже вже багато займає місця на столі, а тому його треба витягати, підключати, потім відключати, класти на місце… В чомусь схоже на Азерон — ти або користуєшся ним і тільки ним, або не користуєшся зовсім. А геймпад завжди під рукою. Та й сценаріїв використання аркадного стіка не так вже й багато, а варіантів, коли він от прям незамінний, я й взагалі згадати не можу.
Це зручний та досить прикольний девайс, на якому цікаво грати, але необхідності в якому, втім, немає жодної.
Особистий рейтинг девайсів по корисності в повсякденному використанні
- Багатокнопочна миша — must have. Це однозначно мій найулюбленіший тип девайсів в принципі. Коли до цього звикаєш, відмовитися практично неможливо.
- Кейпад Logitech G13 — як набір кнопок під всілякі макроси. Досить зручно, дуже функціонально, а ще за допомогою цього можна й грати.
- Кейпад Azeron — це дуже зручно, але разом з тим обмежено. Ти його або використовуєш, або ні. Постійно з нього та на нього переключатися достатньо заморочно, щоб не користуватися при роботі взагалі.
- Аркадний стік — ні на що інше, окрім грати в ігри, не придатний, та й то використання в іграх досить обмежене.
Особистий рейтинг девайсів за ігровим досвідом
- Кейпад Azeron — поєднання зручного джойстика та дуже чутливих клавіш виводить управління в іграх на якийсь новий рівень, який навіть складно пояснити. Все відчувається настільки органічно та природньо, ніби завжди так і було, а користуватися після цього для ігор клавіатурою деякий час відверто навіть бісить — до того незручно. Ще б якість виготовлення кращою була…
- Багатокнопочна миша — з цим девайсом необхідності використовувати клавіатуру, окрім як для переміщення, часто взагалі не виникає, все й так під рукою. Для MMORPG взагалі незамінна річ. А в ряді випадків, як от, наприклад, в Diablo, вам, цілком можливо, вистачить лише миші, ну от реально клавіатура навіть не потрібна.
- Аркадний стік — незважаючи на обмеженість щодо використання в іграх та деяку незручність, пов’язану з його громіздкістю, цей девайс все ж таки дає унікальний ігровий досвід (ну чи то пак, дає змогу такий пригадати). Непрактично, але дуже вже прикольно.
- Кейпад Logitech G13 — міг би й розділити 2-3 місця, якби не один недолік. Це мембранка. Плюс деякі недолугості в конструкції загалом. На жаль, практично будь яка механічна клавіатура не залишає цьому цікавому девайсу жодного шансу в іграх. Що, втім, не відміняє його потенційну корисність при неігровому використанні. Ну й якщо у вас основна клавіатура мембранна, то і в іграх такий пристрій зайвим точно не буде.
Logitech G – найкраще ігрове обладнання для вашого ідеального ігрового місця: миші, клавіатури, гарнітури, ігрові керма та контролери, щоб вивести ваші перемоги на новий рівень.
Головний приз в конкурсі – Ігрове кермо Logitech G923 Racing Wheel and Pedals for PS5 / Playstation / PC, а також 8 додаткових призів у вигляді клавіатур Logitech G815 LIGHTSYNC RGB Mechanical Gaming Keyboard – GL Linear.
Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.