Цей матеріал – не редакційний
Це – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.
Вітаю, шановне панство!
Нарешті я дозрів, щоб і собі долучитись до кола дописувачів цього ресурсу та взяти участь в конкурсі. Давно хотів, ще з минулої осені, але все не складалось… Мені звичніше говорити на камеру (до речі, запрошую на свій YouTube канал Jack of All Trades_UA (https://www.youtube.com/channel/UCPougsemvnS9LVGDhahuMHQ) де я роблю огляди техніки, і не тільки), або читати написане кимось, ніж писати самому, але сьогодні хочу спробувати.
Про себе можу сказати: пристроїв від Logitech у мене ніколи не було; геймером я себе ніколи не вважав, хоча новини та новинки ігрової індустрії мені цікавили довгий час (2004-2020 р. р.), а в студентські роки багато годин було потрачено на проходження деяких ігрових кампаній, але й достатньо ігор були закинуті через певні затики в ігровому процесі, коли не розумів що далі робити, тому і своїми ігровими досягненнями похвалитись не зможу. А от що точно можу — це трохи поностальгувати та описати свої ігрові девайси — які були, які є на поточний момент, та чого б хотілося в майбутньому.
Почну з того, що єдиним по-справжньому ігровим пристроєм для мене був, та й досі залишається, настільний ПК. Звісно, були спроби грати в якісь простенькі (і не дуже) ігри на телефонах (вже й не згадаю які саме), планшетах (Fruit Ninja, наприклад), неігрових ноутбуках (S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля, Valiant Hearts: The Great War, This War of Mine), але основна маса пройдених мною ігор пов’язані саме з використанням десктопного ПК.
Тож, зануримось в історію))
Перший ПК я отримав в серпні 2004-го року, за 3-4 тижні до початку навчання в інституті. Це був такий собі франкенштейн, де нова периферія (монітор Samtron 78 BDF, китайська ноунейм миша, найпростіша клавіатура Sven та акустика Sven 320) співіснувала з ноунейм системним блоком (новим, чисто теоретично, але кількарічної давності), всередині якого новий, але так само ноунейм блок живлення на 300 W відповідав за роботу б-в залізяччя: Intel Celeron 1200 на 370-му сокеті (якщо не помиляюсь), 192 Мб ОЗУ, GeForce 2 MX 200 32 Мб, 40 Гб HDD Seagate Barracuda (був новий), ноунейм CD-ROM 1998 року та якогось флоппі приводу. На той час мої друзі-однокурсники користувались системами з Celeron 1700-2400 на 478-му сокеті, 256 Мб ОЗУ, відеоприскорювачами типу GeForce 4 64 Мб, 80 Гб HDD та CD-RW/DVD-RW приводами. Але я радів ітому, що мав, тож окрім навчання та, в цілому, освоєння ПК, пробував і грати. Але з такою конфігурацією у мене, в кращому випадку, запускались якісь демоверсії ігор з дисків ДПК, а з повноцінних проєктів — гоночна гра Juiced (перший куплений диск з грою), Nosferatu (люб’язно надана одногрупником, але в яку так і не грав особливо, бо було реально страшно), якісь дитячі проєкти типу Madagaskar та їм подібні, якісь частини NFS.
Оскільки інтернету у мене, як і у багатьох з мого кола, тоді не було, а купувати ігри особливо було ні за що, та й гратися особливо ніколи (бо 3 роки, 3 курси займався майже виключно навчанням), то і цього всього було достатньо, але коли у 2005 році вийшов F.E.A.R. — довелось зустрітись з жорстокою реальністю що ця гра моїй системі не під силу, то ж вирішив що це буде першим у що зіграю на новому ПК. Підсумовуючи цю частину історії скажу так: мій перший ПК занурив мене у світ комп’ютерної техніки (цікавість до якої зберігається досі), познайомив з новими людьми, допоміг знайти однодумців та показав здалеку, десь на горизонті, що таке комп’ютерні ігри. А також зробив мене Intel, GeForce та Seagate боєм (хоча був у мене потім і ноутбук на процесорі від AMD, а з 2017 року відеокарта також від червоних, стосовно ж Seagate — останній раз купував їхній жорсткий диск восени 2017 року, потім вже Toshiba та SSD від інших виробників).
Наступний ПК, вже на власні гроші, і вже власними руками, я зумів зібрати в серпні 2007 року, і збирав я його вже не заради F.E.A.R., а заради S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля. Складався він з Pentium E2140, 2 Гб ОЗУ DDR 2 667, 250 Гб HDD. Відеоприскорювача не було, обходився графікою вбудованою в чипсет (і це діло ще доводилось додатково охолоджувати 40-мм вентилятором, без якого комп просто йшов у перезавантаження під час ігрових сесій). Від старого компа сюди перекочували приводи CD-RW, DVD-RW (куплені у 2004-2005-му роках) та корпус, який я трохи перефарбував та в якому насвердлив додаткових вентиляційних отворів. Звісно, живилось це все вже від новенького БЖ Chieftech на 400 W. Монітор та периферія залишились тими самими, хоча під новий 2008 рік маніпулятор та клаву також змінив. І от саме з цього компа і почався мій справжній ігровий досвід.
Поки не було відеокарти — бавився у S.T.A.L.K.E.R., пройшов демоверсію F.E.A.R. (і не отримав задоволення взагалі), але вже в грудні 2007-го однокласник приніс диск з CoD: Modern Warfare і вона відмовилась запускатись. Тож почав відкладати грошики саме на відеокарту і в червні наступного року придбав собі на день народження GeForce 8600 GTS від XFX на 256 Мб відеопам’яті. Першою грою котру пройшов на своїй 8600 GTS був Crysis, a вже потім були CoD: Modern Warfare та дві наступні частини, Metro 2033, Painkiller, You are Empty, Вівісектор, Crysis 2, S.T.A.L.K.E.R.: Чисте небо та Поклик Прип’яті, Brothers in Arms: Hell’s Highway, демо Wolfenstein, пробував грати у Race Driver: Grid, The Witcher, Sniper. Ghost Warrior. Восени 2011, після перших двох місяців роботи по завершені ВНЗ, GeForce 8600 GTS була замінена на GTS 450 1 Гб котра слугувала мені до кінця 2017 року, а потім відправилась до хлопчика який дуже хотів грати у S.T.A.L.K.E.R., але у тата котрого не вистачало грошей на нову відяху. Тож ми виручили один одного, уклавши взаємовигідну фінансову угоду)) Заміна відеокарти дала мені можливість запускати якусь частину саги NFS (вже і не згадаю що це могло бути в той час) з показником у 16-20 FPS, тому через рік змінив систему.
На цей раз вибір пав на Pentium G860, 8 Гб DDR3 оперативки, а також вперше Windows була встановлена не на жорсткий диск, а на SSD Intel на 60 Гб (котрий безвідмовно служив мені до кінця 2023 року, а тепер служить вже іншому власнику). Також під цю збірку нарешті був куплений сучасний корпус Aerocool XPredator X1, але БЖ залишився попередній та LCD монітор ViewSonic, котрим користуюсь до цього часу. Ця система познайомила мене з такими іграми як Wolfenstein: The New Order, Sniper Elite 2, Sniper: Ghost Warrior 2 та 3, Call of Duty: Ghosts, Metro. Last Light.
Влітку 2017-го Pentium G860 поступився місцем Core i3-2120, а вже в грудні на заміну йому став Core i5-3450s, GTS 450 була замінена на Radeon RX 560 4 Гб (котра працює і по цей день), БЖ придбав Zalman на 500 W (досі користуюсь). Ці зміни дали мені змогу познайомитись з Battlefield 1, PC Building Simulator, пройти Wolfenstein: Youngblood. Після цього в ігри не грав, лише пару разів запускав на початку 2020-го, якщо не помиляюсь, Ghost of a Tale — не мій жанр, але зацікавила історія, майже плакав.
Не дивлячись на те, що від ігор відійшов, 2020 рік приніс не тільки `корону`, але й необхідність змінювати систему, бо перейшовши на роботу з дому та освоївши Zoom з’ясував що мого процесора замало для того, щоб користуватись віртуальними фонами. А оскільки я не дуже хотів демонструвати своє житло учням (а це близько 200-х людей), то поставив собі задачу зібрати систему яка буде `тягнути` віртуальні фони. І в грудні 2020-го мав наступну конфігурацію: Core i5-10400, 16 ГБ DDR4 ОЗУ, 256 Гб NVME M.2 накопичувач, а зі старої системи перекочували БЖ та відеокарта, SATA SSD на 240 Гб. Все це розмістилось у новенькому корпусі Vinga Smart та охолоджувалось комплектом з 3-х вентиляторів Chieftec Tornado RGB.
Збираючи цю систему я розраховував повернутись до ігор, але так і не вийшло. Тому більш-менш ігровий (принаймні, як на мене) комп працював у Zoom, розважав мене показом фільмів та й усе. А потім була війна… Два місяці взагалі не вмикав, обходився портативними пристроями, які, коли починалися обстріли, швиденько ховались у тривожний рюкзак та чекали там на невідоме майбутнє… Але у квітні 2022-го відновилась робота, треба було проводити уроки, тож для ПК знайшов місце трохи далі від вікна та поближче до виходу з квартири і до осені 2023-го року це був, знову-таки, мій стаціонарний робочий інструмент.
А осінь 2023 принесла в життя нове захоплення, якщо можна так сказати — пішов на курси водіїв, і якось почали приходити мені в голову думки що, можливо, покупка ігрового керма та педалей дасть мені змогу хоч якось тренуватись ще і вдома. Запитував у людей, дехто підтверджував це. Вільних грошей було небагато, та і взагалі на той момент я психологічно не готовий був витрачати на кермо суми типу 13-17 К гривень, тож після невеликого дослідження теми придбав собі Gembird STR-M-01 (кермо + блок з двох педалей), але знову сталося не через те, що гадалося… Вчительський шлях — він тернистий, ти працюєш не тільки свої офіційні години, але і цілодобово (враховуючи, що у нас виключно онлайн навчання). Тому зняв я розпаковку для YouTube, наїздив, може, 2-3 години з цим кермом — і все, а потім тільки чіплявся ногами за педалі кожного дня))
Потім були зимові свята 2024 та певний перепочинок від роботи, мою увагу знову привернули компи, комплектуючі, та авто. У місцевому магазині за копійки придбав бездротову ноунейм китайську мініклавіатуру, яка стала моїм джойстиком і дала змогу після праці робити по кілька заїздів у Asphalt 9 Legends. Оскільки перемикати передачі там не треба, та і гальмувати також, то грати з такої клавіатури-джойстика було набагато цікавіше та зручніше, ніж з повнорозмірної клавіатури, або навіть керма. А в лютому вирішив іти далі, повернутися до розпочатого восени, тому трохи проапгрейдив свій комп встановивши ще 16 Гб оперативки, 1 Тб SSD NVME M.2 та процесорний охолоджувач ID-Cooling IS-55 ARGB White (закрив свій підлітковий гештальт, бо до цього користувався виключно боксовими кулерами). Тепер потроху намагаюсь освоювати своє ігрове кермо у Race Driver: Grid, Project Cars 2, NFS Heat, та за рекомендацією учнів BeamNG.drive. Вільного часу майже немає, але намагаюсь не здаватись))
Ось так на, можна сказати, 20-му році користування персональними комп’ютерами у мене нарешті з’явились дійсно ігрові аксесуари, а уроки в автошколі підштовхнули повернутись до ігор, тільки не шутерів, як це було раніше (з початку війни не розглядаю ігри де треба вбивати), а симуляторів. Мрії на найближче майбутнє включають покупку нової відеокарти, а якщо так трапиться що не складу іспит в сервісному центрі МВС після певної кількості спроб — покупку PS 5 та якось серйозного керма з блоком із трьох педалей та освоєння Gran Turismo (подивився фільм на початку березня поточного року — зацікавило).
Друзі, буду радий вашим коментарям та думкам стосовно того чи можна, дійсно, якось покращити навички водіння граючи в ігри (або хоча б швидкість реакції), бо кіно — то кіно, а як воно в реалі? Які ігри краще для цього обрати? Можемо обговорити і відеокарту під мою поточну систему, оскільки навряд чи найближчим часом буду її міняти. Недосяжний ідеал наразі — RTX 4060, розумна середина — RX 6600. Але з появою RTX 3050 6 Gb — дуже зацікавився. Розумію, що це нераціональний вибір, але зараз можна знайти за 8246 грн, а оскільки я люблю саме тестувати техніку, до того ж не надто популярну, та ділитися з людьми результатами на своєму YouTube каналі (до речі, там є і огляд на кермо, нещодавній апгрейд ПК) — то реально хочеться затестити саме цю модель).
Дякую всім хто дочитав до кінця! Впевнений, що не всі ігри згадав, бо багато часу минуло, не всі технічні деталі своїх попередніх компів навів (бо то буде дуже довго), але я радий що зміг зробити цей допис. Чекаю вас в коментарях!
Logitech G – найкраще ігрове обладнання для вашого ідеального ігрового місця: миші, клавіатури, гарнітури, ігрові керма та контролери, щоб вивести ваші перемоги на новий рівень.
Головний приз в конкурсі – Ігрове кермо Logitech G923 Racing Wheel and Pedals for PS5 / Playstation / PC, а також 8 додаткових призів у вигляді клавіатур Logitech G815 LIGHTSYNC RGB Mechanical Gaming Keyboard – GL Linear.
Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.