Нарешті з виходом другого сезону Andor забриніла надія, що не все ще втрачено для франшизи Зоряних Війн. На фоні всього того, що відбувалося після того, як Джордж Лукас продав своє творіння Діснею — цей серіал — просто ковток свіжого повітря.
Якщо коротко — то це саме ті Зоряні Війни, які можна рекомендувати для перегляду не те щоб не-фанатам ЗВ, а і людям що взагалі не знайомі з цим всесвітом, або слідкували за ним в пів-ока і пам’ятають хіба перші частини. Це доросле кіно, навіть не серіал, про боротьбу проти імперії, прости тиранії та про ціну, яку платять ті, що ідуть цим шляхом.
Головне нововведення другого сезону — унікальна для серіалів структура. Це середнє рішення між «випустити все одночасно» і «дозувати по 1 серії на тиждень». В обох цих підходах є плюси й мінуси — при виході в 1 день люди можуть в один присіст передивитися все за одні вихідні й не встигнути навіть перетравити такий марафон. А при розтягненні серіалів по 1 серії протягом 3 місяців — тупо губиться темп. В цьому сезоні Andor обрали досить унікальне рішення — випускати по 3 серії на тиждень. При цьому це має свою структурну логіку, адже кожні 3 серії — це окремий проміжок часу, а між проміжками-тижнями 1 рік сюжетного часу.
Такий фокус з серіями дає змогу отримати майже кіношну структуру, розкривати персонажів, нормально рухати сюжет, нагнітати напругу та отримувати якийсь логічний сюжетний резолюшен кожен тиждень. Тільки остання порція серій несеться на повній швидкості, не чекаючи розкачки, але і не забуваючи про розкриття персонажів.
На мою думку, це дає дуже цікавий темп оповіді, не перетворює на мішанину з окремих епізодів та не розмиває увагу. Не кажучи вже про те, що це сюжетно логічно. Якщо ви ще не дивилися цей сезон — то раджу притримуватися саме цієї структури. Дивіться по три епізоди за раз. Або робіть перерви саме між «трійками».
Щодо самого сюжету не буду спойлерити, але не думав що колись це скажу про Зоряні Війни — ніяких всратих джедаїв, джедайкинь, джедайчиків, світлових мечів, світлових сабель, кнутів, сокир. Ніяких Орденів незнамо яких лицарів, якихось супер-сил, пуляння блискавками та зеленовухих курдупликів, що корчять з себе милого малючка, а потім як влуплять сальтуху!
І ніяких дітей. Боже збав. Я розумію, що діти, це квіти життя, а ще першоджерело прибутку Діснея. Але ж не до такого ступеня. Як влучно сказав автор огляду — таке враження, що тобі постійно хочуть продати якусь іграшку. Або квитки в Діснейленд. Або продати нову форму світового меча. При Лукасі було 3 види мечів — синій, зелений, червоний. Зараз маємо усі кольори плюс білий та чорний.
Найбезглуздіше, що було (і є) в Зоряних Війнах, це те, що в них не будо створено нічого нового. Все нове — це новий вид меча, новий вид шолома, такий же Йода, тільки маленький, така ж Зірка Смерті, тільки більша, такий же, як Дарт Вейдер, тільки молодший і тупіший. Додайте смішну тваринку, або робота на смак, що б можна було іграшку зробити. Або покажімо як одна дитина, чи купка дітей примушуэ ганятися за собою здоровенних мужиків. Аж блювати хотілося.
На цьому фоні Andor малює лячно реалістичну картину світу, яка дуже схожа на реальність. Політичні інтриги, шпигунські пристрасті, подвійна гра, конспіративні квартири, нички, різні групи спротиву — від високопоставлених сенаторів, багатої еліти, до просто маргіналів та радикалів. Джедаїв тут нема і Сила — це хіба казочка для міських божевільних. Тут не можна охоронцю махнути рукою і навіяти Силою «ви мене не бачили» – тут або роби все тихо, або стріляй першим.
А наскільки тут круті роботи-дроїди! Це не якісь дебільчики, що існують чисто для биття, чи комічного ефекту (привіт, Епізод 1 – хоча ти був ще не поганим). Коли в серіалі діло доходить до імперських дроїдів — то це чисто ефективна машина для вбивства, яка вселяє жах через свою цілеспрямованість та невпинність. Епізоди з роботами — це чистий адреналін. Жаль, що під час продакшену відмовилися від повноцінного хоррор-епізоду про дроїда. Мабуть, би сильно виділявся. Сподіваюся колись таки буде дорослий хоррор у франшизі Зоряних Війн.
Спеціально передивився Roque One, щоб зрозуміти наскільки ідеально він стикується з завершенням другого сезону Andor — і все ж маю надію, що колись зберуться і на третій сезон. Хочеться гадати, що ще ж деякий простір для маневру. Адже Андор вселяє надію, а «повстання тримається на надії».
P.S. Не хотів би закінчувати пафосом, але Зоряні Війни таки перетворилися на те з чим боролися (я на тебе дивлюся, Анакін). Франшиза стала Імперією, яка продукує все гірші й безглуздіші ітерації. Паразитує на старих ідеях і персонажах. Розмиває навіть хороші ідеї та з великою кількістю ітерацій просто перетворює їх на цирк (я на тебе дивлюся, Мандалорцю).
Або пхає адженду туди, де вона і так завжди була і перетворює ЗВ на парад чи то маразму, чи то різноманіття (не дивлюся не тебе, Акколіт, бо це дніще). На цьому фоні тільки Andor та Rogue One виглядає супротивом системі. З Андору не продаси іграшок дітям — хіба що стильні фігурки фашистів, чи імперського робота, що вселяє жах. Діти не будуть гратися у майже французьке підпілля Горманів, або у спробу згвалтування у полі імперським офіцером, та й годі косплеїти продавця старожитностей, що ладен пожертвувати будь-чим заради мети (хоча це один з найцікавіших пресонажів ЗВ за останні 10-25 років).
Андор та Бунтар Один — це найкраще, що сталося із Зоряними Війнами з часів коли Дарт Вейдер таки отримав свій костюм. 12 світлових мечів із 10. На жаль, це виняток з правил.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: