Першу Готику я запустив аж у 2003 році, хоч вона й вийшла у 2001. Це було древнє залізо: Celeron D 2.53, 256 Мегабайтів оперативної пам’яті, з яких 32 йшло на вбудовану графіку. На такому конфігу можна було грати хіба що в Героїв, КС 1.6 та щось невимогливе. Саме такою і була перша готика. Звісно, бентежило керування WASD і графіка, яка навіть в той час виглядала слабенько. 
Перше, що вражало у Готиці — це атмосфера та відчуття занурення. Опинившись в колонії — відгородженому магічним бар’єром просторі, приходилось боротися за виживання серед бруду, насильства та інтриг. Ніяких тобі підказок чи введення маркером по карті. Крок вправо, крок вліво і твій труп вже дзьобає рябчик-переросток падальник. Одразу розумієш, що тобі тут не раді.
Тому я з нетерпінням чекаю, що рімейк нагадає ту атмосферу, подолавши баги та “дитячі хвороби”. А якщо ні, то ніхто не заважає ще разок пройти першу частину.
