Найбільший у світі прискорювач частинок отримав нову практичну функцію — він почав обігрівати житлові будинки. Великий адронний колайдер у CERN запустив систему передачі відпрацьованого тепла зі своєї охолоджувальної інфраструктури до нових житлових і комерційних кварталів у французькому місті Ферне-Вольтер. Очікується, що система зможе одночасно забезпечувати теплом кілька тисяч домівок.
Цей проєкт став частиною ширшої стратегії CERN щодо екологічно відповідальніших досліджень і скорочення викидів CO₂. Сам адронний колайдер, який простягається на 27 км, відомий передусім фундаментальними відкриттями, зокрема виявленням бозона Гіґґса у 2012 році. Тепер же його інфраструктура почала працювати і на користь місцевих мешканців.
Нова система діє з середини січня і заснована на теплообмінниках, які відбирають тепло з мережі охолодження колайдера, що охоплює весь кільцевий тунель. Це тепло безпосередньо подається в нову міську систему централізованого опалення Ферне-Вольтера. Йдеться про енергію, яка раніше просто втрачалася, а тепер дозволяє відмовитися від газових або електричних систем опалення й щороку запобігати викидам тисяч тонн CO₂.
Ключову роль у проєкті відіграє так званий “пункт вісім” — один із восьми наземних технічних вузлів колайдера, розташований особливо близько до міста. Його обладнання потребує інтенсивного водяного охолодження. Замість традиційної градирні гарячу воду тепер пропускають через два теплообмінники потужністю по 5 МВт, розміщені в окремій будівлі, що з’єднує систему CERN із міською тепломережею. У CERN зазначають, що за повної експлуатації прискорювача потужність теоретично може зрости вдвічі — за умови, що це не вплине на наукову роботу колайдера.
Втім, повний ефект мешканці відчують не одразу. Із середини 2026 року колайдер зупинять у межах програми Long Shutdown 3 для кількарічної модернізації. У цей період подача тепла знизиться до 1–5 МВт, а в окремі місяці система взагалі не працюватиме. Паралельно CERN готує й інші проєкти з утилізації тепла, зокрема в дата-центрі Превессен, де з кінця 2026 року планують обігрівати більшість будівель комплексу.
Подібні рішення вже застосовували й раніше — від басейну в Англії, який з 2013 року обігрівається теплом крематорію, до лондонського проєкту Bunhill 2, що використовує тепло метро. Проте масштаб ініціативи CERN робить її однією з найбільших у своєму класі.
«Найменша з відомих частинок»: фізики CERN вловили сигнал топонію у Великому адронному колайдері
Джерело: tomshardware



Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: