Ідріс Ельба знявся у новому гостросюжетному пригодницькому трилері «Звір». Після трагічної смерті дружини батько разом з двома доньками приїжджає до Південної Африки. Однак безтурботна сімейна поїздка згодом перетворюється на небезпечну пригоду, в якій головному герою доведеться протистояти грізному звіру у відчайдушній боротьбі за виживання. Спеціально до прем’єри актор поділився враженнями від знімання та роботи над стрічкою.
Ти приєднався до проєкту ще на ранніх етапах. Що тебе у ньому привабило найбільше?
У першу чергу, чимало ностальгії: сам жанр трилеру, інтенсивність того, як розгортаються події та переносять аудиторію із зони комфорту на незвідану їй територію. Уся ця палітра емоцій дуже захопила мене, адже тут є і динаміка в сімейних стосунках і справжній саспенс. Мені подобається зніматися у фільмах різних жанрів, історії яких не схожі між собою. І над таким проєктом, як «Звір» мені довелося працювати вперше. Окрім цього, я прагнув попрацювати з режисером Бальтасаром Кормакуром. Як тільки він проступив до роботи, усе склалось наче пазл. Я дуже пишаюся цим фільмом і сподіваюся аудиторія також гідно оцінить його.
Яким чоловіком є доктор Нейт Деніелс?
Він точно не типовий герой. Це чоловік, якого зламала втрата дружини та матері його дітей, тому стосунки Нейта з двома доньками-підлітками ми бачимо зруйнованими ще на початку фільму. Нейт далеко не боєць і він відчуває провину за те, що опустив руки після втрати коханої. Але попереду на них чекатиме чимало непередбачуваних подій. Сподіваюся, той досвід, який мій герой отримає, допоможе йому впоратися з болем та стати сильнішим заради дітей.
Що тобі подобається в Нейті найбільше?
Якщо говорити про його характер, мені імпонує його надійність. Він же батько. І хоча він не завжди знає, як бути далі, він завжди робитиме те, що мусить задля безпеки сім’ї.
У фільмі мене також вразила битва між звіром, яким є лев та звіром, яким є людина. Ця боротьба є символічною битвою двох звірів. Лев був відірваний від своєї родини, він б’ється за своє життя, виживання та територію. І Нейт є таким самим, тому що він може втратити доньок. Цей бій – справжні виклик для нього і я з задоволення читав сценарій і уявляв як втілюватиму все на екрані.
Як ти готувався до ролі?
Бальтасар — режисер, який вимагає максимум правдоподібності на екрані, він не терпить жодного фальшу. Тому ми багато працювали та готувалися для ролі. Щоб краще передати цю битву на екрані, ми спілкувалися з лікарями та різними експертами. Окрім цього, ми провели багато власних досліджень, репетицій та підготовки.
Після смерті дружини стосунки Нейта з його доньками Мередіт та Норою, м’яко кажучи, напружені. Тож для нього ця поїздка до Африки — можливість відпочити та знову знайти з ними спільну мову. Що ти скажеш про Іяну Галлей та Лію Джеффріс — двох молодих акторок, які зіграли твоїх дітей?
Вони були відкритими до всього, насолоджувалися процесом, але при цьому серйозно ставилися до роботи. Ми чудово порозумілися і в якомусь сенсі навіть стали маленькою родиною, тому що багато часу проводили разом і намагалися краще пізнати один одного. Завдяки цьому нам вдалося по-справжньому перевтілитися у своїх героїв на екрані. Іноді ми так захоплювалися зйомкою, що навіть в перерві все ще були в ролі. Нам важливо було донести ці почуття і до глядачів, адже це один з ключових аспектів фільму. Переглядаючи стрічку, ви, з одного боку, хвилюватиметеся за їхні життя, а з іншого — вболіватимете за те, щоб їхні стосунки налагодилися.
У певному сенсі ця боротьба за те, щоб вижити після нападу величезного лева є метафорою того, через що проходить ця сім’я, чи не так?
Так і є. Смерть — це звір, який не попереджає про свій напад. Це страшно, болісно, але це те, через що ми мусимо пройти. Тому ця битва з левом дійсно є метафоричною.
Уродженець Південної Африки Шарлто Коплі зіграв вашого найкращого друга та наглядача заповідника, який відвідує родина Нейта. Його поява у фільмі принесла в історію легкості та гумору. Розкажіть більше про нього.
Шарлто хороший хлопець і мені дуже сподобалося з ним працювати. У нього прекрасне почуття гумору і, мені здається, йому вдалося створити героя, який не залишить байдужими глядачів. Він був знайомий з мамою дівчат і, ймовірно, познайомив її з Нейтом. Тож по мірі розвитку фільму ми дізнаватимемося більше про їхні взаємовідносини з Нейтом і без гумору тут нікуди.хз
До речі, про це, на початку фільму є сцена, де вони випивають разом і твій персонаж демонструє свою вразливість.
Так, у цей момент ви помітите, що з Нейтом щось не так. Він якийсь незібраний, тому стає трохи п’яним і емоційним. Попри те, що Африка асоціюється у нього зі щасливими днями, він також відчуває себе там дуже вразливим.
Історія перетворюється на справжній трилер, коли на них починає полювати лев. Як думаєш, якою була б твоя реакція у подібній ситуації?
Я, напевно, зробив би те саме, що робить Нейт. Хоча, можливо спочатку б тікав і навіть не зв’язувався хижаком. Проте, якби моїм дітям загрожувала небезпека я б точно боровся.
Як тобі знімалося у Південній Африці?
Мені дуже там сподобалося — це фантастична частина нашого світу. У фільмі навколишні локації є так само ключовими в цій історії , тому нам було важливо розкрити ці місця у всій їхній красі. Там прекрасне світло і нашому оператору Філіпу Руссело вдалося цим скористатися на сто відсотків. Нам дуже пощастило знайти такі місця. Чимось ці зйомки навіть нагадали мені поїздку в літній табір.
А що ти скажеш про роботу режисера?
Балт вміє занурювати глядача в атмосферу сюжету, тому його фільми про виживання такі захоплюючі. Ви наче проживаєте усі ті емоції та події, які проживають герої. Тому «Звір» вийшов напруженим, непередбачуваним, в деяких сценах він навіть викликатиме відчуття певної ізольованості, а ще триматиме увагу до самого кінця.
Бальтасар знімав цю стрічку за допомогою довгих дублів, щоб занурити глядачів навколишні події.
Так, він хотів, щоб глядачі могли відчути себе справжніми героями фільму. Це досить цікава техніка з точки зору знімання кіно, хоча вона дещо й ускладнювала нам роботу, адже потрібно було виконувати усі дублі з першого разу. Тож ми мали дуже багато репетицій, але воно було того варте, тому що завдяки такому підходу нам вдалося передати усю напругу стрічки.
Візуальні ефекти, за допомогою яких було створено лева також вражають.
Це вперше я усвідомив, наскільки складним є такий процес. зйомки На знімальному майданчику з нами знаходився каскадер і ми репетирували з ним сцени бійки, коли до нього була прикріплена додаткова величезна вага. Ми хотіли зрозуміти динаміку нападу лева на людину в реальності, щоб переконатися, що глядачі побачать це так, як це відбувається в реальності.
Чи міг ти на початку своєї акторської кар’єри уявити, що колись битимешся з левом на екрані?
Ні, ніколи! Проте так сталося і я у захваті від такого повороту подій.
«Звір» також відкриває нам очі на ситуацію з популяцією левів у Південній Африці, яка скоротилася на 90% за останнє століття.
Ми відчували певну відповідальність у тому, щоб не викликати суцільної ненависті до левів. І хоча фільм має назву «Звір», проте ця назва несе більше метафоричне значення. Адже зазвичай тварина не нападає на людей аби напасти, проте, якщо його зграї загрожує небезпека — це вже інша історія.
Цей фільм пояснює нам, чому ми мусимо поважати природу та якими можуть бути наслідки, якщо цим нехтувати.
Так, дійсно. Це справді важливий меседж і ми намагалися зрозуміти, що переживають тварини через напади браконьєрів та як ми можемо цьому зарадити. А також ми прагнули зрозуміти наш вплив на дику природу. Тому цей лев для мене не лиходій, а істота близька мені за характером.
Фільм має глибину та серце, але, перш за все, це справжній кіноатракціон, вірно?
Так, це захоплива поїздка американськими гірками. Крім того, фільм ще й містить чимало саспенсу, тому що навряд чи хтось би хотів, щоб його переслідував дикий звір. Думаю, нам вдалося зняти фільм, після якого глядачі скажуть: «Вау!»
Окрім цього фільм є візуально довершеним.
Нам справді вдалося створити візуально приголомшливу картинку. Навколишня природа неймовірна, тож вона періодично потрапляє в кадр. Ми відзняли декілька неймовірних пейзажів і за допомогою картинки хотіли передати наскільки ізольованою від світу є ця родина.
Зараз, коли фільмування «Звіра» вже позаду, як ти ставишся до цієї історії загалом?
Я дуже пишаюся тим, що був причетний до її створення. Працюючи над «Звіром» я також мав змогу повчитися і у режисера, зрозуміти, як людина з нуля налагоджує цілий процес. Я ж і сам режисер, тому для мене цей досвід був надзвичайним корисним.