Дворазовий володар медалі Карнегі американо-британський письменник Патрік Несс вміє перетворювати підліткову літературу на потужний інструмент обговорення важливих тем. Ми вже писали про його популярну трилогію “Ходячий хаос”, в якої є дуже невдала екранізація. А тепер поговоримо про його відносно новий роман “Палай”, виданий в Україні видавництвом “АССА”.
Плюси:
якісне видання; потужна соціальна метафора; глибокі теми расизму, фанатизму і системного насильства; нестандартна структура з паралельними всесвітами; емоційно складні персонажі
Купити в “АССА”Мінуси:
надто швидкий темп; деякі персонажі недостатньо розкриті; фінал міг би бути довшим, що краще розкритися
Купити в “АССА”“Палай” / Burn
Автор Патрік Несс
Перекладач Тарас Бойко
Видавництво “АССА”
Мова Українська
Кількість сторінок 336
Обкладинка Тверда
Рік видання 2025
Розмір 125×200 мм
Сайт acca.ua
Дія роману “Палай” відбувається в альтернативному 1957 році в США. В цьому світі дракони та люди співіснують уже двісті років у стані крихкого перемир’я. Нікуди не ділася Холодна війна з Радянським союзом, космічне та атомне загострення, та й комунякі от-от повинні запустити свій перший супутник.
Батько підлітки Сари Дьюгерст наймає для роботи на полі блакитного дракона. Його поява призведе до серйозних конфліктів з місцевими та неймовірних подій, що загрожують знищенню не тільки цьому світу, а й іншим. Також дракон каже, що по Сару вже йде вбивця, а ще вона обрана, що повинна врятувати цей світ.
Патрік Несс не просто розміщує драконів у цьому якби паралельному нашому світі, а робить їх частиною соціальної системи. Дракони працюють на фермах як у випадку з Сарою та її батьком, їх також по різному експлуатують, але за плату. Проте люди вважають, що у драконів немає душі, хоча вони говорять людською мовою і явно мають інтелект. І якщо це звучить знайомо, то це дійсно пряма алегорія письменника на рабство, сегрегацію та всі інші форми дискримінації, якими так “славилася” Америка 1950-х.
Головна героїня Сара Дьюгерст має білого батька та темношкіру матір і це автоматично робить її мішенню для місцевого заступника шерифа Келбі. Цей персонаж, до речі, один із найбільш неприємних у романі саме тому, що він аж занадто реалістичний. З нього не зробили карикатурного лиходія з наявними ознаками божевілля. Він просто звичайний расист, який щиро вірить, що світ має працювати певним чином, і будь-хто, хто не вписується у цю картину (чорношкірі, японці, дракони), автоматично стає підозрілим, або відразу ворогом та злочинцем. Коли на ферму Сари наймається Казимир, синій дракон, які здебільшого проживають на території СРСР, то Келбі миттєво бачить у ньому “комуністичну загрозу”. Таким чином автор показує справжню параною часів Холодної війни, помножену на ксенофобію.
Десь у середині роману “Палай” відбувається різкий структурний маневр, що відкриває двері в паралельний всесвіт. Більше сказати не можу, щоб не було спойлерів. Через це перед читачем постає не просто фентезійна історія про магічних істот, а справжнє дослідження того, як ті самі людські почуття штибу ненависті, жорстокості чи бажання знищити “чужинця” проявляються незалежно від того, чи є у світі магія або якісь інші умови.
Окремо варто сказати про персонажів, які виходять далеко за межі типових героїв підліткової літератури. Юний вбивця з культу “Віруючих” Малькольм, спочатку здається звичайним антагоністом. Він одержимий ідеєю вбити Сару, бо вірить, що це врятує світ для драконів. Але письменник не залишає його картонною фігурою, наділяє нетрадиційною сексуальною орієнтацією та навичками суперсолдата.
Друг Сари Джейсон Інагава несе в собі історичну травму, адже його мати загинула в американському трудовому таборі для японців під час Другої світової війни. Це не просто згадка для атмосфери, адже табори для інтернованих японців, сегрегація та расизм були реальними жахами того часу. Тому людям тоді не потрібно було навіть драконів, щоб бути наляканими та жити в пеклі.
Синій дракон Казимир теж виходить далеко за межі тропу “мудрого наставника”. Він скептичний та іронічний, а ще знає більше, ніж говорить, тому мотиви цього героя розкриваються поступово, що додає йому глибини.
Не всі персонажі розкриті однаково добре. Деякі другорядні фігури залишаються дещо поверхневими, їхні мотиви недостатньо пропрацьовані. А з огляду на швидкість, з якою розвивається сюжет у другій половині книги, іноді виникає відчуття, що психологічна глибина поступається місцем екшну. Тут автор явно поспішав до фіналу, і хоча це робить читання захопливим, місцями хотілося б більше простору для роздумів та трохи більше сторінок тексту.
Загалом роман “Палай” нагадує швидкісний потяг, який вже не може зупинитися. Це одночасно сильна і слабка сторона книги. З одного боку, ти буквально не можеш відірватися, а з іншого, коли події розгортаються дуже швидко, то деякі моменти пролітають повз, не встигаючи осісти в голові читача. Особливо це стосується фіналу, де амбітність задуму письменника подекуди переважає обсяг тексту. Книга точно мала б бути довшою, бо світ і лор, які вибудував Патрік Несс, однозначно заслуговують на більш детальне розкриття.
“Палай” вражає своєю жорсткістю, бо автор не боїться вбивати персонажів чи руйнувати цілі світи. Але це не гонитва за ефектами, а більше демонстрація того, до чого призводить системна ненависть людей до людей чи до інших.
Патрік Несс також майстерно працює з релігійним фанатизмом та усіма подібними речами, що мають культ, віру тощо. В нього це чудово виходило в трилогії “Ходячий хаос” і тут зроблено не гірше. Культ “Віруючих” поклоняється людській богині Мітера Тея, вважаючи, що люди, перешкода для драконів. Але глибока іронія в тому, що дракони взагалі не потребують поклоніння людей. Вони байдужі до цього культу, як і до усіх двоногих. Саме тому віра Малькольма базується на неправильному тлумаченні пророцтв, на бажанні знайти сенс у хаосі, але його просто немає і не може бути.
Український переклад від видавництва “АССА” зробленій якісно, а текст читається природно. Під час читання я не помітив жодного хибодруку чи помилки. Обкладинка українського видання гарна, хоча і не настільки ефектна, на мою думку, як деякі західні варіанти, проте дуже близько. Та й загалом по обкладинці відразу видно, що буде в книзі, що вона жанрова тощо. А цього нам так часто не вистачає. Мап тут немає, як і лясе чи ілюстрацій.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: