Четверту фазу кіновсесвіту Marvel важко назвати однозначно хорошою. Після катарсису «Месників: Завершення» керівництво Disney ніби вирішило зменшити оберти, витративши час на підготовку майбутніх масштабних подій. Щоправда, витримати тональність і концептуальну цілісність в авторів MCU вийшло не дуже вдало, через що роботи четвертої фази дуже сильно відрізняються за якістю між собою. А ще у неї немає виразного кульмінаційного фіналу. Але все одно фільм «Людина-мураха та Оса: Квантоманія» почав п’яту фазу кіновсесвіту Marvel. Яким вийшов цей початок — читайте в рецензії нижче.
«Людина-мураха та Оса: Квантоманія» / Ant-Man and the Wasp: Quantumania
Жанр супергероїка
Режисер Пейтон Рід
У ролях Пол Радд, Еванджелін Ліллі, Майкл Дуглас, Мішель Пфайффер, Кетрін Ньютон, Джонатан Мейджорс
Прем’єра кінотеатри
Рік виходу 2023
Сайт IMDb
Історія фільму концентрується на Скотті Лензі (Пол Радд), який після подій «Месників: Завершення» став відомим. Він насолоджується своєю популярністю і стосунками з Гоуп ван Дайн (Еванджелін Ліллі), не забуваючи й про свою доньку Кессі (Кетрін Ньютон). Остання проявляє активний інтерес до наукових досліджень, пов’язаних із квантовим світом. Кессі навіть зуміла створити маяк, який дає змогу встановити контакт із квантовим світом.
І виявляється, що в ньому хтось сильно хоче побачити Ленга і його близьких, коли всі вони насильно переносяться у квантовий вимір. Тепер завдання Людини-мурахи та Оси — розібратися, що ж коїться в незрозумілому для них світі. І як з усім цим пов’язаний Канг, майбутній головний суперлиходій кіновсесвіту Marvel.
Попередні два фільми про Людину-мураху не можна назвати якимись особливими одкровеннями. Вони чіпляли своєю комедійною складовою, незвичайними здібностями головних персонажів і окремим акцентом на високі сімейні цінності. Але на «Людину-мураху та Осу: Квантоманія» випало цікавіше завдання. Кінокомікс мав представити майбутнього головного антагоніста MCU і заодно показати абсолютно новий вимір, який до цього тизерили у фільмах Marvel лише опосередковано.
Фільм гідно впорався лише з другим завданням. На квантовий вимір вкрай приємно дивитися, він має цікавий вигляд і з художнього погляду, і на рівні смислів. Часом фільм навіть нагадує вкрай авангардний тріп дизайнерів, які взяли повний контроль над виробництвом. Щоправда, кінокомікс ніби навіть не намагався уникнути однієї з найдавніших проблем фантастики: майже всі живі істоти з квантового світу схожі на звичайних людей у незвичному гримі.
На фільм справді дуже приємно дивитися, але ось на рівні смислів йому особливо нічого запропонувати. Акцент на квантовий вимір дещо збиває фокус з ідей про важливість збереження сім’ї. Нехай «Квантоманія» і намагається розповісти про важливість довіри і подолання власних принципів заради захисту близьких, ці думки не встигають повною мірою розкритися. Але ж фільм навіть не можна назвати перевантаженим. Сценарій просто не може зробити вибір між адекватним оповіданням фільму і просуванням канонів MCU вперед.
Дещо дивно фільм позиціює і Канга. Його намагаються представити як загрозу неймовірних масштабів, але методи, за допомогою яких з ним намагаються розправитися, не відрізняються оригінальністю. Канг поки що не виглядає ні цікавим персонажем, ні загрозою, з якою Месникам у майбутньому доведеться рахуватися.
А враховуючи, що друга половина фільму присвячена якраз представленню Канга, існує висока ймовірність, що первісна чарівність квантового світу швидко зміниться нудьгою і тугою. «Квантоманія» промінює візуальну винахідливість на максимальну шаблонність вчинків і думок усіх своїх персонажів. І навіть незвичайна поява МОДОКа особливо справу тут не рятує.
При цьому кіно не можна назвати відверто тупим або зухвало провокаційним, як було з «Тором: Кохання і грім». Навіть із Людини-мурахи, яку в MCU часто виставляють дурнуватою і наївною, сценарій цілком успішно будує справжнього героя, якому не соромно співпереживати. Пол Радд у контексті відносно безглуздого фільму зумів розкритися як серйозний актор.
І все-таки під час перегляду постійно не полишає відчуття, що свій час ви витрачаєте кудись не туди. Що подібні супергеройські фільми середньої руки крутили в кінотеатрах уже в десятках різних варіацій. І що Marvel поки що впевненим і красивим кроком іде кудись не туди.
І поки що жодні потенційні Месники не можуть врятувати ситуацію, що склалася. Хоча сцени після титрів прямо показують, що проблем у супергероїв у найближчому майбутньому буде дуже і дуже багато.