Коли кіновсесвіти DC і Marvel лише зароджувалися, серед фанатів склався наступний стереотип. DC сприймали як щось максимально пафосне та серйозне (багато в чому завдяки роботам Зака Снайдера), а Marvel підкорила мільйони сердець поєднанням екшену та гумору. Згодом комедійна складова MCU пішла кудись зовсім не туди, почавши занадто часто викликати почуття сорому замість захоплення.
Водночас кінороби DC начебто цілком успішно придивилися до акуратних доз жартів у своїх проєктах. «Шазам! Лють богів» якраз покликаний продемонструвати, наскільки смішними можуть бути кінокомікси. Розповідаємо в рецензії нижче, наскільки вдалим вийшов цей фільм.
«Шазам! Лють богів» / Shazam! Fury of the Gods
Жанр супергеройський екшен
Режисер Девід Ф. Сандберг
У ролях Закарі Лівай, Ашер Енджел, Рейчел Зеглер, Люсі Лью, Хелен Міррен
Прем’єра кінотеатр
Рік виходу 2023
Сайт IMDb
З моменту поразки Доктора Сівана в першій частині «Шазама» минуло два роки. Підліток Біллі Батсон, який отримав сили богів і розділив їх зі своїми братами та сестрами, продовжує пізнавати принади та проблеми супергеройського життя. Але наближення повноліття і проблеми у стосунках із близькими не дозволяють Біллі відчувати радості життя. Тільки коли на горизонті з’являється загроза, що виходить від дочок титана Атласа, хлопцю доведеться зібратися, щоб захистити важливі для нього речі.
Фільми за коміксами DC, що виходять зараз, перебувають у дещо дивному становищі. Новий креативний директор напряму Джеймс Ганн відкрито оголосив про прийдешній повний перезапуск кіновсесвіту. Тобто всі фільми про супергероїв, що виходять зараз, не мають особливо сильного значення для майбутніх планів Warner Bros.
Тому команди, відповідальні за фільмування реалізовують всі свої найдикіші ідеї. Наприклад, «Джокер» у результаті став сильним драматичним висловлюванням, яке порівнюють не з іншими супергеройськими трилерами, а з кіношедеврами рівня «Таксиста» Мартіна Скорсезе. А «Чорний Адам» став проєктом мрії для Двейна «Скелі» Джонсона, в якому він сяє і відчуває задоволення в кожному кадрі.
Перша частина «Шазама» – легкая комедія про дитину в тілі супергероя, яка опинилася втягнутою в події, які набагато перевершують її саму. Ця дитяча наївність, майже інфантильність і підкуповувала під час перегляду. У другій частині саме на ці настрої режисер Девід Ф. Сандберг і продовжує тиснути, тільки ніби викрутивши всі показники на 200%.
Замість одного Біллі тут уся його сім’я має суперсилу, при цьому не забуваючи про свої дитячі мотиви. Один із персонажів завзятий геймер, що проявляється майже в кожній його фразі. В іншому фільмі це виглядало б безглуздо, але весь «Шазам! Лють богів» збудований так, що дурниці підкуповували, розчулювали та викликали симпатію.
Події навколо героїв розгортаються таких масштабів, що загрожують знищити весь світ. Але дитяча свідомість головних героїв ніби ще не здатна зрозуміти масштаби проблеми. Тому жартами тут реагують на смертельні небезпеки та міжособистісні трагедії. А Біллі рівною мірою турбує і майбутнє світу, а також своє перше почуття любові.
На фоні дітей супергероїв цікавий контраст дає тріо головних лиходійок (Рейчел Зеглер, Люсі Лью і Хелен Міррен). Вони одним своїм виглядом викликають відчуття небезпеки та тривоги. Та й манери у них такі, що зайвий раз перед дочками Атласа бовкнути зайвого точно не захотілося б. Антагоністи в другому «Шазамі» вийшли вкрай колоритними та багато в чому вони затьмарюють головних героїв. Але загальним враженням від фільму це ніяк не шкодить, а скоріше доповнює їх.
Графіка і загальна постановка екшена якісна і в міру креативна, а мотиви магії та міфів Стародавньої Греції створюють цікавий колорит. Хоча дещо відзначити все-так варто.
У плані CG другий «Шазам» виглядає явно краще, ніж майже всі фільми четвертої фази кіновсесвіту Marvel.
З одного боку, це не дуже складно, враховуючи масштабні (і в чомусь навіть загадкові) проблеми Marvel із графікою. Але з іншого, картинка все одно приємна.
Звичайно, другу частину «Шазама» можна без проблем розкритикувати. Це фільм, який дуже дивно прив’язується до канонів кіновсесвіту DC. А від деяких діалогів хочеться втиснутися в крісло через почуття сорому. Кінокомікс багато в чому орієнтується на внутрішню дитину глядача (або звичайних дітей). Тому занадто серйозно сприймати кіно точно не варто.
З огляду на поточний стан справ у кіновсесвіті DC, «Шазам! Лють богів» можна сприймати як останню поїздку до парку атракціонів, який дуже подобався вам у дитинстві, але незабаром піде під знесення. Трошки сумно, що щось світле і хороше відходить у минуле. Але якщо вже воно вам подобалося, то цих почуттів у вас ніхто не забере.