22 липня на Netflix вийшов бойовик братів Руссо під назвою «Сіра людина». Картина заснована на однойменному романі американського письменника Марка Гріні. У своїй новій роботі режисери залучили Раяна Гослінга, Кріса Еванса та Ану де Армас. Бюджет картини склав 200 млн доларів, але ефектною графікою стрічка не виділяється. На що пішли гроші й чи вартує кіно свого бюджету, читайте в рецензії нижче.
«Сіра людина» / The Gray Man
Жанр бойовик, трилер
Режисер Ентоні та Джо Руссо
У ролях Раян Гослінг, Кріс Еванс, Ана де Армас, Біллі Боб Торнтон
Реліз Netflix
Рік випуску 2022
Сайт IMDb
20 років тому спеціальний відділ ЦРУ запустив програму «Сьєра» під керівництвом Дональда Фіцроя (Біллі Боб Торнтон). Вона передбачає залучення ув’язнених до виконання особливо небезпечних завдань. Одним із таких агентів стає Корт Джентрі (Раян Гослінг) із позивним Шостий. Через час у ЦРУ змінюється влада — Фіцрой виходить у відставку, а начальником відділу стає молодий, жорстокий та амбітний Денні Кармайкл (Реже-Жан Пейдж). Один з агентів програми «Сьєра» дістає на нього серйозний компромат, тому Денні відправляє на його усунення Шостого. Незадовго до вбивства агент передає Джентрі флешку із компроматом на боса. Корт Джентрі вирішує не віддавати її начальству, тому сам стає метою номер один. Для його затримання викликають божевільного колишнього агента Ллойда Гансена (Кріс Еванс).
Як і більшість шпигунських бойовиків, «Сіра людина» не може похвалитися адекватним та логічним сценарієм. Негативні персонажі тут завжди надміру злі та жорстокі, а позитивні — надто принципові та харизматичні. Історію кидає з однієї умовності до іншої, герої майже не розкриваються і ведуть скупі односкладові діалоги. Все це розбавляється великою кількістю круто знятих перестрілок і погонь, а також потужними бійками.
Відомі актори вражають своєю бойовою хореографією. І якщо від підкачаного Гослінга і накачаного Еванса таке цілком очікувано, то ніжна Ана де Армас дивує набагато більше, ніж своєю роллю в останньому «Джеймсі Бонді». Правда тут її героїня прописана надто бездарно, але миле личко та видовищні бої роблять свою позитивну справу.
Попри часті бійки, актори не забувають добре відігравати ролі та примудряються створювати екранну хімію. Особливо вона помітна між головними ворогами — Кортом Джентрі та Ллойдом Хансеном. І хоч фізично персонажі перетинаються лише наприкінці фільму, створений між ними конфлікт тримає глядача у тонусі постійно. У фіналі вони сходяться у смертельному двобої й це одна з найкращих бойових сцен усього фільму.
Раяну Гослінгу дістався змішаний персонаж з його героїв «Драйву», «Тільки Бог простить» і «Той, хто біжить по лезу 2049». Це харизматичний мовчун з іронічною напівусмішкою та великою кількістю самоіронії.
Кріс Еванс чудово зіграв психопата-вбивцю Ллойда Гансена. Це колишній агент ЦРУ, якого вигнали за безпринципність, жорстокість та садистські нахили. Персонаж носить чепурні вусики, штани та мокасини, ніби висміюючи збірний образ лиходіїв зі шпигунських бойовиків. При цьому Гансен не позбавлений почуття гумору і попри приналежність до поганих хлопців викликає симпатію.
У фільми небагато комп’ютерної графіки, але велика кількість масштабних натурних кадрів. Якщо не брати до уваги величезні гонорари самих режисерів та акторів головних ролей, левову частку бюджету, швидше за все, витратили саме на них.
«Сіра людина» схожа на все і відразу. Це добротний, бойовик у стилі 90-х, що вміло копіює популярні серії про Джона Уїка, Джеймса Бонда, Джека Раяна і Джейсона Борна. Все це робить його неймовірно видовищним і зручним для перегляду під попкорн, але водночас цілком прісним і несвіжим.
Як варіант, брати Руссо вирішили витратити пару сотень мільйонів доларів на величезне та дороге знущання з жанру бойовиків про шпигунів. Вони зробили страшенно стильну стрілялку, яку не варто сприймати надто серйозно. Творці всіляко знущаються з умовностей подібних трилерів, але роблять це майстерно, попутно використовуючи відмінних акторів, які вміють не тільки чудово грати, але й видовищно битися на камеру. Мені здається, така теорія теж має право на існування.