29 листопада Міністр оборони України Олексій Резніков оголосив гарну новину про отримання від Франції чергової установки залпового вогню LRU. Ще у середині жовтня з’явилися повідомлення про готовність Парижа передати перші три системи для Збройних сил України. В той самий час Франція оголошувала про додаткову передачу ЗРК Crotale і САУ Caesar, а також підготовку військових і надання фінансової підтримки. Розглянемо детально допомогу Європи та які наслідки її застосування очікують ворожу армію.
Основне про РСЗВ LRU
Реактивна система залпового вогню LRU побудована на базі американської M270. Ця система є однією з найрозповсюдженіших і перебуває на озброєнні армії Сполучених Штатів з 1983 року. За роки використання отримала безліч модифікацій, якою є і французька LRU (Lance Roquette Unitaire). Система виготовляється консорціумом європейських компаній Krauss-Maffei Wegmann, Airbus Defence and Space, Sagem і Thales. Має бойовий досвід застосування у військовій операції в Малі у 2016 році.
Аналогами LRU є інші європейські версії M270 — німецька MARS II (Mittleres Artillerieraketensystem) та італійська MLRS-I (MLRS Improved). Німецькі MARS II вже показали свою ефективність на фронті, а в жовтні Німеччина анонсувала передачу ще кількох установок для ЗСУ. У ЗМІ зустрічається схвальна оцінка німецьких аналогів LRU.
Західна техніка набагато точніша за радянські зразки – при дальності в 80 км, похибка складає не більше 7 м. При цьому РСЗВ зрозуміла в експлуатації та не вимагає багато часу на вивчення майбутнім екіпажем. Європейські версії РСЗВ використовують ті самі боєприпаси як і американська, що ще раз підтверджує вдалу “уніфікацію” озброєння країн НАТО.
У своєму повідомленні Міністр оборони України назвав LRU четвертим братом “сімейства довгої руки”, що підкреслює далекобійність цієї системи, а також те, що Україна наразі має в розпорядженні чотири таких РСЗВ. Варто відзначити, що чотири одиниці LRU не є малою кількістю, адже у відкритих даних, на початок війни Франція мала близько 12 таких систем.
Це означає, що Україні передана чверть всього французького запасу цієї зброї. Ефективність використання LRU також залежатиме від застосованих снарядів – з ракетами GMLRS буде доступна дальність ураження цілей на відстані 80-85 км. Така дальність вже дозволяє “дотягнутися” до складів ворога, скупчень техніки й живої сили з точністю 3-5 м, що мінімізує супутні ризики.
Конструкція РСЗВ LRU
Зовнішньо LRU набагато більше схожа на M270, ніж HIMARS, адже використовує гусеничне шасі на базі БМП М2 Bradley. LRU здатний долати підйоми з нахилом 60% і витримувати схили 40%, що дозволяє пересуватися в перетнутій місцевості. Шасі не тільки відрізняється високою прохідністю, а й дає змогу розвивати швидкість до 70 км на годину.
Також воно є платформою для пускової установки з парою контейнерів для боєприпасів, а також системи електричних приводів наведення. В парах контейнерів може зберігатися 12 ракет, тобто у два рази більше, ніж в HIMARS. Додатково LRU має броньовану кабіну 25 мм і оснащений кулеметом для забезпечення оборони системи в разі необхідності.
Після модифікації у 2010 році LRU отримав систему керування вогнем EFCS (European Fire Control System) від компанії Airbus аналогічну в MARS II. Ця система дозволяє використовувати ракети M31, M31A1, M32, AT2 та 110 мм. Доступне використання двох ракет MGM-140 ATACAMS класу “земля-земля”, з дальністю до 300 км.
Управління РСЗВ покладається на екіпаж з трьох людей – оператора, водія та керівника пускової установки. LRU застосовується разом з радіолокаційною станцією контрбатарейної боротьби COBRA. Вона дозволяє визначати позиції ворожої артилерії та мінометних батарей. Раніше повідомлялося, що такі станції були передані Німеччиною у вересні.
Залежно від цілей екіпаж LRU може адаптувати режим спрацьовування ракет: при попаданні, із затримкою або безпосередньо перед торканням землі. Наприклад, якщо необхідно поцілити в укріплену позицію, застосовується такий варіант спрацювання, за якого удар дозволяє ракеті пробити стіну та вибухнути всередині конструкції, завдаючи ще більшої шкоди.
Навігаційна система РСЗВ супутникова, а тому LRU не поступається в точності аналогам.
Технічні характеристики LRU:
| Довжина | 7,07 м |
| Ширина | 3,05 м |
| Висота | 2,61 м |
| Вага | 27,1 т |
| Запас ходу | 500 км |
| Швидкість | 70 км/г |
| Двигун | 500 к.с. |
РСЗВ в дії можна побачити на відео:
Переваги РСЗВ LRU
Головна особливість РСЗВ LRU зазначена ще Міністром оборони – система є поповненням саме далекобійного арсеналу. У наступальних діях LRU допоможе знищувати цілі з закритих вогневих позицій, руйнувати тил ворога, знищуючи логістику, склади боєприпасів і палива. Цілями для LRU можуть бути позиції ворожої артилерії, засоби протиповітряної оборони, командні пункти та вузли зв’язку.
Конструктивно LRU корисна саме для зимової кампанії, адже базується на гусеничному шасі, яке здолає бездоріжжя та погані погодні умови. У порівнянні з американським Хімарсом французька LRU несе вдвічі більше боєприпасів і при тому не менш точна.
LRU є перевіреним рішенням, для якого західні партнери можуть стабільно постачати боєприпаси та, сподіваємось, нададуть ще більш далекобійні ракети. Як зазначив секретар РНБО Олексій Данілов наявність ракет дальністю 800 км дозволить ефективно захищатися від ворога та масованих обстрілів.
Нагадаємо, що раніше Україна вже запросила передачу ракет ATACMS з умовами узгодження цілей, які будуть ними уражені. Попри офіційну відмову надавати подібні ракети, ми сподіваємось на потенційну можливість їх отримання в майбутньому.