Цей матеріал – не редакційний
Це – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.
Клавіатури вони як телефони. Були. Вони були пристроями, над якими дизайнери працювали в найкращих традиціях ери свободи та божевілля, ери інакомислення, ери нестандартних рішень. Одним із таких рішень була клавіатура Logitech G15 — нестандартна для сьогодення, але для часу божевілля вона була “В саму точку”. Про неї й буде подальший текст.
Отже, 2005 рік. Компанія Logitech випускає своє чергове творіння для гравців — дротова, ігрова, повнорозмірна, не дешева, мембранна клавіатура Logitech G15. Це була перша ревізія клавіатури (далі для зручності G15-1). У 2007 році компанія випустила другу ревізію клавіатури (далі для зручності G15-2), яку я і придбав, тому більшість фотографій будуть саме з її відображенням. Клавіатура під’єднується до ПК через USB досить товстим 1,5 метровим проводом із феритовим фільтром. Вага клавіатури 320 грамів.
Стислий вступ
Нині багато гравців віддають перевагу типу клавіатур формату TKL (без цифрового NUM блоку). Зі свого боку G15-1 була величезною клавіатура навіть для свого часу 23*54 см і це без підставки під зап’ястя, з нею розмір збільшувався ще більше – 26*54 см. Однак, на відміну від TKL (і навіть звичайних повнорозмірних) клавіатур, у G15-1 було багато клавіш… дуже багато, цілих 137(!). З них:
- 104 стандартні клавіші;
- 18 клавіш для швидкого виклику макросів;
- 3 клавіші перемикання режиму макросів;
- Клавіша записів макросів;
- Клавіша регулювання підсвічування;
- Клавіша заглушення звуку;
- 4 клавіші для управління мультимедіа;
- “крутилка”-регулятор гучності;
- 4 функціональні клавіші для дисплея;
- Клавіша для перемикання режимів дисплея;
Що-що? Дисплея? Дивно, але так, але про це трохи пізніше. Додатково клавіатура мала світчер для “ігрового режиму”, 2 порти USB 1.1, а також монохромний 160*43 пікселі дисплей. Сподіваюся, тепер зрозуміло, чому вона має такі значні розміри. Разом з цим хочеться уточнити, що переважна частина всіх цих клавіш — це повнохідні клавіші, зроблені з ABS пластику, який, як показала практика, є дуже зносостійким (якщо, звісно, ви не будете дряпати/різати/підпалювати клавіші).
За 17 років використання клавіатури, на її клавішах можна на пальцях перерахувати місця, де клавіші ледве постраждали і то, як мені здається, причиною цього були якісь зовнішні чинники на кшталт жорсткого виривання клавіш викруткою 🙂 .
ПС. ложка дьогтю — хоч клавіатура і була куплена в Україні, але на ній немає українського алфавіту, тоді це здавалося дрібницею, а зараз все-таки ріже око
Однак через деякий час, в компанії Logitech почули фанатів, яким розміри клавіатури здалися, м’яко кажучи, значними, і випустили другу ревізію клавіатури. Цього разу кількість кнопок зменшилася (замість 18 клавіш для макросів залишили тільки 6), але водночас зменшився розмір (25*49 см), а також змінився дизайн і підсвічування, але про все по черзі.
Клавіші для макросів
У G15-1 було всього 18 клавіш для виклику макросів і 3 клавіші перемикання режиму макросів, що загалом давало змогу створити 54 команди. Своєю чергою в G15-2 кількість клавіш була вже всього 6 для макросів і 3 для перемикання режимів, що загалом дало змогу створити 18 команд.
Кожна клавіша могла бути запрограмована на виконання однієї або декількох дій, клік мишкою, відкриття програм тощо. Для деяких людей можливо і необхідно тримати під рукою 54 макроси для швидкого виконання, але для переважної більшості людей достатньо і 18.
Клавіша запису макросів давала змогу записати макрос “наживо”, тобто, активувавши її, ви могли зробити дії, які вам потрібні, а потім просто натиснути бажану клавішу для збереження макросів і все — на обраній клавіші буде свіжонаписаний макрос, і не треба навіть заходити в софт із налаштуванням. Чи зручно це? Для тих, кому ліньки налаштовувати макроси “ручками” – так. Для інших же в редакторі макросів доступна гігантська кількість можливих дій, зокрема встановлення затримок між виконанням команд і тип їхньої роботи (одноразове повторення/повторення під час натискання/повторення, доки клавішу не натиснуть повторно).
Підсвічування
Клавіші з макросами — це добре, але як їх знайти в темряві? Тут на допомогу приходить підсвічування. У G15-1 воно було синього кольору, у G15-2 його змінили на помаранчеве. Чому змінили? Думаю, з тієї причини, що синій колір негативно впливає на зір у темний час доби, а підсвічування здебільшого якраз саме в цей час і використовується найбільше.
На клавіатурі є кнопка швидкої зміни яскравості підсвічування, при цьому всього є 3 режими – слабкий, сильний і вимкнений. Для 2007 року це більш ніж було достатньо.
Варто зазначити, що вже тоді компанія Logitech не стала використовувати просто нанесення кирилиці на клавіші фарбою, а цілком собі виконала гравіювання, яке дало змогу розв’язати 2 проблеми: символи на клавішах не стираються і їх видно з увімкненим підсвічуванням.
Блок з описом клавіш для управління медіа я опущу, оскільки там нічого цікавого, все стандартно — відтворити/пауза, наступний трек, попередній трек і клавіша Стоп. Однак варто зауважити, що в G15-1 використовували “крутилку” — регулятор гучності, а в другій ревізії (G15-2) вже використовували звичайні клавіші збільшення/зменшення звуку. Найімовірніше, було зроблено на догоду зменшення розмірів і скорочення “складних” механізмів (регулятор об’єктивно складніший за дві прості клавіші).
Дисплей
Саме те, що відрізняло цю клавіатуру від більшості (або взагалі від усіх на той момент) – стильний, модний, монохромний дисплей. Сам дисплей підсвічувався загальноклавіатурним підсвічуванням, тому в G15-1 він був синій, а в G15-2 помаранчевий. Роздільна здатність екрана в обох версіях становила 160 х 43 пікселів, але цього було більш ніж, для відображення потрібної інформації. На жаль, 3 роки тому мій дисплей перестав нормально працювати та тепер працює з дуже змінним успіхом.
За замовчуванням дисплей відображав: годинник/секундомір/повідомлення від поштових і RSS клієнтів/інформацію про поточний музичний трек/інформацію про навантаження RAM і ЦПУ комп’ютера. Між кожною з перерахованих функцій, можна було перемикатися за допомогою відповідної клавіші біля дисплея.
Разом з тим, на кожному “екрані” з певною функцією можна було використовувати 4 клавіші для управління (які знаходяться під дисплеєм). Наприклад, на екрані з секундоміром запускати/ставити на паузу/скидати відлік часу, а на екрані з повідомленнями перегорнути їх же.
Варто зазначити, що під час запуску певного переліку ігор, на дисплеї відображалася інформація з цих ігор. Це було весело, але за фактом не надто зручно та інформативно. Зазвичай інформацією, яка відображалася була кількість здоров’я/патронів, час у раунді. Однак існують різноманітні неофіційні моди, які збільшують кількість як ігор, що підтримують відображення інформації на дисплеї, так і програм (наприклад, додають графік частоти кадрів чи температуру “заліза”).
Ергономіка
Клавіатура має знімну підставку під зап’ястя — вона пластикова і тверда. Так, вона не потріскається як аналогічні підставки зі шкірозамінника, і загалом вона дуже зручна. Мінусом у неї можна вважати те, що вона має перехід/поріг між собою і безпосередньо клавіатурою, в який ой як любить набиватися пил/бруд.
Сама клавіатура має два рівні нахилу, які регулюються пластиковими ніжками зі зворотного боку клавіатури. Біда цих пластикових ніжок у тому, що, якщо ви вирішите посунути клавіатуру, не піднявши її зі столу, — ймовірність того, що ніжка вилетить та/або зламається, вкрай висока. За весь час перебування з цією клавіатурою я замінив ніжки загалом 4 рази.
Ще однією цікавою властивістю клавіатури (якою я, щоправда, не користувався) був кабелепровід під клавіатурою + спеціальний отвір у підставці під зап’ястя. Ця комбінація давала змогу “прокласти” дріт від навушників не поверх клавіатури, а під нею. З одного боку це звучить зручно, з іншого боку це справа звички.
Залишки — солодкі (не дуже)
Залишилося кілька функцій, про які я не розповідав докладно, вони не особливо важливі/потрібні (як на мене), тому коротко:
- Світчер для “Ігрового режиму” – механічний світчер на клавіатурі, під час увімкнення якого кнопки Win перестають реагувати на натискання. Зроблено для того, щоб гравець випадково не згорнув гру натисканням на Win. Як на мене – рішення дивне і на любителя, за весь час користуванням клавіатури я буквально кілька разів користувався цим світчером і то, просто для перевірки, що він працює.
- Два порти USB 1.1 – вже на момент 2005 (а тим паче 2007) формат USB 1.1 був дуже застарілим інтерфейсом і через нього ви ТОЧНО не захочете під’єднати флешку, але для під’єднання мишки або USB-мікрофона цього було більш ніж достатньо.
- Дренажні отвори — у клавіатурі є кілька дренажних отворів, які теоретично допоможуть, якщо ви в розпалі бою вирішили випадково вилити на неї пі… чай. На щастя, їхню здатність до водовиведення я не перевіряв, тому обмежуся описом того, що вони просто є.
Висновок (або щось таке)
Logitech G15 була сміливою клавіатурою свого часу, і залишається нею і донині. Крім вичерпного функціонала, вона могла похвалитися якісним складанням і деталями, які вже понад півтора десятка років працюють, живуть і приносять комфорт і задоволення. Так, вона не позбавлена технічних недоліків, які можуть проявитися з роками, але порівнюючи з сучасними клавіатурами, які “помирають” за кілька років, ця клавіатура є справді якісною та надійною.
Logitech G – найкраще ігрове обладнання для вашого ідеального ігрового місця: миші, клавіатури, гарнітури, ігрові керма та контролери, щоб вивести ваші перемоги на новий рівень.
Головний приз в конкурсі – Ігрове кермо Logitech G923 Racing Wheel and Pedals for PS5 / Playstation / PC, а також 8 додаткових призів у вигляді клавіатур Logitech G815 LIGHTSYNC RGB Mechanical Gaming Keyboard – GL Linear.
Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.