Не секрет, що в Ілона Маска великі амбіції щодо мегарекати Starship від SpaceX. Це модернізований транспорт, який за його словами, переправлятиме вантажі та людей Сонячною системою й зрештою допоможе створити колонію на Марсі — ціль, до якої ще дуже й дуже далеко.
Компанія все ще працює над виведенням ракети на орбіту і потенційно цю мету можуть реалізувати вже цього року. Далі Starship планують використовувати для запуску супутників Starlink з одночасними випробовуваннями технології дозаправки у космосі, необхідними для трансформації корабля у посадковий модуль, який зможе приземлитись на Місяці.
Два випробувальні польоти для нині найбільшої ракети у світі вже позаду — під час першого, 20 квітня, Starship успішно стартувала і майже дісталась етапу роз’єднання ступенів, але зрештою почала неконтрольовано кружляти та була підірвана командою з центру керування; нещодавній другий, 18 листопада, пройшов етап розділення й успішно випробував кілька нових технологій, але, на жаль, також завершився вже подвійним вибухом.
Нині команда SpaceX у Південному Техасі просувається до третього повномасштабного випробувального польоту Starship. 20 грудня верхній ступінь Starship завершив випробування двигунів Raptor, а за дев’ять днів надважкий ракетний прискорювач запустився на стартовому майданчику для статичного вогневого випробування.
Можливо, до готовності обох до польоту залишилося кілька тижнів, однак компанія ще не оприлюднила висновки попереднього випробувального польоту Starship. Інженери хочуть зрозуміти та виправити причину проблем, а далі Федеральна авіаційна адміністрація повинна схвалити розслідування, перед тим, як видати нову ліцензію на комерційний запуск. Під час наступного запуску Starship намагатиметься досягти близької до орбітальної швидкості — достатньої, щоб пройти більшу частину шляху навколо світу, перш ніж знову увійти в атмосферу біля Гаваїв. Одне із майбутніх завдань — перевірка ефективності теплового екрана Starship під час входу в атмосферу, однак до цього має відбутися повністю успішний запуск.
Раніше Маск заявляв, що SpaceX може знадобитися 1000 ракет Starship, аби забезпечити регулярні рейси між Землею та Марсом, і компанії, ймовірно, доведеться будувати по одному на тиждень. У недавній публікації він, здається, розглядав прискорення планів:
«Щоб колонізувати Марс приблизно через 30 років, нам доведеться виробляти 100 одиниць на рік, але в ідеалі — 300 на рік», — написав Маск.
SpaceX прагне зробити Starship і Super Heavy придатними для повторного використання. Корабель, який подорожуватиме на орбіту, а згодом на Місяць та Марс, не буде повторно використовуватися так часто, як ракета-носій. Super Heavy, обладнаний понад 30 двигунами Raptor, повертатиметься приблизно через 6 хвилин після старту — так, як нині працює Falcon. Маск каже, що у теорії, ракета-носій буде готовою до наступного польоту вже за годину.
Із самим Starship у гру вступають закони фізики та реалії географії. SpaceX на початку використовуватиме стартові та посадочні майданчики для Super Heavy і Starship у Південному Техасі та на мисі Канаверал у Флориді (хоча і загравала з ідеєю морських стартових і посадкових платформ). Коли об’єкт перебуває на навколоземній орбіті, Земля обертається під ним, а отже Starship зміщуватиметься приблизно на 22,5° довготи від свого місця запуску після 90-хвилинної орбіти навколо планети. Знадобиться кілька годин чи навіть доба, аби Starship зрівнявся з одним із місць приземлення.
«Кораблю потрібно завершити принаймні одну орбіту, а скоріше кілька, щоб відновити шлях до місця запуску, тому повторне використання може бути лише щоденним», — написав Маск. «Це означає, що виробництво кораблів повинно бути приблизно на порядок вище, ніж виробництво ракет-носіїв».
Президентка SpaceX Гвен Шотвелл торік сказала, що інженери «спроєктували Starship максимально подібним до польотних операцій літаків… Ми хочемо говорити про десятки запусків на день, якщо не сотні». Така періодичність розглядається для того, щоб доставити мільйони тонн обладнання в космос для поселення на Марсі — що паде на плечі так званих танкерів-заправників Starship.
Очевидно, що кінцева мета Маска потребуватиме, щоб ракетні подорожі стали майже такими ж рутинними, як авіаперельоти. Протягом останніх трьох десятиліть компанія Boeing виготовляла в середньому близько 300 своїх літаків 737 на рік. Саме про такі масштаби говорить Маск зі Starship.