Міжпланетна станція OSIRIS-REx 24 вересня нарешті завершить свою основну місію з повернення зразків астероїда Бенну на Землю.
Місію запустили у далекому 2016 році, а планування й розробку проєкту розпочали 10 років тому.
Бенну — це, по суті, купа каменів та пилу, і щоб зібрати цей матеріал, OSIRIS-REx застосував унікальний маневр «touch-and-go». Роботизована рука космічного апарату впустила каністру з чистим азотом, через що з астероїда піднялась хмара матеріалу — а за кілька секунд зразки вже опинились у потрібному місці й космічний апарат рушив далі.
Річ у тім, що вчені навіть не знають про точну кількість зразків, яку вдалось отримати — найменша очікувана мета складає близько 60 грамів (приблизна маса батончика Snickers), однак є надія на кілька сотень грамів матеріалу.
«Це, безумовно, посилює напругу для нас», — сказала Ніколь Ланнінг, планетолог з Космічного центру Джонсона NASA в Х’юстоні.
У вересні зразки зустрічатиме команда вчених і гелікоптери на випробувальному полігоні в Юті. З апарату знімуть запорошений теплозахисний екран та наступного дня помістять у лабораторію. Згодом з зовнішнього контейнера вчені видалять астероїдний пил, помістять зразки у спеціальний лоток з 8 відділеннями й складуть детальний каталог усіх дрібних каменів та пилу.
В місії OSIRIS-REx задіяна команда із 200 вчених, яка присвятить початковому аналізу зразків близько 6 місяців, і лише потім їх нададуть для вивчення стороннім науковцям.
Матеріал з Бенну може надати вченим картину часів виникнення Сонячної системи, коли утворювалися подібні астероїди. Характеристика органічного матеріалу та мінералів також може натякнути на деякі деталі того, як зародилося життя на Землі.
Протягом останніх 50 років NASA зберігало цінні матеріали з Сонячної системи в ретельно доглянутих сховищах і чистих кімнатах на об’єкті в Х’юстоні: це метеорити, що виникли на Марсі, частинки сонячного вітру та комет й загалом 127 000 каталогізованих зразків гірських порід Місяця.
Джерело: Ars Technica