Розвиток штучного інтелекту та супутникові зображення допомогли вченим створити найчіткішу карту людської діяльності в морі, виявивши приховані раніше рибальські судна, нафтові вежі та морські вітроелектростанції.
Карти, опубліковані в журналі Nature некомерційною організацією Global Fishing Watch за підтримки Google, показують 75% промислових рибальських та 30% транспортних та енергетичних суден, які уникають публічного відстеження. Дослідники кажуть, що ці білі плями в експлуатації водних ресурсів можуть перешкодити глобальним зусиллям щодо збереження та захисту світового океану.
Згідно з Куньмінсько-Монреальською глобальною системою збереження біорізноманіття, прийнятою торік, уряди зобов’язались захищати 30% суші та вод Землі до 2023 року.
«Питання в тому, які 30% ми повинні захистити? Не можна дискутувати, не знаючи де насправді ведеться риболовля та знаходяться нафтові платформи», — каже Девід Крудсма, один з авторів статті та директор з досліджень та інновацій у Global Fishing Watch.
До цього часу Global Fishing Watch та інші організації покладалися насамперед на морську систему автоматичної ідентифікації (AIS), щоб побачити, що відбувається в океанах. Система відстежує судна за допомогою радіосигналів, однак має серйозні обмеження, оскільки цю опцію можна легко вимкнути чи подорожувати місцями, де сигнал слабкий.
Аби заповнити прогалини, Крудсма та його колеги проаналізували близько 2000 терабайтів даних супутникового сузір’я ESA Sentinel-1. Замість традиційних оптичних зображень, подібних до фотознімків, супутники використовують вдосконалені радарні інструменти для спостереження за поверхнею Землі. Радар може проникати через хмари та «бачити» в темряві — і саме він зміг відшукати морську активність, яка пройшла повз увагу AIS.
Для обробки такого величезного обсягу даних вчені створили три ШІ-моделі, які класифікували кожне виявлене судно, оцінили розміри та сортували за різними видами діяльності. Вчені загалом спостерігали близько 15% Світового океану, де відбувається 75% промислової діяльності, звертаючи увагу як на рух суден, так і на розвиток стаціонарних морських споруд, таких як нафтові вежі та вітрові турбіни між 2017 і 2021 роками.
У той час як рибальська активність знизилася на початку пандемії COVID-19 у 2020 році, згідно з даними публічних систем відстеження, супутники виявили інтенсивний рух суден у районах, які «раніше демонстрували невелику або взагалі відсутню активність» — зокрема, навколо Південної та Південно-Східної Азії, а також північного та західного узбережжя Африки.
Щодо морської енергетики — то за даними дослідження до кінця 2020 року вітрові турбіни перевищили кількість нафтових споруд. Наступного року вони становили 48% від усієї океанської інфраструктури, тоді як на нафтові припадало 38%. Чи не увесь бум морської вітроенергетики відбувався біля узбережжя Північної Європи та Китаю.
Водночас за 5 років дослідження кількість нафтових структур зросла на 16%. У 2021 році розробка нафти на шельфі спричиняла у п’ять разів більший рух суден, порівняно з морською вітроенергетикою.
Джерело: The Verge