Дмитро Деревицький, Голова ради директорів торговельної мережі та маркетплейсу АЛЛО, розповів виданню «Економічна правда» про власне бачення подальшої динаміки цін на електроніку. На думку бізнесмена, ціни й надалі зростатимуть на 45-60%. Причиною цього є не лише збитки, заподіяні війною, але й кроки Уряду.
Фінансові чинники зростання цін
У відповідь на запитання про вплив офіційного курсу гривні на вартість електроніки, Дмитро Деревицький зауважив, що зменшення вартості гривні є лише вторинним фактором.
«Первинне, що вплинуло на вартість електроніки й не тільки електроніки, а й усіх імпортних товарів, – це повернення з 1 липня оподаткування імпортних операцій. Через це імпортні товари подорожчали на 20%, а ті товари, які обкладалися митом (переважно електроніка) 10-16% разом з ПДВ, подорожчали на 30-36%.
Тобто з 1 липня ціни зросли на 20-36% у собівартості. Через двадцять днів Національний банк девальвував курс гривні на 25%. Це стало другим фактором, який вплинув на подорожчання електроніки».
Терміни та обсяги зростання
За словами співрозмовника «ЕП», збільшення податків та інфляція рано чи пізно будуть перекладені на плечі споживача через зростання ціни товару. На його думку, «колосальне подорожчання» слід очікувати за чотири-п’ять місяців.
«У всіх імпортних товарів є потенціал підвищення ціни на 45-60%. ПДВ 20% плюс 25% курс – отримуємо нижню планку 45%. Щодо верхньої межі подорожчання можу сказати лише про товари, які ми імпортуємо, бо розмір мита на них – 12%. Тобто потенціал зростання цін на електроніку дуже великий: 20% ПДВ, 12% мита і 25% зростання курсу – виходить близько 60%».
Як змінилася структура попиту
Попит на електроніку впав значно більше, ніж на предмети критичної необхідності. При цьому найбільш постраждала габаритна та дорога техніка, найменше – смартфони та інші портативні гаджети.
«Електроніка та більшість імпортних товарів, які ми споживаємо щодня, належать до еластичного попиту. Тож попит падає. У перші дні війни він драматично впав. Наша виручка за перший тиждень упала, мабуть, на 90%. Попит на великі телевізори та холодильники впав у 2,5 і більше разів. Попит на портативну електроніку (смартфони, гаджети, смарт-годинники) постраждав менше, там падіння становило 10-30%».
Наслідки війни для мережи АЛЛО
Дмитро Деревицький розповів про стан власної торговельної мережі. У якості негативних чинників він назвав різке падіння попиту, людські втрати та моральний стан команди, втрату контролю над магазинами, знищення та розграбування товару.
«Ми не могли відкрити більшість магазинів, персонал навіть у благополучних містах, наприклад, у Львові і загалом на заході України, не хотів виходити на роботу, бо почалася війна. Потім ситуація почала стабілізуватися, шок проходив, персонал повертався на роботу».
За словами бізнесмена, більшість закордонних постачальників поводяться адекватно та не розривають контрактів. Але постачання наразі відбувається на склади в інших державах.
«Про прибуток зараз не йдеться. На початку війни виручка впала більш ніж на 90%, потім вона стала поступово зростати і зараз перебуває в районі 60% від показника аналогічного періоду 2021 року».
«Ми як ритейлер намагаємося відтягнути момент підвищення ціни. Робимо це завдяки власній маржі настільки, наскільки можемо, щоб для споживача це не було дуже боляче».
Як вже повідомляв ITC, посилаючись на народного депутата Ярослава Железняка, Уряд відмовився від введення 10% імпортного збору.
Уряд та Офіс Президента відмовились від ідеї впровадження 10% імпортного збору після критики