Телескоп Джеймса Вебба, найпотужніша обсерваторія у космосі, зазирнув у галактику CEERS 1019, яка з’явилася через пів мільярда років після утворення Всесвіту, і помітив у центрі надмасивну чорну діру.

Активна надмасивна чорна діра в центрі галактики цікава ще й тим, що важить лише 9 млн сонячних мас. Як правило, більшість таких об’єктів у ранньому всесвіті важчі за Сонце в 1 мільярд разів, що робить їх яскравішими та легшими для виявлення.

Зображення, зафіксовані інструментами ближнього та середнього інфрачервоного діапазону телескопа Джеймса Вебба, не лише допомогли відшукати чорну діру, а й визначили її вік – об’єкт з’явився через 570 млн років після Великого вибуху, тобто моменту утворення нашого Всесвіту.

Крім того, дані, надані телескопом, дозволили вченим виявити, що чорна діра поглинає багато газу та активно «‎продукує» нові зірки, ймовірно унаслідок злиття двох галактик.

На зображенні нижче можна побачити чорну діру у вигляді трьох яскравих згустків:

CEERS 1019 схожа на надмасивну чорну діру Стрілець A*, що знаходиться в центрі нашої галактики (її маса приблизно в 4,6 мільйона разів перевищує масу Сонця).

Окрім надмасивної, вчені виявили ще дві «‎легші» стародавні чорні діри: CEERS 746 з’явилась через 1 мільярд років після Великого вибуху, тоді як CEERS 2782 – через 1,1 мільярда років. Якщо для перегляду використати інші інструменти, то ці чорні діри, виглядатимуть як стандартні галактики. Нині вчені продовжують дослідження даних обсерваторії та, ймовірно, CEERS 1019, скоро втратить звання «‎найстарішої».

Загалом Вебб ідентифікував 11 галактик, які існували, коли Всесвіту було від 470 до 675 мільйонів років.

• Телескоп Джеймса Вебба запустили в космос у грудні 2021 року, а в середині січня 2022 року він дістався робочої гало-орбіти навколо другої точки Лагранжа в системі Сонце-Земля, і в липні після кількох місяців калібрування приладів та юстування оптики нарешті взявся за виконання своєї наукової програми. Головна перевага «Джеймса Вебба» — дослідження інфрачервоної частини спектра, що дозволяє розглянути більш давні та холодніші об’єкти.
• У вересні 2022 року телескоп отримав знімки першої екзопланети — HIP 65426b, а згодом побачив Квінтет Стефана, туманність Південне Кільце, туманність Кіля, Стовпи Творіння та зібрав дані, аналіз яких допоможе астрономам визначити склад атмосфери Марса та його поверхні; зробив найчіткіше фото кілець Нептуна,  зняв Юпітер з полярним сяйвом; попрацював одночасно з Габблом, знявши момент зіткнення зонда DART з астероїдом; показав галактики, які утворилися приблизно через 350 мільйонів років після Великого вибуху, а також виявив 10-кілометровий водяний шлейф на супутнику Сатурна – Енцеладі й побачив народження зірки у сузір’ї Діви.

Джерело: NASA