Sherlock Holmes одна з найстаріших українських ігрових серій. Дебютна гра Frogwares, Sherlock Holmes: The Mystery of the Mummy 2002 року, була зроблена у жанрі класичних Point’n’click квестів від першої особи із заздалегідь відрендереними задниками. Гра стала успішною і вже третій проєкт студії, про пригоди Голмса та його напарника зробили повноцінним 3D-action, залишаючи квестом в душі. Цією грою стала Sherlock Holmes: The Awakened 2007 року. Саме її переосмисленням зайнялася студія після повномасштабного вторгнення.
Вимушені заходи
Розробка Sherlock Holmes The Awakened почалася в кінці березня 2022 року з розрахунком закінчити проєкт за рік. Короткі строки, постійні відключення електроенергії, тривоги та бомбардування так чи інакше відобразилися на фінальній якості гри. Розуміючи усю гнітючу атмосферу та стан емоційного пригнічення в якому перебувають розробники, та й всі ми, я все одно мушу розповідати про недоліки гри.
Над прірвою у безумство
«Жах, який не піддається опису», саме ці слова ви найчастіше чутимете при спробі пояснити твори Г.Ф. Лавкрафта. Саме цим жахом, лавкрафтіанською атмосферою, і відчуттям справжнього розслідування з таємними культами, містицизмом та іншими деталями пронизана вся гра. І це, мабуть, найважливіше, що в ній є.
У саркастичного, самовпевненого та прямолінійного Голмса прослідковуються нотки манії переслідування. З думкою, що його хочуть вбити він починає розслідування яке приводить його… в нікуди, й що б якось зайняти гострий розум детектива, Джон Вотсон пропонує взятися за розслідування зниклого слуги лондонського багатія.
The Awakened є прямим продовженням Chapter Onе. Тож протягом гри час від часу згадується Кордона та як події на острові вплинули на молодого Шерлока. Забігаючи на перед, судячи з фіналу гри, розробники будуть продовжувати розвивати саме цю версію Голмса, тож цікаво, наступні ігри будуть переосмисленням вже наявних історій (як The Awakened) чи абсолютно нові пригоди теж матимуть місце.
Повертаючись до основної історії. Кожна зачіпка змушує героїв заглядати у різні куточки світу. Починаємо зі знаменитої Бейкер Стріт залитою дощем, далі материкова Європа, потім Новий Орлеан та болота Луїзіани, яка давно знаменита своєю паранормальщиною та окультними справами. І це навіть не половина усіх локацій, які дуже гарні та атмосферні, в кожній відчувається індивідуальність.
Я практично не користувався швидким переміщенням, тому що мені подобалося ходити вузенькими провулками та просторими вулицями питаючи у перехожих чи чули вони щось про випадки зникнення людей.
В діалогах з ключовими для сюжету персонажами навіть присутня система вибору, але, на жаль, працює вона як плацебо. В окремі епізоди важко обрати правильний варіант, бо справді «правильного» не існує і сцена набуває напруження від саспенсу, але жодних наслідків ваш вибір не несе.
На початку епізоду в психіатричній лікарні Вотсон мусить зробити вибір, який мав би вплинути на подальшу долю Шерлока та його самого, але цього не стається. Доктор просто промовляє обрану репліку і сцена рухається по однаковому сценарію і надалі ніяк не відгукується, хоча зрежисовано все так, що антагоністка епізоду чудово оцінює ситуацію.
І хай би історія рухалась до однієї ключової точки, хочеться що б цей маленький вибір бодай трішки вносив корективи у стежку, по якій прямують герої.
Прогулюючись провулками можна натрапити на додаткові завдання, які я категорично рекомендую виконувати. Їх буквально по одному-двох на кожну локацію і всі вони цікаві, подекуди трагічні та моторошні. Обов’язково виконайте завдання з ляльками у першій локації, фінал цієї історії точно не залишить вас байдужим.
Інші квести теж цікаві, вони не пов’язані з основним сюжетом, але я все одно закликаю їх не ігнорувати, деякі навіть дають право вибору як вчинити в фіналі конкретної історії й в цьому випадку цей вибір справді працює.
Також можуть зустрічатися активності, наприклад в Орлеані Голмс збирає в колекцію оголошень про розшук злочинців. Кожний плакат містить опис злочинця та винагороду. Подекуди ці описи кумедні та покликаються на різних попкультурних лиходіїв.
Тільки майте на увазі, що усі другорядні завдання (окрім одного) доступні лише у Розширеному виданні гри і таке рішення трішки дивне, на мій погляд.
Щодо головних героїв, то дуже цікаво споглядати за персональним розвитком Шерлока та Джона, та їх дружби. Це перша велика справа напарників і вони все ще знайомляться один з одним, поступово розкриваючи важливі епізоди свого життя. Особливо це стосується Джона та його військового минулого. Загалом історія та персонажі це найкраще та найголовніше, що є у цій грі та заради чого варто в неї грати, тому більше про них ні слова.
Найвеличніший детектив
Розслідування проходять по одній схемі. Збираємо зачіпки, кожна з них має позначку, як саме потрібно її розвивати: запитати у перехожих; знайти відповідь в архіві вказавши правильні параметри пошуку; скласти психологічний портрет, а також пред’явити різні докази ключовому персонажу, або ж допитати його очікуючи, що він дасть нам якусь зачіпку чи коментар, яка відкриє шлях до наступного етапу розслідування. Кожний етап завершується складанням наявних доказів та зачіпок у цілісну картину в Покоях Мислення.
Кожну механіку розписувати окремо не має сенсу, але на встановленні психологічного портрета зупинюся. Гра дозволяє оцінити зовнішній вигляд особи та змалювати його психологічний портрет даючи вибір з двох варіантів. Проблема в тому, що цей вибір ні на що не впливає. А міг би, наприклад, відкривати способи розв’язання проблеми, чи хоча б змінювати тон звернення Шерлока до цього персонажа.
Наприклад, одного охоронця можна визначити як «розумово відсталого», або ж як «має критичне мислення та піддає сумнівам усе довкола», але обраний вами варіант ніяк не вплине на подальшу розмову. Виходить, що психологічний портрет залучається лише як аргумент під час допиту, але саме вибір портрета, ні на що не впливає.
Шерлок все одно зведе свої аргументи до середнього арифметичного обох «портретів», що з одними персонажами працює гармонійно, а з іншими дещо знецінює наш вибір та виглядає дивно.
У підсумку механіки вибору в діалогах та психологічний портрет якийсь час дають враження важливості вашого вибору, але якщо ви захочете перепройти гру обираючи альтернативні варіанти, то будете розчаровані відсутності варіативності.
Насправді багато ігор страждають на цю проблему, яскравий приклад, який вже став мемом, це «Клем запам’ятає ваш вибір» з The Walking Dead, з новіших це Cyberpunk 2077, в якому система вибору теж не завжди працює.
Складати зачіпки до купи цікаво, хоча інколи незрозуміла логіка по якій потрібно обирати докази та спостереження, інколи підходять кілька варіантів, але правильний лише один. З іншого боку, гра ніяк не штрафує за помилку, але якщо вдасться зібрати пазл з першого разу, то отримаєте додаткові бали, за які поступово відкривається одяг для Шерлока та Вотсона, а також рендери та ілюстрації до гри. Вже традиційно, у грі є вишиванка для обох персонажів.
В окремі епізоди гра дозволяє дослідити місце події та скласти візуалізацію, що ж відбулося тут насправді. Ця механіка має кілька точок, кожна з яких має різні варіації подій, які відкриваються з дослідженням місцевості. Як тільки усі докази та об’єкти були оглянуті, можна скласти повну картину події, яку Шерлок додатково озвучить.
Гра не дуже довга, 10-12 годин, але загалом я описав всі наявні основні механіки. Буквально кілька разів гра розбавляє рутину QTE, зломом замків та тиром в загальному з чотирьох-п’яти пострілів (я не жартую), але загальної погоди вони не роблять.
Розробники вміло жонглюють механіками, що гравець не нудьгував, але грі не вистачає повноцінного епізоду з дійством десь в середині сюжету, що б трішки відірватися від репетативності розслідування.
З дрібниць можна виділити подекуди дивні стрибки камери під час зміни планів в діалогах, але сюжетні заставки, яких не багато, круто зрежисовані з цікавими ракурсами камери, хоча помітно як оператор полюбляє великі плани героїв. Також зустрічалися кілька незначних багів та хибодруків в українській локалізації.
Загалом гра добре працює. За усе проходження лише раз вилетіла (і я не певен, що винна гра), просідань кадрів у консольній версії я не помітив. На ПК гра теж чудово оптимізована, на моєму вже далеко не новому залізі (Ryzen 2700X та GTX1070Ti) гра всього кілька разів просідала нижче 100 кадрів на максимальних налаштуваннях графіки.
Якщо ви ще раз переглянете основні претензії до гри, то всі вони прямо залежать від часу витраченого на розробку. І постає запитання, яка причина, що Frogwares вирішили так швидко випустити гру, хоча видно, що попри лінійність, у неї закладені цікаві механіки, які є куди розвивати, був би у команди ще бодай пів року-рік.
Якщо закрити очі на те, що це гра українських розробників, то, мабуть, вона заслуговує на оцінку 3,5/5, але з урахуванням умов в яких вона була зроблена у мене не підійметься рука поставити нижче 4/5.
Розробники вже неодноразово показали, що вміють працювати над помилками та покращувати свої ідеї з кожною наступною грою, тож більшість перелічених недоліків, скоріш за все, є наслідком мінімального бюджету та тих причин, які я вказав на початку огляду.
У грі подекуди зустрічаються покликання на сучасність українського народу. Інколи ці покликання кумедні.
Sherlock Holmes The Awakened це все одно хороша гра, з кількома не до кінця реалізованими механіками, які абсолютно не завадили отримати справжнє задоволення від захопливої історії сповненої страху та безумства. Якщо в першу чергу вас цікавить історія і ви готові до повторюваного ігроладу, то Sherlock Holmes The Awakened точно заслуговує на вашу увагу.