Вчимось розрізняти реальну і теоретичну продуктивність комп’ютера на прикладі популярних тестів. Принцип роботи бенчмарків, що симулюють типові умови використання ПК. І чому надлегкий Macbook Air M1 до двох разів швидший за ваш ігровий комп’ютер?
Зміст
Теоретична потужність
Бенчмарк – це програма, що дозволяє оцінити теоретичну продуктивність комп’ютера при виконанні певних завдань. Більшість такого софту тестують саме теоретичну потужність, наприклад, навантажують центральний процесор математичними обчисленнями. Навіть бенчмарки для рендеру зображення уже не є цілком практичними в еру апаратного прискорення GPU.
Такі програми як CPU-Z, Passmark, Cinebench легко завантажують будь-яку кількість ядер процесора. Вони є гарним мірилом абсолютної потужності комп’ютера, але до реальних умов не мають майже ніякого відношення. При кодуванні відео більшу роль гратиме відеокарта. Тому звертаємо увагу в цих програмах в першу чергу на одноядерну продуктивність – вона знадобитися для орієнтування в більшості наступних тестувань.
Geekbench 5 варто виділити, адже цей тест враховує ще й підсистему пам’яті. Різниця між процесорами з дешевою ОЗП та дорогою може досягати 20%. Приблизно такий же приріст можна отримати у іграх. Для сучасного комп’ютера одноядерна продуктивність повинна знаходитись на рівні 1100-1700 балів. На знімку з екрана результати Intel Core i7-1165G7.
PC Mark 10 – комплексний тест домашнього ПК
Бенчмарк PC Mark 10 враховує багато параметрів і симулює реальні умови. Під час тестування програма відкриває вбудовані текстові редактори, застосунки для роботи з графікою, вебсторінки, таблиці та інші повсякденні речі, до яких ми звикли. Отримані результати можуть розчарувати власників топових комп’ютерів, адже вони зовсім не лінійні. Дещо дивно бачити, коли Athlon 3000G лише в якісь 2 рази повільніший в реальних сценаріях ніж i7-11700К. Річ у тім, що левова частка програм на нашому ПК залежить від потужності одного ядра. Тому більшість ядер 16 поточного і7 будуть споглядати збоку. Повертаємось до попередніх тестів, дивимось на пункт «одноядерна продуктивність» і все стає на свої місця.
Цей тест показує, що Celeron’и (+- 1300 за Geekbench у G6900) досі мають місце як офісні рішення. Якщо ви не граєте в ігри й працюєте максимум із Photoshop, то сучасний найдешевший процесор все одно буде значно швидшим за 8-10 річного флагмана. А ще кажуть, що прогрес зупинився.
Браузер – головна програма комп’ютера
Більшість часу за персональним ПК людина проводить саме у браузері. За останні 10 років розробники зуміли перенесли безліч програм у браузери. До 80% користувачів могли б обмежитись лише Інтернет переглядачем, адже в ньому можна редагувати документи, обробляти фотографії, бавитись в ігри та багато чого. Чимало середовищ для віддаленої роботи й адміністрування реалізовані через браузер. Не будемо загострювати увагу на очевидних речах. Найголовніше це те, що швидкість в браузері дуже важлива для будь-якого юзера. Тому бенчмарки, що симулюють роботу зі скриптами – досить об’єктивна оцінка вашого комп’ютера. Результати усіх цих тестів також залежать і від використовуваного браузера. Найвищі показники вдалось отримати у Chrome та MS Edge.
Джерело: Мійконст Youtube
Навіть середнього рівня десктопні процесори 2021 року до двох разів швидші за найпотужніші HEDT CPU епохи Haswell. Це наче порівнювати Core 2 Quad Q9650 та Core i5-4670K.
Speedometer 2.0, тест швидкості роботи JS (Java Script) в браузерах. Розробники двигуна WebKit від Apple опублікували цей бенчмарк для вимірювання продуктивності веббраузерів у 2018 році. Він моделює активність користувачів в типових вебдодатках. Перевірка включає різноманітні тести: популярні фреймворки та бібліотеки, чистий ES2015 й JS скомпільований із Babel, TypeScript, Elm, PureScript.
На скриншоті ноутбучний Intel Core i7-1165G7
Одноядерна продуктивність досі є головним фактором для більшості браузерних скриптів. Тому у Chrome сучасний ноутбук середнього класу все одно буде значно кращим за умовну двопроцесорну станцію HP 2014 року випуску зі 128 Гб ОЗП на борту. Сильніше одне ядро – швидше працює браузер і відкриваються більшість сторінок. Ця залежність не зовсім дзеркальна, але дуже близька до лінійної.
Для прикладу результати 10700К у Chrome та Edge:
Результат Apple Macbook M1 на скриншоті нижче (на момент релізу):
Чи можна довіряти WEB Speedometer 2.0?
Останні зміни змушують засумніватись у правдивості цього тесту. Зовсім недавно усі девайси на чипі Apple M1 збільшили свою продуктивність в цьому тесті на 70-80%. Коли лише з’явився перший ноутбук на М1, він видавав приблизно 220-250 балів, що є чудовим результатом. Та через кілька місяців після виходу 12 покоління Intel компанія Apple магічним методом покращила швидкодію своїх процесорів майже удвічі.
Невже «занесли валізи»? Саме тому ще розглянемо альтернативний і незалежний софт для браузерного тестування.
З 220 до 350+ – непоганий стрибок продуктивності взятий з «повітря», причому лише для Apple M чипів. Х86 процесори ніяк не змінили свої показники. Не дивно, адже як уже згадували, розробниками цього тесту є команда Apple Webkit. Вийде 13-покоління Intel і Ryzen 7000 – можливо вони ще підтягнуть свої SoC, не проблема.
У інших веб-бенчмарках такого не спостерігається. Google Octane – простий, швидкий і об’єктивний тест. Як і попередній бенмарк, вимірює швидкодію у різних сценаріях. Його суть полягає не тільки в оцінці синтетичної потужності, але і швидкості в користувацьких умовах. Для цього продуктивність вимірюється в js-бібліотеках. Якщо ваш комп’ютер досягає позначки 50 000, то це добрий результат. Нижче результат i7-10700K:
Результати Apple М1, що ближчі до реальності:
WebXPRT 4 – розширений тест браузера, який порівнює продуктивність сценаріїв на основі HTML5, JavaScript та WebAssembly. Система симулює різні дії: редагування фотографій, організація альбому за допомогою штучного інтелекту, робота з таблицями, шифрування нотаток та сканування чеків. Тест займає багато часу, тому наберіться терпіння якщо вирішили його запустити.
Результат і7-10700К:
Висновки
Не усі бенчмарки відбивають дійсну продуктивність комп’ютера. Дуже мало справжніх сценаріїв завантажать усі 16 ядер Ryzen 9 5950X. Чимало реальних завдань залежні від підсистеми пам’яті та одноядерної потужності процесора. Тому часто стається, що новенький офісний Intel Celeron чи AMD Athlon для більшості людей підходить краще ніж умовний розігнаний AMD FX-8350. Чимало часу ми проводимо у браузері, тому важливо щоб сторінки не змушували нас чекати. Уже давно пройшов той час, коли користувач упирався у швидкість Інтернету. В таких умовах потужність CPU не грала великої ролі, та зараз це чи не головний параметр для повсякденного використання.
Безумовно, потужність топового процесора зможуть без проблем реалізувати професіонали чи вибагливі геймери. Нерідко можна побачити, як BF2042, Microsoft Flight Simulator 2020 чи Matrix Awakens ставить на коліна найдорожчі CPU. З дешевими моделями (Celeron, Pentium, Athlon) отримаємо покадрову презентацію чи шалені фрізи. Тим більше покупка і7, а не і3 (чи і5) дає не лише більше ядер, а й сильніші ядра із більшим кешем. Приведені тести не означають, що всім вистачить офісних рішень, а лише доказує, що в реальних умовах потужність одного потоку переважає над їх кількістю.