Американський журналіст Ліендер Кені дослідив життя та працю СЕО Apple, розказав багато позитивних моментів про Тіма Кука, як особистості та у ролі неймовірного керівника найдорожчого бренду у світі. Свою роботу він зібрав у книжку «Тім Кук. СЕО, що вивів Apple на новий рівень». Я вже прочитав її й готовий ділитися враженнями.
«Тім Кук. СЕО, що вивів Apple на новий рівень» / Tim Cook: The Genius Who Took Apple to the Next Level
Автор Ліендер Кені
Видавництво Наш Формат
Сторінок 312
Рік 2019
Обкладинка Тверда
Мова Українська
Формат 140×210 мм
Сайт nashformat.ua
Тім Кук подобався мені ще до прочитання цієї книжки, а після неї й поготів. П’ять років я був автором новин і завжди обурювався, коли бачив нову писульку про Кука. Буцімто Apple кінець, усе що виходить, розроблялося ще при Джобсі, Тім Кук не втримає компанію на плаву, а усі її успіхи — довготривалий ефект тих часів і скоро їй кранти.
Журналісти примудрялися знайти негатив навіть 2 серпня 2018 року. Саме в цей день Apple стала першою в історії компанією, чия ринкова вартість сягнула трильйона доларів. Нагадую, що тоді Тім Кук офіційно керував нею вже сім років, хоча і за життя Джобса робив це фактично ще декілька разів, поки той проходив лікування від раку та реабілітацію.
В книжці «Тім Кук. СЕО, що вивів Apple на новий рівень» також підмічені ці факти негативного ставлення до Кука на початку його керування. Тоді людям це здавалося завершенням Apple, а не новим етапом, бо для них Джобс був візіонером, суперзіркою та гуру, а Кук нікому не відомим заступником, що зайняв не своє місце.
Але це було тільки враженням ззовні, бо рада директорів та працівники компанії знали Кука і знали, що він спроможний зробити Apple кращою. Упродовж років він це неодноразово доводив і робить це й зараз.
Книжка розповідає про становлення Кука, про його професійне минуле, дитинство та сьогодення, про виклики, які постали перед ним після смерті Стіва Джобса.
Автор описує життя СЕО Apple до роботи в компанії, приділяє увагу його дитинству та юнацьким рокам в Алабамі, але робить це акуратно і не розтягує на пів книжки, як було в Айзексона з його біографією Джобса.
Ліендер Кені торкається часів роботи Кука в IBM та Compaq, але тільки для того, щоб ще більше розкрити Кука як професіонала та дуже відповідальну людину, що займалася логістикою виробництва.
Саме це, на думку автора, стало найважливішою роботою Тіма Кука, після його знайомства з Джобсом та приходом в Apple. Збудоване їм виробництво «саме вчасно», коли продукція не затримується на складах, а виготовляється рівно для покриття потреб ринку, дало компанії неймовірний поштовх, вивільнило фінанси, дозволило налагодити інші потреби виробництва тощо.
Ба більше. Операційна команда Кука спромоглася дотримуватися секретності виробництва водночас з тим, як мільйони одиниць нових товарів вироблялися та доставлялися по магазинах. Звичайно, є постійні витік інформації до ЗМІ, але в таких масштабах це ніщо.
Основна частина книги присвячена роботі Кука в Apple, а також часу після смерті Стіва Джобса. Ці глави дуже цікаві та розкривають читачам очі на Кука, як на лідера, який піклується про гендерну нерівність, сексуальні меншини та планету загалом, про екологію, комфорт працівників, нешкідливе виробництво, а найголовніше, про захист приватних даних користувачів.
Кук подає приклад інших техногігантам і вони теж стають «зеленішими», хоч і не хочуть цього, але вимушені, щоб не відставати від Apple.
І хоч Тіма Кука в цих розділах розкривають з найкращих його сторін, але написано це сухо та з використанням дуже багатьох його промов та цитування. Від чого здається, що читаєш не книжку, а одну велетенську статтю-інтерв’ю.
Сподобалося, що автор поважає особисте життя СЕО Apple, тому прямо пише, що навмисно не вдирався в його приватне, не намагався нічого дізнатися про його стосунки та вподобання. Водночас Ліендер Кені визнає, що навіть якщо він захотів про це дізнатися, то це було б дуже важко, бо Кук вміє чудово ховати особисте життя від усіх.
В останніх главах автор розказує про майбутнє Apple, міркує та ділиться здогадами про напрямок безпілотних автомобілів та інших етапів розвитку. Це найнецікавиша частина книжки, бо тут багато припущень та здогадів, але мало фактів та цікавих історій, які є в минулих розділах.
Дуже важливо, що в кінці автор зробив головний висновок про значення Джобса та Кука, про їх різницю та світобачення, про те, що погляд та думки користувачів не завжди збігаються з реальністю.
Ліендер Кені каже, що за часів Джобса Apple вважали ліберальною компанією, але по факту вона такою не була. Стів йшов напролом, не турбувався про робітників та екологію, використовував шкідливі матеріали у виробництві та уникав податків. Джобс вважав, що Apple дає людству свою унікальну продукцію і більше нікому нічого не винна.
За Кука компанія реально змінилася і стала набагато кращою у всіх аспектах. Теперішній СЕО Apple етична та морально правильна людина, цінності якої стали невіддільною частиною компанії.
Основне питання до Кука було чи зможе він утримати Apple на рівні часів Джобса. Він не зміг. Він зробив набагато більше. Дякую цій книжці та її автору, що змогли поділитися з усіма цим надважливим фактом.