
Колись давно серія Battlefield була на рівні Call of Duty. Одні вибирали КоД за швидкий геймплей, а Батлу — за використання піхоти, техніки та руйнування в одному бою. Обидві гри мають аркадну стрільбу, схожі геймплейні механіки та переживали зльоти та падіння. Проте з часом виграла саме Call of Duty, оскільки Battlefield вибирала різні сетінги, які не особливо сильно чіпляли гравця: розбірки з вуличними бандами (Hardline), Перша та Друга світові війни (1 та V).
З трейлером Battlefield 2042 здавалося Comeback is Real, але вийшла проблема — люди хотіли копію Battlefield 3, а вийшло… що вийшло. Сьогодні поговоримо про моє знайомство з Battlefield 3 та спадкоємця Battlefield 6.
Зміст
Від Call of Duty до Battlefield 3
Хоча я і міг перемагати звичайних нубів, але ніколи не мав скілу та швидкості реакції для гри в Counter Strike. Проте CS не був веселим. Тому вирішив пошукати гру, яка повинна давати більше фану. Після невеликих пошуків я знайшов Call of Duty: Modern Warfare 2007 року. Все в ній було класно, але мультиплеєру не було. Піратка і все таке. У 2009 році вийшла ще більш Legendary гра — Call of Duty: Modern Warfare 2. Ще крутіше сюжет, всього іншого стало більше. Просто все Круто! Але як “власник піратки” не мав мультиплеєру. Та й грець з ним, коли кампанію можна пройти на різних рівнях складності.
Я не без гріха. Тому в більш дорослий вік купив всі CoD тих років на Xbox плюс Ремастери обох частин MW. Не плутати з Ремейками!
В якийсь прекрасний день я знаходжу піратський клієнт для MW2 і після вона стала грою №1 на кілька років: стрільба по-македонському з двох UMP чи автоматичних Глоків, стрільба з надточного ACR, “спартанці”, флангові заходи з ножем напереріз, “нубо-стріл”, спроби накопити фраги для ядерки і т.д. Розважати себе було чим.
З виходом нової частини MW3 питання щодо купівлі не виникало: Купую! Тільки з цією частиною сталося те, що я не очікував, а саме:
- Змінили звуки у зброї. Замість чітких, виразних та запамʼятованих за багато років поміняли на якесь пердіння;
- Карти відстій повний, дуже маленькі за відчуттями без можливості флангових атак;
- Кампанія — спірна, але згодиться.
Після кількох вечорів я кинув гру та забув про неї як головне розчарування того року та пішов далі грати у MW2. Викинуті 120-140 гривень в нікуди.
Тільки після років гри у MW2 вона набридла. Все що хотів в ній досягти — досяг. Людей все менше в неї грало, тому було вирішено піти в “геймерський будинок пристарілих” — World of Tanks. Там я затримався на рік та побачив десь відео про новий Battlefield 3. Подумав, що моя NVIDIA GT430 навряд її потягне та забув.
Але якось мені потрапило в очі відео на кшталт цього, де танкіст з головного калібру збиває вертоліт. І не один раз! Все, кров закипіла. А далі ринок Петрівка, великі на той час 240 грн. Гра почалась 🙂
Вибач NVIDIA GT430 за знущання над тобою ;(
Battlefield 3: Геймдизайн заради Хаосу
Першою мапою та режимом в грі були Metro та Rush. Карту не знаєш, мапу невідомо як відкрити. Звісно, як і що робити не розумієш абсолютно: якісь класи, точки відродження на союзниках, зʼявляєшся посеред якогось парку і через 10 сек вмираєш. Знову дивишся на місце на мапі, відроджуєшся… через 20 сек помер. «Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво» (с)
В якийсь момент карта чомусь змінилась та знову повторення смертей. Йдеш невідомо куди вперед, зустрічаєш ворога Oh shit, here we go again. І так ще один раз, поки не розумієш — мапа настільки велика, що граєш на її окремих частинах! Можеш пробігти від самого початку до кінця за 5-8 хв реального часу. Call of Duty і поряд не стояла.
Відчуваєш себе Томом Крузом з фільму Edge of Tomorrow. А “люди культури” згадають книгу “All you need is Kill“, по якій був знятий цей фільм.
На третьому фрагменті карти розумієш, що цей сегмент стоїть на місці та починаєш запамʼятовувати місце зустрічі «стінка на стінку» та коридори поряд. Кидаєш усі свої гранати в різні сторони… а вони не закінчуються! Дивишся на підлогу, а на ній всюди якісь невідомі ящики (аптечки та боєзапас). І продовжуєш кидати у ворога всім чим є, поки не настав кінець бою. Програш.
Все ці емоції подарувала карта “Operation Métro”
Всі ті, хто грав у неї розуміють її головний мінус — лише два проходи й командам просто нікуди дітись, окрім як йти лоб в лоб. Цей сегмент бою міг гратися годинами! Однак саме це геймдизайнерське рішення гравці так полюбили Метро. Ну і через швидку прокачку також 😉
Перейдемо до іншої відомої мапи та режиму Conquest — Caspian Border. Починається раунд з сідання в автомобіль, танк, вертоліт чи літак. Особливо весело кататися з випадковим водієм, бо невідомо на яку з точок він поїде. Головним місцем для піхоти стала гора посередині арени.
Поки їдеш з кимось невідомо куди, в небі розгортається своя битва — знищення авіації противника заради скорішого настання знищення «мурашок» на землі. Правда так бувало, що «ангели смерті» спочатку розряджали перші залпи в піхоту/танки (необхідно уважно дивитися вверх), а потім битва у повітрі.
Центральна гора (точка B) перетворювала всіх у місце суцільного кладовища. Танк не завжди міг з першої спроби заїхати на вершину, оскільки його перший засвіт через Q повідомляв про необхідність появи Інженерів: гранатомети, С4 та протитанкові міни могли очікувати танк. Тому бронетехніка не могла довго жити посеред місця скупчення десятків піхотинців.
Одна з найвідоміших та красивіших місій.
Кілька слів про техніку без якої Battlefield не Battlefield. Застосування наземної техніки не було складною задачею. Майже кожен міг сісти в танк та зробити кілька фрагів на ньому. Довго жити на ній та підтримувати піхоту більшість бою — досвід, який можна досягти після не однієї години гри.
Головною проблемою для 99% гравців була саме авіація з гелікоптерами та літаками. Треба ж якось навчитися на них грати? Якщо тобі везе, то першим береш літак та менше ніж за хвилину падаєш. Якщо в команді більше таких новачків немає, то знову вибираєш… і падаєш. Ось тільки охочи[ політати завжди багато, тому “пілоти” довго не затримувались.
Не міг не згадати про RendeZook. 0% вдачі, 100% скілу.
Класи — основа Battlefield
Настав час поговорити про Класи. Всього було чотири види: Штурмовик-Медик (дає аптечки), Інженер (проти техніки), Підтримка (відповідає за боєзапас) та Розвідник (снайпери з додатковими пристроями). Особливістю серії Battlefield являється взаємодія них усіх:
- Штурмовик має гвинтівку, аптечку та дифібрилятор для спасіння побратимів, але без гранат особливо не поштурмуєш;
- Інженер з пістолетом-кулеметом ремонтує та знищує техніку різними способами;
- Підтримка не швидкий клас завдяки носінню кулеметів, проте важко вибити з точки через безкінечний боєзапас;
- Розвідники зі снайперськими гвинтівками може бути складним супротивником. Проте встановлення точки відродження дозволяє забігати у тил з можливістю подальшого застосування приладу команді відкриває небачені простори для тактики.
Кожен клас має свої “фішки” без яких Battlefield не був собою. Це основа. Будь-які спроби змінити цю особливість призводять до забуття гри.
Особисто я на більшості карт з технікою грав за Інженера — перестаєш боятися будь-якої бронетехніки. Такий собі маленький комар який боляче кусається. А ось у зарубах з купою гравців навколо брав Підтримку чи Штурмовика заради допомоги команді HP/боєприпасами. Хтось повинен займатися в ближньому тилу та бігати воскресати союзників.
Всі штурмовики були такі 🙂
Що бісило в Батлі?
Особисто мені не подобались такі моменти:
- Куля падала занадто швидко. Дивно бачити снайперку з майже відразу падаючою кулею після 50-60 м.В Battlefield 4 було виправлено;
- Важко навчитися грати на літаках чи гелікоптерах, коли тебе хоче знищити абсолютно все на світі. З танками проблем немає — автомобіль з великими стволом. Потрібно якесь навчання з польотами;
- Гра досить важка на той час і вимагала хороший ПК. Плюс Battlelog з античітом PunkBuster не були user-friendly;
- Заради нової зброї, техніки та карт необхідно було придбати Premium доступ. Коштував він тоді 40$, що для студента було не дуже підйомно. Краще відеокарту купити;
З виходом Battlefield 4 для мене зник сенс у третій частині. Вони просто знищили одне одного. Головна проблема з кулями зникла, зʼявилися нові карти і т.д. Це все було б добре, якби ЕА за дороблену версію Трійки не просили 60$. Та знову Premium.
Battlefield 4 — дороблена Battlefield 3. Явно краща у певних аспектах, але віддавати ті ж самі кошти вдруге за «великий патч»? Не в цей раз.
Нова Battlefield 6. В штанях зарухалось
За кілька днів до презентації Battlefield 6 в Youtube почалися зʼявлятися перші результати роботи над помилками після Battlefield 2042. Все виглядало просто чудово: Руйнування, Техніка, Стрільба, нормальні Карти, оновлені Класи. Ностальгія пробудилася, тестери в захваті, мала кількість багів (візуальні з відсутніми текстурами не рахуємо) — Все не просто Good, a VERY GOOD!
А вже через кілька днів після «інсайдерських» витоків відбувається презентація, нові відео і так далі. Навіть якусь битву зі стрімерами влаштували.
Вінс Зампела (один з авторів оригінальних двох частин CoD: MW) вчив молодь, які патчили Battlefield 2042, та намагається врятувати серію Battlefield (основний конкурент CoD) від забуття. Іронічно!
Так що потрібно зробити командам розробникам Battlefield? Контрольований ХАОС, який був у третій частині. Всю зброю та техніку беремо з 2042. Мережевий код також з неї. Баланс в Батлі зробити просто неможливо, тому змінювати характеристики можна на око. Залишається дві проблеми: Карти та Руйнування. Якщо подивитися на те, що вже зараз у відкритій беті — ЗМОГЛИ! Багато що знищується, гравці бігають і не розуміють, що і де. Точніше, поки не навчилися. Люди навчаться ховатися там, де геймдизайнери поставили «невидимі» укриття.
Що я можу сказати? Звісно я спробую пограти в Бету. На відео може здаватися одне, а ось чи весело бігати — треба дізнатися самому. Хіба що на SteamOS пограти не вийде, тому оцінка відразу 0/10 😉 Доведеться вмикати Xbox і вже там чекати своєї черги входу на сервер (80.000+).
Спробуєте чи вже спробували Battlefield 6? Відкрита Бета доступна для всіх охочих (PC, PS5, Xbox) з 9-11 та 14-17 серпня.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: