З кожним роком все більше людей думають перейти на “геймерські” мишки, тому що нас запевняють, що вони кращі, швидші, якісніші та дуже стильні. Безліч маркетологів звертають ще увагу на мишки преміального офісного формату, переконуючи, що це найзручніше рішення для роботи. Але що ж криється насправді в даних висловлюваннях — купа незадоволених.
Ці гризуни стали невіддільною частиною нашого життя, поряд із клавіатурою, вони дають можливість швидкої роботи.
В той час коли маркетологи та блогери намагаються згодувати чергову мишку, яка здатна запускати ракети в космос та стане вашим персональним замінником життя, ми поговоримо про реальність.
Мишка — один із головних девайсів, особливо якщо ви працюєте з Windows платформою, тому що навігація не найзручніша.
Існують декілька типів мишок:
Скажу відразу, при купівлі нової мишки для найточнішого використання вибір треба робити в користь оптичних гризунів, адже вони постійно вдосконалюються.
Кулькові мишки пішли у минуле і їх зараз важко знайти на прилавках магазинів.
А от лазерні мишки все ж є, їх можна легко розпізнати перевернувши мишку і ми побачимо “віконце”, яке яскраво світиться червоним кольором — лазером (він і реєструє переміщення), їхня перевага в можливості роботи на різних поверхнях на відміну від оптичних і те, що вони досить дешеві, щоправда, роздільна здатність тут невелика.
Найбільш універсальний варіант — оптичні мишки, тут і вибір трохи більше і часто роздільну здатність можна налаштувати під себе, особливо коли у вас 4К монітор, що зараз дуже актуально, але варто пам’ятати, що такому типу мишок необхідний килим для кращого зчитування.
Зміст
Для зчитування поверхні використовується спеціальна камера, яка робить тисячі кадрів за секунду, переносячи зображення в градаціях сірого на дуже невелику світлочутливу площу, яку називають матричною сіткою.
Щодо бездротового та дротового варіанту, зараз немає різниці, багато людей надають перевагу класиці та беруть провідні варіанти, але тут треба звернути увагу на якість шнура та місце де він приєднується до миші.
Усе просто — краще брати шнур в обплетенні, але не дуже грубий і твердий, найкраще підійде паракордовий шнур, він відрізняється м’якістю матеріалу, залишається досить еластичним, або дивитися в сторону мишей, де шнур взагалі немає обплетення, він, можливо, естетично не такий гарний, але за статистикою сам по собі зроблений досить міцним та не завжди потребує додаткового обплетення.
Є шнури з твердим обплетенням, як на моїй Razer Diamondback 2015 – саме так вона вийшла зі строю, просто перебило провід через досить жорсткий шнур.
Щодо місць кріплення шнура, треба надавати перевагу рифленій гумовій резинці, яка врятує шнур від перегину.
Безпровідні варіанти теж мають свої варіації — бездротовий по радіоканалу (миш йде в комплекті зі спеціальним радіо приймачем) та бездротовий по Bluetooth.
Обидва варіанти мають право на життя, але радіоканал швидкіший та стабільніший, геймери надають перевагу саме йому, загалом на геймерських мишках важко побачити Bluetooth підключення. Для офісних гризунів немає різниці, хоча Bluetooth має повільніший відгук, але є більш зручним, адже не потребує додаткового приймача. Існують мишки, у яких існує комбінований тип підключення, як, наприклад, Logitech MX Master.
Крім того, є різні типи живлення мишки у безпровідних — від акумулятора та від батарейок. Обидва типи ставляться в мишки різної цінової категорії — чим мишка дорожча — тим більша ймовірність, що у неї вбудований акумулятор.
Акумуляторні мишки насправді більш зручні, адже їх можна у будь-який момент підзарядити, вони мають зручну індикацію заряду, переважно мають софт, я якому відображаються відсотки заряду, таку мишку можна використовувати навіть тоді, коли вона заряджається, крім того, сучасні мишки оснащена роз’ємом Type-C, тому мишу можна заряджати майже від будь-якого кабелю від смартфона.
У деяких мишках для заряджання використовується спеціальна док-станція, наприклад, у Razer Viper Ultimate або досить популярна на просторах китайських магазинів Dareu EM901X.
А ось в мишках на батарейках трохи складніше, адже при активному використанні миші все ж розряджається, а коли заряд падає до мінімуму, миші починає “глючити” і не завжди є можливість її підзарядити, тобто замінити батарейки, крім того, миші на батарейках не має провідного підключення, яскравим прикладом досить дорогої геймерської мишки на батарейках є Logitech G305.
Також через батарейка у мишки змішується центр тяжіння та її трохи тягне назад. Ще деякі Bluetooth мишки мають можливість швидкого переключення між девайсами, переважно до трьох девайсів, яке відбувається лише однією кнопкою.
Особисто я надаю перевагу досить простим гризунам з провідним типом підключення для домашнього використання, адже це мене звільняє від постійної заміни батарейок\підзарядження акумулятора. А ось для роботи за межами дому використовую Logitech MX Master, тому що миша має можливість під’єднання по Bluetooth.
Як робочу машинку я використовую Apple MacBook Air 2020, який просто унеможливлює підзаряджання мишки\під’єднання її по радіоканалу (якщо це універсальна мишка) або підключення її по проводу без використання спеціальних перехідників або кабелю Type-C на Type-C. Більшість мишей провідного типу мають підключення Type-A, варто звертати на це увагу.
Важливим для користувачів сучасності є вага мишки, якщо раніше гризуни могли важити більше ніж 100 грамів, то зараз виробники намагаються зменшити вагу, як, наприклад, у Lamzu Atlantis всього 50 грамів і це у безпровідній мишці.
Деякі мишки мають додаткові кнопки, переважно це додаткові з боку дві кнопки та над колесом прокрутки (часто для зміни dpi), окрім цього деякі моделі мають по 12 додаткових кнопок, наприклад, Razer Naga та змінні панелі для різної комбінації клавіш, такі мишки переважно використовують для ММО ігор типу World of Warcraft.
Також варто звертати увагу на глайди (ніжки) мишки, саме вони дозволяють ковзати по поверхні, тут усе просто: металеві ніжки (як у компанії Bloody) та тефлонові (PTFE) – тут кому що більше подобається, я надаю перевагу білим тефлоновим ніжкам.
Сенсор абсолютно будь-якої мишки має фундаментальний параметр — кількість зчитувань на дюйм (cpi – counts per inch), або крапок на дюйм (dpi – dots per inch), але найпопулярнішим варіантом все ж є dpi, сьогодні його і будемо юзати.
Для визначення точності відстеження використовують спеціальний термін – трекінг, який пов’язаний із роздільною здатністю миші. Зазвичай цей параметр знаходиться в районі 400 – 1200 dpi, і це значення залежить від розміру встановленої світлочутливої матричної сітки.
Зустрічаються й більші значення, проте варто пам’ятати, що реальна роздільна здатність залежить безпосередньо від розміру цієї матриці, а значить, якби вона була б занадто великою, то й миша була б величезною, все як зі звичайною камерою.
Оскільки сенсор веде свої власні зчитування, на знятому камерою зображенні він може відстежити кілька переміщень, які на екрані монітора все одно виглядатимуть як переміщення на 1 піксель. Виробники сенсорів використовують ці можливості мишок і роблять так, щоб кожне 1 зчитування сенсором відображалося переміщенням 1 пікселя на екрані, завдяки чому виходять захмарні значення dpi.
Наприклад, якщо реальна роздільна здатність сенсора дорівнює 800 dpi, а за 16 внутрішніх відліків сенсора курсор на екрані переміщується рівно на 1 піксель, то можна отримати максимальну роздільну здатність, що дорівнює 12 800 dpi.
Для реалізації цих можливостей потрібна апаратна підтримка – мікропрограма, що безпосередньо взаємодіє з сенсором мишки, яка дозволяє правильно використовувати всі можливості певної моделі сенсора. Часто для ще більшого збільшення dpi у маркетингових цілях (в основному на бюджетних мишках) використовують інтерполяцію – програмне налаштування збільшення dpi, яке не тільки негативно позначається на точності сенсора, а й вносить додаткові затримки під час переміщення курсору.
І трекінг через це страждає дуже: високе значення dpi саме по собі несе різні похибки, так ще й інтерполяція вносить свої корективи. Тому не варто гнатися за dpi і намагатися викручувати роздільну здатність своєї мишки на максимум.
Крім цього вирізняють висоту відриву сенсора, яка у сучасних мишках досить мала і при невеликому підійманню мишки від поверхні курсор завмирає.
Ще вирізняють швидкість (ips – дюйми в секунду) та прискорення (g), але виробники переважно не зазначають дані параметри (це стосується масмаркетних варіантів), хоча вони якоюсь мірою навіть важливіші за dpi. Швидкість дозволяє відстежити максимально можливе переміщення девайсом на певну дистанцію за секунду. Тому чим вище показники швидкості та прискорення, тим краще сенсор миші в цілому.
Приблизно 120 – 150 ips, тобто близько 3 – 4 метрів на секунду, це дуже великі значення, яких дуже складно досягти, а максимальне прискорення, яке може розвинути навіть найнатренованіша рука, знаходиться в межах 20 – 30g, і це якщо брати до уваги пікові значення. Ці значення значно завищені спеціально для найвибагливіших користувачів, оптимальними будуть значення в районі 150 ips/30 g, яких у будь-якій сучасній мишці вистачить за очі, навіть якщо ви – професійний гравець, але зараз показники тільки ростуть, тому у топових мишках ми часто можемо побачити 200 ips/40g і вище.
Та якщо швидкість сенсора мишки буде нижчою, ніж швидкість руху рукою, то при черговому стрімкому ривку курсор знову полетить у підлогу або стелю через помилковий розрахунок координат: сенсор не зможе зареєструвати напрямок руху миші – відбудеться зрив. Колись такою проблемою страждали досить велика кількість гризунів.
Насправді зараз можна брати майже будь-яку мишку з роздільною здатністю (dpi) від 8000 dpi, з яких все одно використовується в середньому лише 3200 dpi, а значення швидкості та прискорення у сучасній мишці має бути наближене до 150 ips/30 g, переважно дані значення є вищим. Сучасні мишки дуже схожі по відчуттях сенсора, тому навіть в досить бюджетному сегменті можна знайти гідну мишку.
Деякі сенсори мають кастомні лінзи або змінену апаратну прошивку, що, на думку виробника, дозволяє досягти кращої точності зчитування. Сумнівно, що звичайні користувачі це коли-небудь помітять, тому тут доведеться повірити на слово, але іноді ці зміни відкривають додаткові можливості налаштування сенсора (наприклад, більш точні кроки налаштування dpi).
За останні роки мишки в технологічному плані завмерли, вже є мишки з роздільною здатністю у 26000 dpi, а то і вище, та і це нікому не треба, тому багато виробників намагаються зробити безпровідні варіанти гризунів, адже за це можна брати додаткові гроші й це до біса зручно, щоправда, для такого рішення потрібні більш енергоефективні сенсори, а це означає зменшувати та оптимізувати енергоспоживання, тим самим збільшуючи автономність.
Найбільш популярним сенсором є PixArt, його ставлять у більшість популярних мишей, зокрема такі моделі як, PixArt 3389 (але дану модель замінюють новіші сенсори, HyperX Pulsefire Raid), 3360 (Glorious Model O, SteelSeries Rival 500, Asus ROG Gladius II), 3370 (добре підходить для безпровідних варіантів, тому що є досить енергоефективним, BTL DIY Gretxa Esport FPS), новий 3395 (Lamzu Atlantis, Xtrfy M8 RGB Wireless).
Не менш важливими для кожної мишки є мікрики (кнопки) – мікроперемикачі. Найголовнішим параметром кожного мікрика — є його ресурс, чим вище — тим краще. Найбільш популярними мікриками є Omron, Huano, TTC, так-так, це по суті як у клавіатури перемикачі (switch), тому і виробники тут відповідні, хоча тут вже немає такої великої різноманітності.
Існують мишки з хот-свап, тобто швидкою\гарячою заміною мікриків, зокрема, Dream Machines DM7 Switch. Ось тут уже не варто економити, та старатися взяти мишку на якій через місяць не з’явиться даблклік, а отже читати відгуки.
Колесо мишки рідко коли виходить з ладу, робота його проста — зчитування відбувається при кожному ході зубчиків, які розміщені паралельно та замикаються один в одному, але слід зазначити, що деякі мишки страждають стиранням або роз’єднанням зубчиків, це стосується особливо мишок компанії Razer.
У всіх руки різні, хтось має маленьку тендітну, а у кого рука Геракла. Тому тут у кожного різний підхід до вибору мишки. Загалом мишки поділяються на великі, середні та малі, з цього виходить, що, наприклад, якщо брати для великої руки малу мишку, буде кігтевий хват, а якщо якраз за розміром — долонний (коли рука повністю лежить на мишці), а у когось — пальцевий хват, але це за класичною схемою.
Мишки мають різну форму, десь є горбик на спинці, десь його дуже мало, є мишки симетричні, а є відповідно — асиметричні. Симетричні часто беруть люди, які звикли користуватися мишкою лівою рукою, на деяких моделях навіть дублюються бокові клавіші по дві сторони. Є мишки з плоскими боковинами, а є з загнутими всередину для зручнішого підняття та хвату мишки.
Існують варіанти, які мають змінні або регульовані панелі. за допомогою яких можна налаштувати мишу під конкретну руку, але таких уже мало. Але найбільш підходящі форми розглянемо на прикладі конкретних гризунів.
Багато людей обожнюють форму мишки Razer DeathAdder, це стосується і мене, це досить велика мишка, асиметричної форми (перекошена на одну зі сторін для зручного розташування пальців), з долонним хватом, яка звужується до середини для зручної ергономіки, має горбик на спинці який плавно знижується та закінчення долоні плавно кладеться на стіл — насправді досить універсальна форма.
Razer Viper теж щось між великою та середньою мишкою, вона симетрична, трішки звужується до середини, але все ж відносно пряма, великий, вказівний та середній пальці на ній лежать добре, а от всі решта немає де покласти, тому що майданчик клавіш досить малий, крім цього є версія Mini для власників маленьких рук.
Logitech G102 – середня за розміром, симетрична форма, має більш плоскату спинку, форма більше підійде для початківців, нагадує офісну мишку. Насправді форм існує дуже багато, але це перелік найбільш універсальних, вони застосовуються і в інших брендах.
Особисто у мене було багато варіацій гризунів, від дорогих Razer Naga до найпростіших варіантів. Але зараз я надаю перевагу при виборі в користь ергономіки, тому як основну миш використовую 2Е Gaming HypeSpeed Pro, яка мені дісталася випадково з хорошою знижкою.
Найголовніше — непотрібно гнатися за dpi. або іншими технічними параметрами, та будь-яка мишка понад 1000 грн буде хорошою, не потрібно слухати блогерів, які намагаються просто продати товар, найголовніше в мишці — її ергономіка, адже якщо мишка незручна, тут уже ніякі її характеристики не допоможуть, тому найкращим варіантом буде все ж сходити в магазин та попробувати різні варіанти мишок на стендах для кращого розуміння що потрібно саме вам.
Звичайно, є ще безліч варіацій мишок, наприклад, з сенсорним керуванням, але для цього необхідний окремий огляд та вони насправді — досить нішевий продукт.
П.С. Читайте більше від Борувки за посиланням!