Читацькі дописи
IT Community

Ніколи не забути той момент, коли ви запускали нову гру, а замість плавного геймплею отримували постійні фризи та низький fps. Зі зростанням амбіцій розробників апаратні можливості машин в часи 3D часто відставали від ігрових вимог. Пропоную згадати деякі проєкти, які змушували користувачів трішки почекати, перш ніж нарешті почати свої пригоди у віртуальному просторі.

The Elder Scrolls III: Morrowind (2002)

Попри те, що Morrowind став хітом задовго до “HD ери”, його великий відкритий світ вже встиг попсувати нерви користувачам з комп’ютерами, що лишилися з кінця 90-х. Я говорю про якийсь умовний Pentium III 1 ГГц, 128 МБ ОЗП і GeForce 4. Власникам таких машин приходилось з сумом дивитися на ціни Pentium 4 та свіжіші відеокарти. Інакше на своїх моніторах можна було побачити хіба що слайдшоу в 640х480.

На початковому етапі гри (у трюмі корабля) здавалось, що все йде непогано, але з кожним новим кроком ситуація тільки погіршувалась. Якщо у гравця були сталеві нерви й він все-таки добрів до Вівека, то отримував стабільні нагадування завдяки диким “підлагуванням”. Наставав новий час, який вимагав відповідного “заліза”.

DOOM 3 (2004)

Однією з перших складних технічних демонстрацій стала DOOM 3 на рушії id Tech 4. Нові ефекти динамічного освітлення та bump-mapping вимагали відповідних конфігурацій: Pentium 4 або легендарний AMD Athlon 3000+, 512 МБ ОЗП і GeForce 6800. Але навіть на такому «мінімумі» багато хто спостерігав падіння fps у вузьких коридорах з численними джерелами світла. Для стабільних (хоча б 50 кадрів) доводилося опускати роздільну здатність та комбінувати налаштування.

Особливістю рушія id Tech 4 було те, що він потребував графічного прискорювача, який був би принаймні сумісний з OpenGL 1.3 з піксельними та вершинними шейдерами. Якщо ж проблем з конфігурацією у вас не було, ви отримували просто неймовірну графіку для того часу.

Far Cry (2004)

2004-й був без перебільшення “золотим роком” в історії відеоігор. Поява CryEngine одразу ж підкорила гравців масштабом відкритого світу, деталізацією ландшафтів, неймовірною “шейдерною” водою та ще багато чим. Проте річ у тім, що навіть рекомендована “машина” Pentium 4 2,4 ГГц, 512 МБ ОЗП і GeForce 6800 страждала від низького FPS, якщо виставляти велику дальність промальовки. Джунглі, трава і вода з динамічними відблисками нерідко призводили до неприємних статорів при підвантаженні текстур. Іноді вони вимірювались секундами.

На місці творців було б дивно не реалізувати красу південної частини Тихого океану на “всі гроші”. Розробники витиснули все з рушія того часу і прекрасно передали красу пляжів, густих джунглів, і навіть вулканічних локацій, які просто нещадно гальмували навіть на народній GeForce 6600.

S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl (2007)

Якщо я чую слово S.T.A.L.K.E.R., то в першу чергу перед очима постають не похмурі локації Зони Відчуження, а довге очікування її виходу. Скільки хлопців того часу роками чекали, поки незрозумілий проєкт, що задумувався зовсім на іншу тему, з роками переріс на унікальну родзинку українського геймдеву.

X-Ray Engine зі складною системою освітлення створив не тільки унікальне занурення, але й суттєве навантаження на систему. Навіть на Core 2 Duo, 1-2 ГБ ОЗП і GeForce 7600 GT гравці відчували серйозні фризи. Гра прославилась своїми багами, але за її емоції можна було пробачити все.

В грі було три варіанти освітлення і найскладнішим для відеопідсистеми — “повне динамічне”. Увімкнувши його навіть власники легендарної GeForce 8800 GTS на 512 МБ з сумом дивилися на лічильник кадрів, який просідав біля чергового сталкерського багаття, чи у підземних лабораторіях. А для простих геймерів залишалось грати хіба, що на простому “статичному освітленні” і мріяти, що колись вони зможуть купити комп’ютер, який “потягне” S.T.A.L.K.E.R.

Crysis (2007)

Ікона вимогливості побудована на CryEngine 2 — перша гра, яка змусила інтернет бурхливо обговорювати фразу «But can it run Crysis?». Він був значним кроком вперед у графічній реалістичності та технологіях на момент виходу, зокрема, завдяки підтримці 64-розрядних операційних систем. Відеоролики з майбутнім ігровим процесом здавалися дивом: ви могли косити джунглі з кулемета, наче у фільмі “Хижак”, все це супроводжувалось воістину голлівудськими ефектами. У 2007 ми нарешті зрозуміли, що прийшов час кінематографічної графіки.

Колишній король Intel Pentium Extreme Edition 955 та GeForce 6800 опинилися на узбіччі історії, хоча здавалося б ще 2 роки тому могли дозволити будь-що. Ще довгі роки гравці очікували, коли з’явиться відеокарта, яка нарешті “потягне” Crysis. Вже через 13 років з’явився ремастер Crysis, який продовжив справу свого пращура і з легкістю ставить на коліна навіть сучасні відеокарти в low-middle сегменті.

The Witcher 2: Assassins of Kings (2011)

Гра використовувала повністю новий ігровий рушій під назвою “RED Engine”, розроблений силами CD Projekt RED спеціально для гри. У ролі фізичного рушія використовувався Havok.

“RED Engine” фокусується не тільки на графіці та фізиці, а й на побудові нелінійної системи квестів. Графічний рушій підтримував динамічні тіні, normal mapping і parallax mapping. Порівняно з першою частиною гри покращилось буквально все і на виході ми отримували маже кінематографічну якість графіки та складні шейдери.

Не знаю, якими суперкомп’ютерами користувались розробники, при її створенні, але навіть у 2014 році на AMD FX 6300 + GTX 750 Ti гра дико гальмувала. Якщо ж викрутити усі налаштування на максимум, то навіть сучасні ПК здригнуться від навантаження, а ви — від здивування.

Euro Truck Simulator 2 (2012)

Euro Truck Simulator 2 вразив шанувальників симуляторів масштабом відкритого європейського простору й докладною промальовкою кожного клаптика дороги. Рушій Prism Engine динамічно «стрімив» текстури, геометрію будівель і об’єкти ландшафту без жодних екранів завантаження. Проте така архітектура одразу ж поклала серйозні вимоги на дискову підсистему та одноядерну продуктивність CPU: при в’їзді у нові регіони рушій мусив завантажувати цілі фрагменти карти, що й спричиняло класичні мікрозависання.

За рекомендаціями розробників, для комфортної гри слід було мати конфігурацію на кшталт Intel Core i3-2100 (3,1 ГГц), 4 ГБ оперативної пам’яті та NVIDIA GeForce GTX 560 Ti. Однак навіть у 2025 році, встановивши додаткові графічні моди (ProMods, реалістичні пакети трафіку та погоди) та розширені карти ви можете “покласти на коліна” новеньку RTX 5070 у 4К з високою ступінню семплінгу. Хоча це не зупиняє справжніх фанів далеких доріг та подорожей на вантажівках.

Dying Light (2015)

Гра від Techland у свій час вдало поєднала паркур, зомбі й величезне місто. Навіть із Core i5-4670, 8 ГБ ОЗП і GTX 760 в нічних секторах система “фризила” іноді декілька секунд. Динамічні скрипти появи зомбі, велика кількість NPC і тіней спричиняли справжнє перевантаження системи.

Місто Харан виглядало на той час просто неймовірно. Щоб повністю оцінити його красу прийшлось почекати 2016 року, коли вийшло легендарне покоління Pascal зі своїми відеокартами GeForce 10 Series. І вже озброївшись GeForce 1080, а трошки пізніше ще й Ti версією можна було нарешті пірнути в цікаву пригоду “з головою”.

Cyberpunk 2077 (2020)

І ще одна “важка” гра від CD Projekt RED, яка при виході навантажувала будь-яку систему. Навіть конфігурації з Ryzen 7, 16 ГБ ОЗП і RTX 2080 у 2020-му могли демонструвати «фризи» через нестабільний стрімінг текстур, баги в оптимізації та поведінку NPC. У густонаселених районах fps опускався на саме ігрове дно.

Гра одною з першим почала перших почала підтримувати всі сучасні графічні технології, ставши амбасадором прогресу: Ray Tracing, Path Tracing, DLSS 4 Transformer, Multi Frame Generation x4 — тут є все. І навіть якщо ви власник RTX 5090, вона все одно поставить її на коліна. Без допомоги генератора кадрів та DLSS гра перетвориться у слайдшоу при 4К.

А які найвимогливіші ігри ви зустрічали?