Цей матеріал – не редакційний
Це – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.
Всім привіт! Хотів би згадати далекі та безтурботні 2000-ні роки. Це була епоха мобільних телефонів SonyEricsson. Щонайменше більш ніж половина моїх друзів і однокласників ходили з телефонами цієї фірми, гордо вихваляючись помаранчево-білим логотипом Walkman, який на той час був рівносильний за крутістю, впливом і значущістю логотипа Apple у наші дні. Walkman у ті роки був символом молоді, пристрій із цим написом викликав гордість, трепет і заздрість, а стильний дизайн лише підкреслював індивідуальність власника цього пристрою.
SonyEricsson W810i був хороший з усіх кутів і ракурсів, де кожна його грань чіпляла погляд і радувала функціоналом, пропонуючи нам еталонну навігацію в роботі з музичним плеєром та камерою. Дисплей на ті часи здавався дуже чітким та яскравим, а в сучасних реаліях він просто смішний, але ми примудрялися дивитися на ньому фільми й це було дуже круто!
У Walkman все можна було робити “на ходу”. Назва виправдана на всі 100%. Стосувалося це знімання фото і відео. Можливості камери на той момент були практично ідеальними. А тримаючи W810i в горизонтальній площині він виглядав як мильниця Sony CeberShot тих років, моя повага! Скільки ж людей його розглядало з подивом та захопленням!
Дуже тішила можливість перемикати треки не виймаючи мобільний телефон з кишені за допомогою кнопки “стоп/плей” на бічній лівій грані, а гойдалка гучності лягала під великий палець правої руки або вказівного лівої. Що було практично при зайнятих спортом, бігу чи у їзді у маршрутці й навіть при прогулянці в парку.
Дивувала звуком якісна комплектна гарнітура, що являла собою вакуумні навушники з мікрофоном і кнопкою прийняття виклику. Звук був шикарний, плеєр зручний, а динамік прокачував звуком всі посиденьки на лавках у школи. 
АЛЕ! Був у SonyEricsson W810i лише один неприємний момент, який буквально витрачав нервові клітини щасливих власників, через місяць використання і до кінця життєвого циклу – це його специфічний роз’єм для підключення. Конектор який поєднував у собі можливість заряджання і підключення гарнітур.
На жаль аксесуари служили вкрай недовго, часто втрачали з’єднання що змушувало тикати їх під різними кутами викликаючи бурю негативних емоцій і конвульсивних рухів руками.
SonyEricsson W810i подарував нам перший досвід використання музичного плеєра, камери, блютузу, ЕДЖА та ДЖАВА ігор, аксесуарів таких як додаткові зовнішні динаміки (все з тим же коннектором що викликав напад паніки).
Пам’ятаю як вперше перекинув фото та пісню по блютузу, як вийшов в едж інтернет через браузер, як записував фільми та музику на карту пам’яті, як читав шпори з фотогалереї на іспиті з Вишки.
SonyEricsson W810i стояв біля джерел цифровізації суспільства. Багато в чому випередивши свій час. Зараз усі ми живемо тим, що W810i пропонував нам у “провідну епоху”.
Дуже шкода, що сучасні смартфони втратили індивідуальність, відмовилися здебільшого від функціональних кнопок на гранях — адже як тактильно було приємно відчувати натискання клавіш з характерним звуком… Шкода, що соні відмовилися від плеєра Walkman у своїх смартфонах, шкода що жоден новий Айфон не переб’є ті почуття, які мені подарувала помаранчево-чорна цеглина.
Хотілося б “ретровейву” від іменитих брендів, реінкарнації старих ідей у новому втіленні. Симбіоз всіх напрацювань як технічних, так і дизайнерських. Звичайно це лише ностальгічні думки людини за 30-ть)) Сподіваюся у когось у шафі досі лежить Волкмен і гріє душу спогадами.
Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.