Цей матеріал – не редакційний
Це – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.
Війна — гарний вчитель. Ось ти, Project Manager однієї з найбільших IT компаній України з більш як 17-річним досвідом, прокидаєшся поряд з вагітною дружиною під гуркіт перших прильотів 24 лютого 2022 року. Минає день важких роздумів та сумнівів. І ось, 26 лютого ти вже з рюкзаком за плечима стоїш у черзі добровольців. Перший урок засвоєно — на війні немає місця ваганням та спробам. Ти або сприймаєш ситуацію адекватно, а в тебе рве дах.
Наступні декілька важких та страшних місяців війна вчить тебе багатьом речам. Жити сьогодні. Відрізняти важливе від другорядного. Не прив’язуватися до людей. Не будувати плани. І один з найголовніших уроків — мрії потрібно втілювати. Тут і зараз. За найменшої можливості. Не відкладаючи на завтра. Бо ніхто не дасть тобі гарантію, що воно настане.
Так, за кілька місяців 2022 року я, частково втративши рухливість правого коліна, однак, здобув від війни найважливіший дар. Знати ціну часу та життю в цілому. Разом із лікарським висновком про мою обмежену надалі придатність, отримав тилову кабінетну посаду. Що своєю чергою надало можливість бути з родиною та втілювати заповітні мрії. Однією з яких останні кілька років було створення аудіосистеми на базі лампового підсилювача.
Але не за каноном аудіофілів-старовірів, для котрих ламповий підсилювач може співіснувати тільки з вініловим програвачем. Натомість ця система, без істотних компромісів щодо якості звучання, має нічим не поступатися у зручності та універсальності сучасним бездротовим рішенням. Сказано — зроблено!
За основу був взятий авторський однотактний підсилювач, що працює у класі А потужністю 10 Ватт на канал, чого цілком достатньо для озвучування кімнати площею 25 м² з висотою стелі 3 м. Розробка та виготовлення підсилювача замовлялися в українських аудіофільських колах майстра з містечка Татарбунари, що в Одеській області. Компанію йому склали вінтажні (1970-ті роки) німецькі колонки з імпедансом 4 Ом, чутливістю 92 дБ та потужністю 40 Ватт у компонуванні закритого ящика (без фазоінвертора). Акустичний кабель – Fadel Art 2×4.
Так, знавці аргументовано скажуть, що для лампового підсилювача обов’язково потрібна акустика, виготовлена за схемою труби Войта, або ж іншого різновиду рупору з акустичним лабіринтом. І будуть цілком праві. Але вартість таких АС вивела б бюджет на навколоземну орбіту. Разом з її габаритами. Тому вибір свій я зупинив саме на вінтажних німцях з високою чутливістю та автентичним оздобленням з натурального шпону.
Як зазначав раніше, я не фанат вінілу та інших вінтажних форматів. Ніщо не може зрівнятися у комбінації зручності та якості із сучасними цифровими lossless форматами. На цьому моменті багато true-аудіофілів старовірів, мабуть, просто закриє цей матеріал. Без образ. Кожному своє. Я ж люблю слухати музику у високій якості, а не мити вініли в ультразвуковій ванні.
У якості ЦАП було обрано RodRain на базі чіпів Sabre ES9038Pro (по одному на канал) з тороїдальним вхідним трансформатором та підтримкою Bluetooth кодеку LDAC від Sony, що забезпечує bit perfect підтримку FLAC у розрядності до 24 bit / 96 kHz. Чого для задач системи більш ніж достатньо.
Так, як більшість з вас вже певно здогадалась, у якості джерела я вирішив використати ніщо інше, як Andoid смартфон з підтримкою карт пам’яті та LDAC. Як і у більшості читачів, шухляди мого робочого столу зберігають безліч техноартефактів часів давно минулих. Одним з таких на вдачу виявися Samsung Galaxy Note 8. Old but gold, як то кажуть! Тут вам і по сьогоднішній день чудовий екран, і LDAC, і те, що для сучасних флагманів є рідкісним винятком з правил, — підтримка microSD!
Встановивши швидкісну карту на 512 Gb від Samsung, нафаршувавши її дійсно якісним lossless контентом (Tidal Hi-Fi + Termux + tidal-dl, if you know what I mean) та провівши простенький тюнінг ідеального програмного плеєра PowerAmp Pro, ми можемо врешті насолодитись заслуженим результатом! Тут, скоріше за все, потрібно зробити уточнення для адептів “провода only”. Панове, на дворі 2023 рік. І Bluetooth завдяки Sony та її LDAC кодеку, вже кілька років поспіль вміє в lossless нічим не гірше за оспівану вами мідь чи оптику.
Бувши в першу чергу меломаном, а вже потів аудіофілом, маю досить різносторонні музикальні вподобання. Це й класичний рок, й британська електроніка 80-х та 90-х. В аудіотеці знаходиться однаково значуще місце як джазу, так і гранжу. Чи справляється система з усіма моїми забаганками? Так! Жанрово це абсолютно всеїдне поєднання.
Здатне як звалити на слухача high gain шквал AC/DC, так і вловити тендітні напівтони творчості Джона Колтрейна чи Веса Монтгомері. Потужності вистачає в будь-якому випадку з величезним запасом. Навіть у найбільш бешкетному настрої викручувати реостат гучності на більш як 40-50% точно не захочеться. 
Чи задоволений я результатом? Цілком. Система вийшла саме такою, як мені й хотілось. Зручною, мінімалістичною. Та, головне, здатною дарувати саме той звук, котрий мені до душі. Збалансований, детальний, заряджений та надихаючий. Той самий живий звук, за котрий ми й любимо лампову техніку. Та ще й без компромісів щодо зручності, та без окультних щоденних вінілових ритуалів.
Що може бути краще, ніж повертаючись додому зі служби, мати змогу обійняти дружину та, посадивши малого на руки, змалечку виховувати у нього гарні музичні смаки? Війна — гарний вчитель. Треба лише засвоювати її уроки з першого разу. Бо другого вона не подарує.
Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.