Наприкінці грудня Кабмін вніс на розгляд Парламенту законопроєкти №10378 та №10379, що передбачають внесення змін до законів про мобілізацію, військові облік та службу, а також посилення відповідальності за військові порушення.
Серед іншого документи пропонують змінити призовний вік, запровадити єдиний реєстр боржників та електронні повістки, а також ввести базові військовий вишкіл та службу замість строкової, і посилити штрафи за порушення законів про мобілізацію.
Деякі пропозиції викликали невдоволення у багатьох українців, зокрема Асоціація IT Ukraine закликала Верховну Раду переглянути законопроєкти, з особливою увагою до ризиків для економіки України та безпосередньо ІТ-індустрії. Зокрема, серед найбільш критичних умов Асоціація виділяє:
- Право керівника ТЦК та СП ініціювати внесення до Єдиного реєстру боржників інформації щодо осіб, які не виконали обов’язки, визначені ПЗУ «Про мобілізацію…» та наступне їх обмеження в правах. Норма, на думку IT Ukraine, «створює значне корупційне підґрунтя та одночасно порушує громадянські права українців, що є неприпустимим».
- Перегляд КМУ Порядку бронювання військовозобов’язаних протягом місяця з дня опублікування цього Закону.
- Обовʼязок громадян реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.
- Обмеження осіб, що перебувають за кордоном, в отриманні консульських послуг за відсутності військово-облікових документів.
- Примус для підприємств забезпечувати виконання громадянами військового обов’язку.
«Українські ІТ-компанії конкурують із потужними компаніями на міжнародній арені, вкладають багато зусиль для промоції можливостей та переконанні у надійності українського ІТ, адже з Україною замовники не охоче працюють через війну — ми в «червоній зоні». Але з прийняттям новацій ПЗУ зростає ризик, що ІТ-компанії України будуть змушені відкривати офіси в інших країнах та скорочувати кількість українських команд», — кажуть в Асоціації.
За даними НБУ, за 11 місяців 2023 року експорт ІТ-послуг впав на 7,3% і склав $6,1 млрд, що на $482 млн менше, ніж у цей самий період 2022 року — $6,6 млрд. Загальні показники експорту у 2022-му — $7,34 млрд, що є рекордним показником (найбільшим за часи незалежності). На IT також припадає майже половина всього експорту послуг, тож прийняття вищезгаданих законів, на думку IT Ukraine, «негативно вплине на подальші показники експорту, а також зменшить валютний виторг країни».
«Для стабільної роботи ІТ-індустрії важливим є прогнозованість основного ресурсу — людського капіталу. Але запропоноване ПЗУ вилучення працівників українських ІТ компаній для проходження БВП (базової військової підготовки) залишається невизначеним, що може призвести до складнощів із контрактами українських ІТ-компаній».
Законопроєкти також обмежують правом громадян, що перебувають за кордоном, і це прямо суперечить ст. 25 Конституції України, наголошують в Асоціації.
«Ми вважаємо, що 65 тисяч осіб-айтівців, та близько 120 тисяч осіб разом із членами сімей — важливий демографічний фактор для відновлення України».
ІТ-галузь попри всі обмеження, у перший рік повномасштабної війни єдина збільшила податкові надходження до зведеного бюджету України на 13,7%. За 11 місяців 2023 року вже сплачено суму, майже рівну сумі за увесь 2022 рік.
В IT Ukraine також згадують великі надходження від ІТ-галузі Силам оборони України, які сягають 100 млн грн на день, а також участь айтівців у кібервійні та розробці ІТ-продуктів для розв’язання важливих як цивільних, так і військових завдань.
«Ми готові в скорочені терміни надати свою допомогу та долучити експертів до обговорення, пошуку компромісу та доопрацювання законопроєктів. Асоціація підтримує ініціативу КМУ щодо перегляду чинного Порядку бронювання військовозобов’язаних та, з метою забезпечення балансу інтересів держави й бізнесу, пропонує долучити Асоціацію IT Ukraine до робочої групи за цим напрямком».
Тим часом комітет з нацбезпеки сьогодні розпочав розгляд нового законопроєкту про посилення мобілізації. Повідомляється, що до обговорення залучили командування ЗСУ та представників Міноборони.