Про Starfield від Bethesda говорять як про можливість досліджувати у грі безмежні простори космосу та понад 1000 планет у грі. Але чи можливі у Starfield справжні дослідження? Перші гравці, оглядачі та журналісти констатують, що планети здебільшого позбавлені активностей, а космічні подорожі фактично відсутні – гравець просто опиняється у потрібному місці.
В інтерв’ю The New York Times Тодд Говард та Ешлі Чен, виконавча директорка Bethesda, відповіли на питання щодо порожніх планет.
«Суть величезного простору в тому, що ви повинні відчувати себе маленькими, — відповіла Чен, — Це повинно відчуватися приголомшливим». Говорячи про хвилювання шанувальників про те, що 1000 планет Starfield будуть нудними, Чен зазначила, що не кожна планета має бути «Діснейлендом». «Коли астронавти відправилися на Місяць, там не було нічого. Але їм точно не було нудно».
Отже, численні планети Starfield мають бути порожніми, тому що переважна більшість реальних планет також порожні. Але це нібито має компенсувати надзвичайне відчуття дослідження. Цю думку повторив і Тодд Говард:
«Кожен з нас, я думаю, в якийсь момент дивився на небо і казав: «Цікаво, як би це було – відлетіти та приземлитися на Місяці?». Нам потрібен був масштаб Starfield, щоб мати таке відчуття. Ми могли б створити гру, де є чотири міста та чотири планети. Але це не б не викликало такого самого відчуття, як бути дослідником».
Навіть якщо припустити, що попри сотні планет, на яких майже нічого робити, у грі все ж достатньо цікавих активностей на сотні годин – чи є у ній згадане відчуття дослідження?
На це питання спробував відповісти Фрейзер Браун з видання PC Gamer. На його думку, Starfield – не гра для дослідників. У цьому світі багато спустошених місяців, тропічних планет, піратських баз та футуристичних міст – Bethesda в Starfield створила щось справді гігантське. Але, як не парадоксально, це важко помітити – насправді масштаб гри здається меншим, ніж в попередніх великих проєктах компанії.
Starfield створений для швидких переміщень. Гравець не вирушає у грандіозну космічну подорож – він просто натискає кнопку та потрапляє у пункт призначення. В таких великих іграх швидке переміщення є необхідністю, але на відміну від попередніх рольових ігор Bethesda, воно обов’язкове – це єдиний спосіб пересуватися між світами.
Єдиний сценарій, коли гравець дійсно користується кораблем – бої, які відбуваються навколо планет та місяців. Якщо ж потрібно кудись вирушити, треба натиснути на маркер квесту або пункт меню, і ви прибудете на місце майже відразу. Космос у Starfield — це лише вмістилище для світів, потрібно просто уявити, що між ними немає абсолютно нічого цікавого.
Виникає відчуття, що подорожі задумувалися більш різноманітними. У кораблів є запас палива, який витрачається під час подорожі до нових систем. Також не можна кудись подорожувати, якщо інші системи маршруті не досліджені. Але оскільки паливо насправді ніколи не закінчується та повністю відновлюється після кожного стрибка, потрібно всього кілька секунд, щоб відвідати проміжну систему на маршруті – ось і все обмеження. Starfield – аж ніяк не космічний симулятор.
Часто Starfield дозволяє повністю пропустити частину геймплею з кораблем: гравець просто перестрибує з одного світу безпосередньо в інший крізь усю галактику за час, потрібний для завантаження гри. В такі моменти немає відчуття руху: те, що потрібно, ніби саме приходить до вас.
Основний квест гри пов’язаний з дивами дослідження космосу, естетика підсилює це відчуття, багато в чому будучи натхненною NASA. Але сам космос майже не піддається цікавому дослідженню.
Також можна мандрувати планетами пішки, доки вистачить терпіння. Але навіть тут нема відчуття дослідження. Між об’єктами інтересу — фермами, шахтами, піратськими базами, лабораторіями — просто великі ділянки нічого. Можливо знайти якісь ресурси для видобутку чи інопланетних істот для сканування, але в іншому проміжкі абсолютно порожні. У Fallout чи The Elder Scrolls цікаве можна зустріти буквально на кожному кроці: квести, таємні місця, унікальні персонажі тощо. Подібних несподіваних пригод просто не існує в Starfield.
Є сильне відчуття копіпасту у спорудах та інших об’єктах. Вороги с трьох фракцій мають майже однаковий вигляд та однаково поводяться. Зрештою, один світ мало відрізняється від іншого. Простіше кажучи, у Starfield мало що можна подивитися та дослідити, окрім центрів активності, наповнених квестами. Ще один мертвий місяць. Ще одне родовище нікелю. Ще одна піратська база.
Далі автор відповідає на вищезгадані аргументи Bethesda. Апеляції до реального порожнього космосу він вважає слабким захистом. По-перше, Starfield не є реалістичною симуляцією космосу. Це всесвіт, де існують космічні ковбої та магічні артефакти. Очевидно, що гра не прив’язана до реальності, а головна мета Starfield – все ж розвага.
Реальним астронавтам доводиться боротися з такою кількістю небезпек і несподіванок, які Starfield навіть не намагається відтворити. Вони проводять експерименти та дослідження, яких Starfield теж не може запропонувати. Звичайно, можна сканувати речі та розблоковувати нові рецепти крафту, але це поверхневі, повторювані дії без будь-яких несподіванок. Кожного разу, коли гравець ступає у новий світ, виявляється, що хтось уже випередив його, будуючи фабрики та шахти. Він не дослідник, який розсуває кордони відомого, а просто людина, яка вештається навколо та використовує лазер, щоб отримати більше алюмінію. Це відносно швидко набридає, навіть якщо навмисно поставити на мету ретельне дослідження.