Законопроєкт №10225-д про віртуальні активи пройшов шлях в чотири роки, нещодавно був ухвалений у першому читанні і зараз знаходиться на фінальній стадії. Пригадаємо еволюцію “закону про легалізацію крипти” та розглянемо, чого від нього чекати на практиці.

Як все починалося

У 2021 році Верховна Рада ухвалила законопроєкт №3637 “Про віртуальні активи”, який дав старт правовому регулюванню криптовалютного ринку в Україні. Документ визначав статус цифрових активів і розподіл повноважень між НБУ та Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР). Президент наклав на закон вето, наполягаючи на необхідності внесення змін до Податкового кодексу.

14 червня 2023 року НКЦПФР презентувала проєкт закону про оподаткування криптоактивів, який уперше спробував узгодити українські норми з європейським регламентом MiCA (“Markets in Crypto-Assets”). Документ передбачав податок на прибуток від операцій із криптоактивами — 18% плюс 1,5% військового збору, оподаткування лише позитивного фінансового результату від короткострокових операцій (менше 365 днів) та поділ токенів на три категорії. Регуляторами ринку мали стати НБУ та НКЦПФР. Документ не був розглянутий Радою через воєнний стан і політичну невизначеність.

У жовтні 2024 року голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев заявив, що Україна планує легалізувати криптовалюту у першій половині 2025 року. За його словами, законопроєкт доопрацьовувався НБУ у співпраці з МВФ. Бізнес-спільнота закликала до помірного оподаткування (5–10%), тоді як держава наполягала на загальній ставці 23%.

Поточний рік: кардинальні зрушення

У квітні-травні 2025 року з’явилися два конкуруючі законопроєкти: №10225 від НКЦПФР та №10225-1 від Мінцифри. Почалася робота над спільним проєктом з чітким розподілом повноважень: НБУ регулювало токени, пов’язані з грошима, НКЦПФР — токени, забезпечені активами.

19 серпня ВРУ почала розгляд законопроєкту. У вересні 2025 року Мінцифри та НКЦПФР узгодили остаточну редакцію, що передбачає створення реєстру провайдерів віртуальних активів та обов’язкову ідентифікацію користувачів.

3 вересня 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №10225-д у першому читанні. Документ запроваджує нову редакцію закону “Про віртуальні активи” та вносить зміни до Податкового кодексу й низки процесуальних кодексів. Данило Гетманцев, коментуючи це, підтвердив, що криптовалюта не буде платіжним засобом в Україні, назвавши це питанням “національної безпеки та суверенітету”. Він також заявив, що податкових пільг для ринку не передбачено.

3 жовтня 2025 року народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що до законопроєкту №10225-д подано 2 538 правок, з яких понад тисячу — його власні. НБУ подав окремі зауваження на 300 сторінках.

Основні спірні питання стосуються повноважень регулятора з перевірки компаній і блокування активів та механізмів протидії шахрайству і відмиванню коштів. Експерти зазначають, що нинішня редакція не містить достатніх інструментів оперативного реагування на підозрілі транзакції.

Що є на тепер?

З огляду на масштаб зауважень, розгляд у другому читанні відкладено на невизначений термін. Україна продовжує адаптацію свого крипторегулювання до європейських стандартів MiCA. Очікується, що закон може бути ухвалений до кінця 2025 року, а запровадження регулювання відбудеться з 1 січня 2026 року. Нижче наведено основні положення і те, як вони реально вплинуть на користувачів, бізнес і чиновників.

Прибуток від продажу або обміну криптоактивів оподатковуватиметься за ставкою 18% ПДФО + 5% військового збору.

На практиці: виведення коштів у фіат (наприклад, продаж через P2P) офіційно підпадатиме під звітність і декларування. Якщо ви виводите з біржі, наприклад, 1000 USDT і при цьому купували за 800 — податок сплачуєте лише з 200 USDT прибутку. Не оподатковуються: обміни “крипта на крипту”, емісія токенів і безоплатне отримання від емітента.

Перехідна ставка 5% у 2026 році: для криптовалют, придбаних до набрання чинності законом, у перший рік діє пільгова ставка ПДФО — 5%.

Якщо у вас уже є крипта, куплена раніше, продати її у 2026 році вигідніше — податок буде у чотири рази нижчий (5%).

Малi операції — без податків: обмін криптовалюти на іншу або продаж на суму, меншу за одну мінімальну зарплату (8 тис. грн з 01.01.2025 р.) грн, не оподатковується.

На практиці: невеликі транзакції через P2P чи внутрішні обміни не потраплять під оподаткування — держава орієнтується на прибуткових трейдерів.

Держава не запроваджує автоматичне стягнення податків, тобто – податковий агент відсутній. Кожен власник крипти має самостійно задекларувати прибуток.

Жоден банк чи біржа не утримуватиме податок за користувача. Однак у разі запиту податкової або фінмоніторингу всі операції повинні бути підтверджені документально — інакше вони можуть кваліфікуватися як “незаконне походження доходів”. Використання “анонімних бірж” ризикує стати підставою для перевірки джерела доходів.

Крипта не є платіжним засобом: використання віртуальних активів як грошей заборонено.

Звичайні розрахунки у крипті залишаються поза законом — навіть за згоди сторін. Купити каву або квартиру за біткоїни офіційно не можна — лише продати крипту, сплатити податок і розрахуватись гривнею. Використання токенів дозволене лише в межах інвестицій або обміну. Продавець, який прийме криптовалюту як оплату, порушить фінансове законодавство.

Усі віртуальні активи поділено на три типи:

• токени з прив’язкою до активів (asset-linked, аналог стейблкоїнів);
• токени електронних грошей (прив’язані до національної валюти, наприклад eUAH);
• інші віртуальні активи.

Кожен тип матиме власний режим обігу і регулювання. Для користувача це означає, що не всі криптовалюти будуть визнані “рівноправними” — лише перші два типи можуть підпадати під банківський або фінансовий нагляд; “інші” залишаються високоризиковими, але легальними.

Щорічна звітність і контроль провайдерів: усі біржі, гаманці, кастодіальні платформи та обмінники, які працюють із резидентами України, повинні пройти обов’язкову авторизацію в регулятора ротягом 60 днів від початку діяльності та щороку звітувати, аналогічно до банків.

Для користувачів це означає, що українські криптосервіси стануть частиною офіційної фінансової системи. Легальні сервіси будуть зобов’язані ідентифікувати користувачів: вони матимуть більше гарантій безпеки, але і повну втрату анонімності — сервіс матиме право збирати й передавати дані клієнтів регулятору. “Анонімні обміни” чи Telegram-боти можуть опинитися поза законом. Держава отримуватиме дані про великі перекази. Це частина майбутньої інтеграції з міжнародними податковими стандартами CARF/DAC8.

Захист персональних даних: оператори криптопослуг повинні зберігати дані клієнтів згідно із законом “Про захист персональних даних” і на вимогу видаляти їх після завершення договору.

Для клієнтів це мінімізує ризики витоку приватної інформації, але не виключає передачу даних правоохоронцям за судовим запитом.

Кібербезпека: всі постачальники криптопослуг зобов’язані щороку проходити незалежний ІТ-аудит.

Це гарантує захист користувачів від технічних збоїв і хакерських атак. Порушення вимоги — підстава для відкликання ліцензії.

Регулятори ринку: повноваження розподіляються між НБУ, НКЦПФР і Мінцифри; вони отримують розширені права: перевірки, запити документів, тимчасове зупинення діяльності. Фінального регулятора визначить уряд.

Контроль над ринком буде централізованим і зосередиться в одному державному органі. Це дасть змогу швидше блокувати шахрайські платформи та тіньові потоки, але й посилить державний нагляд.

Криптозлочини і шахрайство: передбачено кримінальну відповідальність за створення фіктивних токенів, пірамід і крадіжку приватних ключів.

Такі дії прирівнюються до шахрайства у великих розмірах — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Це перша спроба ввести пряме поняття “криптозлочину” в українське право.

Антикорупційні норми: закон вводить жорсткі механізми фінмоніторингу та посилює норми щодо боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму. Провайдери зобов’язані перевіряти походження коштів і повідомляти про підозрілі операції.

Якщо чиновник або держслужбовець переведе хабар у крипту, він не зможе вивести її без ризику відстеження — операції фіксуватимуться у звітах. Намагання перевести великі суми без підтвердження походження автоматично стане об’єктом перевірки і буде розцінено як спробу приховати незаконні доходи. У таких випадках діятиме кримінальна відповідальність за легалізацію коштів – згідно статті 209 КК України. Закон дає регулятору право тимчасово блокувати активи до рішення суду.

Відповідальність чиновників: закон розширює контроль за фінансовими деклараціями. У разі, якщо чиновник або депутат задекларує доходи, але приховає криптоактиви — це вважатиметься недостовірним декларуванням.

За такі дії передбачено кримінальне покарання — до 2 років позбавлення волі або штраф до 2500 НМДГ.

Вводиться обов’язкова вимога страхування відповідальності провайдерів за збереження активів клієнтів.

Якщо ліцензований сервіс втратить доступ до гаманця користувача — збитки компенсує страховик або регулятор. Це аналог депозитної гарантії у банках (ФГВФО).

Повернення вкрадених чи заблокованих коштів: передбачено право на звернення до суду або регулятора у випадку блокування криптогаманця чи шахрайських дій для розблокування або компенсації збитків.

Уперше легалізується механізм відшкодування у криптосфері. Якщо біржа або кастодіальний сервіс ліцензований в Україні, власник токенів зможе офіційно довести право власності — наприклад, через дані про володіння приватними ключами або документи від ліцензованого постачальника. Такий користувач має юридичне право на повернення коштів. Це важливо для випадків, коли біржі або сервіси блокують активи без пояснень.

За неавторизовану діяльність, відмову у звітуванні чи порушення AML-вимог передбачені штрафи. У перші роки діятиме знижена шкала: 10% у 2026-му, 25% у 2027-2029 роках.

Буде діяти “м’який” перехідний період: держава дає бізнесу три роки на легалізацію. Потім неавторизовані сервіси або “сірі” обмінники будуть закриті, а їхні власники опиняться під кримінальним ризиком. Після 2029 року штрафи діятимуть у повному обсязі.

Кодекси процесуального судочинства оновлюються: спори щодо блокування активів мають розглядатись до 96 годин.

Це дає змогу швидко реагувати на спірні ситуації (наприклад, шахрайство), але створює ризик формальних рішень без належного аналізу доказів.

Будь-яка емісія та публічна пропозиція токенів вимагає підготовки “білої книги”, з оприлюдненням технічного та фінансового опису активу, ризиків і умов обігу.

Український ринок ICO, NFT чи токенізованих активів стане прозорішим: запустити свій токен чи ICO без відкритих даних буде неможливо. Реклама “прибуткових токенів без ризику” та інший скам без “білої книги” та затвердження регулятора буде каратися.

Криптосервіси не діятимуть на спрощеній системі: компанії, що працюють із криптоактивами, не мають права бути “ФОПами на єдиному податку”.

Малі обмінники або стартапи на єдиному податку повинні перейти на загальну систему. Легальна криптокомпанія має вести повну бухгалтерію та сплачувати податок на прибуток як звичайний бізнес. Це зменшує можливості для “сірої” діяльності, але підвищує бар’єр входу в ринок.

Операції з криптовалютами, крім NFT та токенів, що посвідчують майнові права, не є об’єктом ПДВ.

Купівля-продаж криптовалюти не обкладається податком на додану вартість — держава визнає їх не товаром, а нематеріальним активом.

Гармонізація з ЄС: закон створює правову основу для взаємного визнання українських токенів і сервісів у межах ЄС.

Після набуття чинності ринок отримає “європейський паспорт” — українські проєкти зможуть легально працювати з партнерами з ЄС без окремої ліцензії та додаткових дозволів.

Під час війни діють обмеження на валютні операції; криптосфера не розглядається окремо. Всі операції підпадають під дію чинних норм валютного контролю НБУ.

Під час воєнного стану перекази в крипті можуть відстежуватися або обмежуватися — особливо для сум, прирівняних до міжнародних переказів у валюті.

Підсумовуючи: держава не забороняє володіння криптовалютою — лише вимагає прозорості доходів. Пересічний користувач може зберігати, купувати чи продавати крипту, але у випадку великих сум повинен задекларувати прибуток і сплатити податок. Для дрібних сум — режим максимально лояльний.