Читацькі дописи
IT Community

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.

Світ хаотичний. Все змінюється. Екологія, способи ведення бізнесу, навіть банальні засоби пересування людства з давніх-давен осучаснилася і перетворилися з повозки із кіньми в сучасні та технологічні електрокари, які слугують не лише засобом пересування, але й свого роду іграшкою в руках власника. І даний потік технологій не зупинити.

А от, що залишається незмінним, так це бажання пограти в нові та в приємні для душі ігри. Згадайте свою першу відеогру яку ви зіграли. Для когось дорога в нескінченну індустрію розпочалася з серій «Великих автовикрадачів», хтось розпочав свій шлях з Diablo. Але, що об’єднує всі ці шляхи? Звісно ж, жага «порубитися» годинку іншу проти зомбі або іншого роду противників.

Вступ

Сучасний важко уявити без використання комп’ютерної техніки. Навіть написання цієї статті виконано з використанням комп’ютера =) В ній піде мова про мою «пекарню», на якій вдається не лише попрацювати, але й інколи зіграти в сучасні, і не дуже сучасні проєкти.

Дана стаття не претендує на звання найкращого ПК за свій бюджет та й в загальному на будь-яке звання. Це лише думка автора =)

Що всередині? Звісно, можна довго розповідати про технічні характеристики кожного з компонентів: чому саме він, а не інший, але дана стаття не про вибір, а вже про готовий варіант. Але трішечки технічних характеристик все-таки буде.

Процесор

За основу було взято процесор з табору червоних, як оптимальне рішення за співвідношенням ціна/якість, а саме Ryzen 5 7500f. Багато про нього розповідати немає чого. Це вже всім відомий шести ядерний та дванадцяти поточний процесор з базовою частотою в 3.7 GHz, та 5 GHz в бусті. Має на борту 32MB L3 кешу. Тепловиділення складає 65 Вт, що дозволить обрати досить скромне охолодження.

З моменту виходу його встигли протестувати вздовж і впоперек. Але тим не менш, на момент купівлі це був один з оптимальних у своєму діапазоні процесор.

Материнська плата

Дещо цікавіше вийшла ситуація з материнською платою. ЇЇ вибір був обмежений декількома характеристиками:

• Форм фактор. Пошук відбувався лише в форм факторі Micro-atx. Саме через обмеженість робочого простору на столі;
• Наявність роз’єму Type-c, як на задній панелі, так і на самій материнці для підключення даного роз’єму на панелі управління корпусу;
• І третій, але не менш важливий критерій – білий колір, або хоча б його вкраплення.

Переглянувши доступність на ринку по заданим критеріям вибір впав на MSI B650M GAMING PLUS WIFI. Micro-atx – так, наявність Type-c – так, ще й білого кольору. Вибір зроблений, додаємо в корзину.

Відеокарта

Відеокарта також не повинна була вибиватися із загального концепту білої збірки, але і не за всі гроші світу, і ще довжина її була обмежена 280-ма міліметрами простору корпусу.

Вибір відразу впав на початковий сегмент. Не було ніякого сенсу обирати потужну відеокарту для того аби зіграти годинку після роботи або попрацювати з таблицями. Однією з таких відеокарт виявилася Asus GeForce RTX 4060 Dual EVO в білому виконані. Це компактна та відносна потужна модель відеокарти. Так, саме «потужна», адже, що може сказати людина, якій вперше вдалося запустити GTA 5 лише після 6 років з моменту її виходу. І лише в 30-40 кадрів на мінімальних налаштуваннях графіки.

Але якщо серйозно, для своїх цілей у використанні її повністю вистачає. Так, можливо хтось скаже, що об’єму відео буфера буде недостатньо, але дана модель використовується в парі з FULLHD монітором, та часто з вертикальною синхронізацією в 90 кадрів. З ключових мінусів, які було виявлено – це досить шумна робота. Так що ввечері її буде досить чутно, але якщо є бажання пограти – то навіть шум не перешкода. Шумність зумовлена повітряним потоком в корпусі, але краще сказати, його обмеженістю.

Корпус

Корпус також обирався з точки зору візуального задоволення. Він мав бути відносно маленьким, бажано мати пиловий фільтр знизу. Шляхом недовгого пошуку був обраний  JONSBO TK-1.

Компактний зовні й такий же компактний і всередині. Але не зважаючи на свої габарити в корпус можна поставити стандартний блок живлення ATX формату.

Це маленький кубик, виконаний з металу та загартованого скла заокругленої форми. Знизу знаходиться пиловий фільтр, який прикріплюється магнітним вставкам по всьому периметру. Зверху та знизу знайшлося місце лише для 2 120 міліметрових кулерів або 240-міліметрової водянки. Але потрібно досить ретельно підійти до вибору системи водяного охолодження, що не впертися кулером в раму корпусу.

 

Скло закріплюється завдяки чотирьом гвинтам, які можна відкрутити без використання сторонніх предметів. На передній панелі розташований скромний набір портів, а саме один type-c, який в основному використовується для підключення кабелю від Dualsense,  usb 3.0 та mini jack. З конструктивних недоліків можу відмітити, що ніжки мають маленьку висоту, що сповільнює прониканню свіжого повітря в середині корпусу.

Система охолодження

За основу для охолодження центрального процесора була обрана система рідинного охолодження, а саме 240-міліметрова EKWB EK-Nucleus AIO CR240 Lux D-RGB – White. Звісно, це не найкращий варіант який можна обрати. Але маємо, що маємо.

На борту маємо 2 120-міліметрових кулери, та радіатор стандартної товщини. Під час проходження стрес-тесту центрального процесора, температура трималася в районі 67-70 градусів, що на мою думку цілком нормально, враховуючи компактність всієї збірки. Має адресну підсвітку на помпі та кулерах. Також хочу зазначити, що кулера мають свій роз’єм підключення, який схожий на 6 pin живлення для відеокарти, але в комплекті іде розгалужувач на звичайні конектори для підключення на материнську плату.

Саме за SSD накопичувач особливо немає чого розповісти це звичайний диск на 1 терабайт від Kingston.

Підсумки та загальні враження від комп’ютера

Попри свою «куцість» в плані потужності даний апарат здатний задовольнити всі мої потреби. Ключовим тут є слово «мої», адже в кожного різні вимоги до системного блоку, його потужності та естетичного задоволення. Звісно даний блок не заслуговує на звання оптимального за свої кошти, та навряд чи зможе його отримати.
На останок додаю фото свого «Франкенштейна 2025».

 

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.