MSI GF63, або як інтернет-магазин забайтив бідного студента

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.

Візьми участь у конкурсі та виграй ігровий ноутбук від?

Студент. Третій курс. Робота. Хвороба. Лікарня. Викрадення ноутбука. Депресія.
Основні події, які сталися зі мною на початку 2018 року. Втрата ноутбука для студента, який любить пограти, прогулюючи пари, або просто помацати якісь програми, це реально депресія. Переборовши психологічний біль, через 6 місяців, після захисту диплома, я пішов на дуже виснажливу роботу з ціллю придбати собі комп’ютер.

Але сталося, не через те, що гадалося.

Одного дня, спокійно їхавши на чергову нічну зміну, один інтернет сервіс, як на зло, показав мені супер ціну на ігровий ноутбук.
До цього моменту, я в принципі не розглядав ігровий ноутбук. Ось ці, “2 ядра, 2 гіга, ігрова відеокарта”, мене ніколи не приваблювали.
Краще, як любили всі ми коментувати під оглядами на ноутбуки: “Я за ці кошти зберу комп у два рази сильніший, та ще гроші на монік залишаться”.
Але глянувши на характеристики цього, як я тоді думав, монстра, я зрозумів, що насправді не все так погано.
Мій досвід користування ноутбуками був обмежений лише дешевим ноутом мого брата, з AMD котлом, та своїм стареньким Lenovo, з “підкованим” i5 5***U. Про дискретні відеокарти я тоді взагалі не знав.
Яким було моє здивування, коли я побачив в характеристиках 1050 Ti. Та ще й в парі з дуже вдалим для ноутбуків рішенням I5-9300H. Він, звичайно, не без мінусів, але все ж таки непоганий.
На той момент я не сильно розбирався в тому, що на ноутах вони порізані, і що є Max-Q та Laptop версії відеокарт. Та і зараз я не сильно шарю в цій справі, але на той момент…
Думка про те, що на ноутбуці можна пограти в класні ігри, які я раніше не міг запустити на модульній MX відеокарті в старенькому Lenovo, вона не покидала мене.
І почав я думати про це без зупинки.
Оскільки я був студентом та часто їздив до батьків, які жили за містом, то можливість кинути цього звіра в сумку, та привезти додому, щоб і там ним користуватися, це мене дуже підкупило. Та ще й ціна не така вже й велика, як для такого ноутбука. Всього лише 750 доларів у 2020 році. 20 тисяч гривень. Так, за такі гроші можна було зібрати прям дуже непоганий комп’ютер. Але все ж, десь через два або три тижні, поспілкувавшись зі знайомими, я вирішив замовити цей ноутбук.

Перші враження були незвичними. Корпус ноутбука зроблений з пластику. Кришка з маркого псевдоалюмінію, але я це одразу викупив і не здирав захисну плівку.

Робоча поверхня також з маркого псевдоалюмінію, тому приходиться частенько витирати поверхню.

Одразу, що я помітив — ноутбук відчутно тонкий. 22 мм. Це без ніжок. Тримаєш його радше як товсту планшетку, ніж ноутбук. І вага у нього 1.86 кг. Дуже легкий, як для своїх ТТХ.
Зібраний він дуже добре, якщо його відкрити(а відкривається він однією рукою, як макбуки), та взяти за один кут, то конструкція не прогинається, а міцно тримає свою структуру, тобто все всередині збалансовано.
В загальному — стандартний добротний ноутбук.

Вебка, на жаль, фізично не закривається, як в Lenovo тих років, зате тонкі рамки дисплею.

Одразу скажу, що дисплей дуже неоднозначний. Хоч він і IPS, матриця AU Optronics, 60 Гц, але з кольорами тут не все так добре. Десь 45-50% покриття NTSC. З фото надто не попрацюєш, але я намагався. Та і з яскравістю також є проблеми — не вистачає десь 3-4 поділки яскравості. Як я далі ще не один раз скажу, присутнє відчуття, що через круту начинку MSI занизили по якісним характеристикам інші, не менш важливі, компоненти виробу.

Блок живлення невеликих розмірів, а по вазі — плюс кілограмчик, але це не критично.

Сам корпус усіяний достатньою кількістю роз’ємів під різні сценарії. Виділив одразу для себе що HDMI винесений на задню частину корпусу, позаду екрану. Дуже круто та зручно.
Але чому вони не розмістили там же роз’єм зарядки та ethernet, це залишиться загадкою.

З лівої сторони розташовані вищезгаданий порт живлення, та USB 3.0 синього кольору. У порту живлення є одна особливість — сам провід згинається і направляється до одного з місць виходу гарячого повітря, що не є класним рішенням, але є вирішення цієї проблеми — підставка.

Коли ноутбук на підставці, то провід можна повернути вниз. Висоти вистачає.
Можна було б повернути його в іншу сторону, але тільки якщо ви не користуєтеся портом USB.

Права сторона усіяна дірками: Ethernet, Type-C, 2x USB 3.0 синього кольору та два 3.5 мм мініджеки для навушників та мікрофона відповідно. Декілька разів мені реально не вистачало тільки sd адаптера, якби був і він, то було б прям ідеально.

Клавіатура напівмембрана. На жаль, не від steelseries, як це притаманно ноутбукам від MSI.

У неї є трьохрівнева підсвітка червоного кольору. В цілому, клавіатура непогана, і два з половиною роки я користувався нею без проблем.

Хіба що якимось дивом після року користування зламав саму пластмасову частину стрілки вправо. Кнопка працює, але вигляд зовнішній псує. Сам не знаю як так вийшло.

А от що найжирніший мінус, так це тачпад. І хоча я весь час користувався мишкою, все ж інколи доводилося нагадувати собі, що це ноутбук, і користуватися тачпадом.
Це повне розчарування. Він просто ніякий. Хитається як Тарасова хата. Більше нічого додати. Здешевили.

Але зовнішній вигляд, це не головне

I5 9300H Coffee Lake.

TDP цілих 45 w. Турбобуст з 2.4 і до 4.1 ГГц. 4 ядра, 8 потоків. Процесор сам по собі нормально відрегулювали по вольтажу, але я все одно не один раз понижував. Особливо влітку, бо гріється до 93.

Якщо дивитися на бенчмарк Corona, то середню частоту, без андервольтингу він показує 3.6 ГГц. З андервольтингом вже 4, що відображається на швидкості закінчення бенчмарка — на 30 секунд швидше.

Одна з цікавинок, а саме відеокарта, тут реально незвичайна за свою ціну.

В моїй версії ноутбука вона лаптопна, і TDP складає жахливих 75 w.

Жахливих з точки зору того, як виглядає система охолодження, та як він гріється в тяжких іграх.

В тяжкі ігри я не часто граю. Найтяжча для нього зараз це Forza Horizon 5, та оновлений Witcher 3 на DirectX 11, з дуже високими текстурами. В основному я граю в старі ігри, нові чомусь мене не дуже цікавлять. Можливо я боюсь лишній раз навантажувати ноутбук, бо якщо з ним щось станеться, то це GGWP.
Шина у неї 128 bit. Пам’ять GDDR 5. Хоча, навіщо я про це, це не цікаво, ви це все і так знаєте. Цікавіше, як вона працює, та чи сильно гріється.
Ну, якщо брати, наприклад, ту ж Forza Horizon 5, то її тягне на середньо-високих з одним із типів згладжування та нічними тінями в 50-60 fps.

В найбільшому місті на карті, fps дропається до 38-44 fps, але якось терпимо.

Сама відеокарта поводить себе як “типікал laptop мучильня” – спочатку на нормальних частотах, а потім потрошку занижує їх. Тільки якщо увімкнути режим Performance в програмі Dragon Center, тоді частоти не сильно дропаються, але все ж таки “5 форза” вже тяжка гра для неї.
Той же оновлений Відьмак, навіть на DirectX 11, з високими налаштуваннями, просідає до 30 кадрів і приходиться мацати повзунки графіки.

Я зміг збалансувати налаштування так, що картинка виглядає досить пристойно, як для Full HD, але fps не підіймається вище 54 кадрів, а в деяких місцях дропається нижче 40. Сподіваюсь, що ви відразу зрозуміли, що ні про які 4к тут мова не йде.

Онлайн іграшки вона спокійно тягне. World Of Tanks, Dota 2, CS:GO для неї не проблема. CS2 вже просідає. Але досі не розумію, чи то оптимізація, чи то слабка відеокарта. Час покаже.

Гріється вона непогано так, більша частина температури від неї.
Ну воно і зрозуміло, 75 w.

Щодо системи охолодження. Я вважаю, що це тут один з найголовніших мінусів.

Ноутбук з першого дня використовується на підставці з активним охолодженням 98% часу. Тому це одразу мінус 3-5 градусів. З мінусів, більше пилу натягує. Все інше тільки плюси.
Повітря втягує знизу з лівої частини, а трубки відкриті для доступу повітря.

Видув гарячого повітря здійснюється вліво і назад, з лівого верхнього краю ноутбука. Корпус між клавіатурою та лівою петлею екрана помітно нагрівається. Деколи неможливо довго тримати пальці, або руку. Але в користуванні воно не заважає.
Зв’язка – 45-ватний процесор та відеокарта серії GTX, зазвичай в таких комплектаціях ставлять два кулери, один великий, інший маленький. Але ж тут один. Та три мідних трубки — одна велика і дві маленьких.

Те, що кулер один, підіймає мінус для деяких людей — шум. Часто оберти за хвилину підіймаються вище за 4 тисячі. І це без режиму Performance. А в ньому, 6400-6500. І це достатньо шумно, щоб почувши один раз, моя мама сказала, “навіщо воно, така адська машина тобі потрібна, можна з ума зійти”. Але мені не заважає, бо граю я у навушниках. Та і яка б вона не була, але працює. Зазвичай вище 95 градусів ніколи не підіймалося.
Так що система охолодження тут в притик.

Оперативна пам’ять по заводу йшла однією плашкою на 8 гігабайтів. Samsung. Плюс ще я докупив таку ж точно — на щастя тут 2 слоти під оперативну пам’ять.

Частота в неї 2666 МГц по дефолту. Хоча таке як можна підняти, процесор дозволяє. Але я не став з нею заморочуватися. Двухканал працює, значить уже добре. Максимально можна зробити 64 Гб.

Накопичувач

По заводу, в ноуті є один роз’єм M2, та можливість поставити SATA 2.5. Я замовив HDD перед ноутбуком. Barracuda 7200, на 1 Терабайт. Слава MSI, написавши їм на пошту, я зміг без втрати гарантії, поставити HDD, та користуватися ним. Ще й кріплення в комплекті з ноутбуком було присутнє.
А так, система стоїть на SSD від Toshiba. Має 256 гіг, та середню швидкість. Недавно ось посипався вище згаданий хард від Barracuda, і друг подарував SSD 2.5 від Samsung, на терабайт. Так що, ноут трошки освіжився при завантаженні текстур в іграх.

А тепер хочу трішки розповісти про драйвера. Настільки проблемних дров я ще не зустрічав.
MSI звичайно круто вигадали, що відрізали від SSD 10 гігів, і поставили туди свою софтину, яка накачує, по їх думці, оптимальні дрова. Але все це пшик.

Бо якщо ставити ті дрова, поверх стандартних від 10 вінди, то одразу ламається WI-FI, звук, та вбудована графіка процесора.
WiFi зі зламаними дровами на 2-4 секунди втрачає зв’язок з абсолютно будь-яким роутером. Для онлайн ігор це смерть.
Звук з динаміків не перемикався на навушники, коли я вставляв їх в роз’єм. А інколи, коли вимикаю навушники, а мікрофон залишається підключеним, то на відео в браузері зникає звук. Ця проблема в мене навіть зараз, і я не знаю як її вирішити, тому завжди доводиться вимикати й мікрофон, і навушники. І це все для мене реальна проблема комфорту.

Перебираючи десь рік, я зміг знайти оптимальні дрова на WiFi модуль, хоча і користуюся весь час кабелем. А вбудована графіка сама виправилася якимось апдейтом. Тому ставлю лайк MSI за спробу, але мінус “миска рису”, за актуальність драйверів.

А зараз речі, про які я не дуже багато можу розповісти, бо практичний досвід мінімальний

Мій досвід роботи від батареї дуже маленький на фоні 3 років користування. Я його завжди використовував від мережі. Весь досвід припав на минулу весну, коли я сидів в окупації, та у нас дуже часто зникало світло.
Повного заряду акумулятора, якщо включити режим Meeting в Dragon Center, та вимкнути відеокарту через диспетчер пристроїв, мені вистачало на 2 години грання в Rim World та трошки більше ніж 3 години перегляду фільму. Так, результати не дивовижні. Але я його не брав для того, щоб ходити з ним в кафе. Це була така ідея, маневренного персонального комп’ютера, на якому можна пограти, поклацати програмки різні або під’єднати графічний планшет та помалювати, який можна взяти до кого завгодно, та куди завгодно, щоб там фільм глянути, або пограти в локалку. Завдяки цій ідеї він досі зі мною, а не був залишений там, звідкіля я виїздив.
Ну і ще коротко про звук. Вище я вже писав, що користуюся в основному навушниками. І в основному — це 90% часу. Напевно звичка з гуртожитку. І також я писав, що через трабли драйверів, в мене були деякі проблеми зі звуком. Але коли витягую навушники та мікрофон, то звук з динаміків непоганий. Їх два, розташовані вони знизу корпусу, тому їхня гучність є меншою. Так, їх не завжди вистачає, але вони не риплять і це вже добре.

Щодо практики розбору ноутбука, чистки та заміни термопасти

Є одна особливість, яка заважає нормально зняти спину ноута та одна дрібниця, про яку не потрібно забувати.

Почну з дрібниці. Під екраном, та між корпусом є пластикова кришечка, яку я рекомендую зняти з самого початку перед розбором ноутбука. Бо сама спинка може триматися на цій маленькій “курві”, і ніяк не хотітиме відчіплятися. Я так одного разу ледве не зламав.

А щодо особливості, це мініджеки. Вони круглі, а пластик так зроблений, що верхня частина корпусу їх тримає в обіймах. Коли я вдруге розбирав ноутбук для чистки та заміни термопасти, то я випадково надламав джек на звук. Прийшлося клеїти його та підпилювати корпус, щоб більше не обіймав їх.

Система охолодження та кулер знімається без проблем. Як я казав, три трубки та один кулер. Термопасту міняв 4 рази. Термопрокладки 2 рази. Все це робиться дуже легко та нічим не відрізняється від звичайних ноутбуків.

Ну а тепер прийшов час для моїх танців з бубном

Спочатку про оптимізацію драйверів відеокарти. Звучить по смішному, але допомагає на таких ноутбуках.

Тут все просто, завантажуємо драйвер з офіційного сайту для своєї відеокарти. Потім їх розпаковуємо на робочий стіл. Заходимо в теку та видаляємо все крім вказаних тек та файлів.

Після цього заходимо в теку GFExperience і видаляємо все, окрім того, що видно на скриншотах. Ось і все. Ми вирізали більшу частину не потрібних процесів у відеокарті, такі як відправка даних про її помилки, телеметрію, та іншу непотрібну штуку. Можна залишити сам Experience якщо ви ним користуєтесь.

Тепер про систему

Цей ноутбук став першим пристроєм в моєму розпорядженні, на якому я почав юзати Windows 10. До цього тільки XP та 7. І після 7 вінди, 10 для мене була якоюсь надто перевантаженою.
Дуже багато зайвих і непотрібних служб. Купа незрозумілих додатків. Ну от і я з самого початку пробував різні способи налаштування та оптимізації, як системи, так і драйверів.
Якщо коротко, я хотів прибрати мікрофрізи, зменшити затримку системи, вирізати непотрібні додатки для звільнення оперативки та налаштувати драйвера відеокарти. Ну і ще один фокус з “перериванням”.

Спочатку з простішого. Тут, я думаю, купа людей, які мільйон разів оптимізовували, налаштовували вінду. У кожного свої способи, кожен робить це по своєму. Хтось вважає це фуфлом. Хтось робить це вручну, витрачаючи 2 години на це, хтось через програми, витрачаючи менше часу на це. Хтось ставить твікер, а хтось встановлює вінду з купою вирізаного софту від якоїсь людини.

Я так не можу, тому зазвичай все це роблю вручну. Раніше різні гайди по крихтах збирав, десь 2 роки тому свої гайди викинув і знайшов повний гайд, за яким я налаштовую вручну систему і це відчутно допомагає. Ця оптимізація дуже гнучка — можна вирізати все та отримати калічну систему, де не буде працювати більшість софту і все зроблено, щоб витягти всі потужності із заліза. А є гайди які допомагають просто дооптимізовувати систему, тобто вирізати все непотрібне чисто для вас. Так от, витягуючи головне з цього, є два стовпи, які, на мою думку, впливають по максимуму на систему та швидкодію.
Один з них — служба Set Timer Resolution.

Простими словами, вона налаштовує, за який час ваша система перевіряє себе, тобто оновлює інформацію про себе. Раніше цей параметр дорівнював раз в секунду і цього було достатньо, зараз же для сучасного заліза не проблема оновлювати систему і раз в пів секунди. Ця штука практично одразу прибирає мікропролаги, якщо вашого заліза вистачає на гру, а фрізи не зникають.

Інший стовп, це вирізання непотрібних фонових служб та процесів. Кожен з них, сам по собі, бере на себе непомітні ресурси, але якщо взяти їх всі разом, то це вже буде відчутно.

Ці два стовпи, напевно, всім відомі. Тому я не буду зупинятися на них, та на налаштуванні електроживлення системи. Ми перейдемо до “переривання”.

Що таке переривання? Переривання — це коли процеси, програми, або пристрої спілкуються з процесором, щось на кшталт: “Процесор, зверни увагу на мене, я хочу виконати цю дію, оброби її”.

Оскільки зараз процесори багатоядерні, то вінда сама виставляє всі процеси на всі ядра. Але насправді всі процеси, які відбуваються, практично завжди юзають перше ядро. Це можна помітити при тестах ігор або тестах швидкодії.
*фото*
Перше ядро завжди завантажено на 95-100%. А всі інші використовуються не на всю. Так от налаштування переривання дозволяє розділити ядра для різних процесів, тобто відеокарту на якесь, 6 ядро, USB порти на 5, і т.д.

Це розвантажує перше ядро та пришвидшує роботу системи. Робиться це через відповідні програми. Проводяться тестування на максимальне співвідношення обраного пристрою, до ядра процесора. Чи допомагає? Так. Кожен раз, коли перебиваю вінду, я це роблю і відчуваю в онлайн шутерах по відгуку тієї ж мишки. Тема цікава, і хто про неї не чув — рекомендую погуглити.

Висновок. Моя думка. Актуальність

Випадковість цієї покупки просто неймовірна. Якби не повідомлення про знижку, а знижка була достатньою, щоб розглядати пристрій — цілих 7 тисяч гривень, то я б не наважився навіть спробувати. Але ось так вийшло, і маємо те, що маємо.
За всі роки експлуатації, ноутбук ще жодного разу мене не підводив. Так, можливо я його не використовував для важких речей, наприклад як сучасних супер тяжких ігор, або супер тяжкого рендерингу. Основні сценарії використання, це ігри, трошки рендерингу в блендері, обробка фотографій, обробка хмар точок в Leica Cyclone та малювання на графічному планшеті. В цих сценаріях він показав себе “на всі гроші”.

Тож з точки зору звичайного покупця, який хотів отримати товар з гарним співвідношенням ціна=вартість, це один з найкращих виборів на той час. З величезною знижкою, звичайно.
Якщо виділити його мінуси саме для мене, то це:

– Екран. Замало яскравості, 60 Гц, та хотілося б не менше 90% SRGB.

– Система охолодження. Одного кулера, для зв’язки I5 9300H(45 TDP) + GTX 1050 Ti (75 TDP) замало. Якби був ще маленький кулер, було б якраз саме те.

– Проблемні драйвери на пристрої.

– Один слот для M2. Хотілося б 2 слоти, але це було б жирно для такої ціни.

Все інше, на мою думку, тут виглядає збалансовано для пристрою, який дозволяє за маленьку ціну зазирнути у світ ігрових ноутбуків. І який би цей світ ігрових ноутбуків не був оверпрайс, та зі своїми мінусами, експіріенс з використання такого товару, на мою думку, потрібно отримати всім любителям комп’ютерної техніки. Відчуття, коли ти можеш взяти з собою ноутбук, прийти куди захочеться, приєднати його до мережі (так, мова йде саме про роботу від мережі, а не від акумулятора), та робити все, що захочеться, це ні на що не схоже. І, так, ігрові ноутбуки не завжди беруть тільки для ігор, з досвіду кажу. Відеокарта з такими можливостями розв’язує руки. Його мобільність, для якої не потрібне авто, або дві картонних коробки, а вистачить рюкзака, вона справді підкупає.

Якщо ж глянути на заголовок, то виникає питання – “А чому ж заскамили то? Якщо все так добре, тобі подобається, то в чому причина негативної емоції в заголовку статті?”
Причина проста: Заскамили, бо за 20 тисяч гривень, я придбав товар, який був застарілий на момент випуску. 1050 Ti зі своєю архітектурою на момент придбання була вже 5 річною відеокартою. І зараз це відчувається.
Але це проблема вже моя, бо я по своїй дурості все ж таки вирішив придбати ноутбук. І мені з ним жити, я думаю, точно до виходу сталкера. А там, можливо, я все ж таки продам його, додам декілька тисяч, і зберу мінімум, щоб потягнув вище згадану гру.
Це все, що я хотів вам розповісти.

Дякую всім, хто прочитав статтю. Особливо тим, хто дійшов сюди. Якщо у вас будуть якісь питання, або захочете виразити свою думку, запрошую вас в коментарі, де з радістю спробую відповісти на всі питання.