Дописи 27.11.2023 о 19:49 comment views icon

Професійне вигорання в IT. Як працювати так, щоб не зійти з розуму?

author avatar
https://itc.ua/wp-content/uploads/2023/12/zahar-150x150.png *** https://itc.ua/wp-content/uploads/2023/12/zahar-150x150.png *** https://itc.ua/wp-content/uploads/2023/12/zahar-150x150.png

Zahar Winesmoker

Член ради авторів ITC

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.

В цій статті я розберу проблеми низької продуктивності, та як надвисокі вимоги до себе можуть впливати на працездатність. Розповім до чого мене довело бажання перестрибнути через свою голову, та подискутую на предмет того, як реально бути максимально ефективним і при цьому залишатись в своєму розумі.

Професійне вигорання в IT. Як працювати так, щоб не зійти з розуму?

Привіт читачам! Мене звати Захар, я Fullstack Javascript Developer, трошки дизайнер та трошки аналітик. Не так давно я відчув на власному прикладі, що таке професійне вигорання і переконливо раджу вам, не доводити себе до такого стану. Для цього я і пишу цю статтю, в ній я досить детально, але коротко розпишу все, що треба знати для того, щоб не згоріти на роботі (Ну і трохи про те, як боротись з вигоранням).


Професійне вигорання: Групи ризику, причини виникнення, наслідки

Спочатку треба розібратися з термінологією і конкретно обозначити що таке професійне вигорання.

Професійне вигорання — це специфічний вид стресу, що характеризується емоційним, фізичним і ментальним виснаженням.

Це стан, що виникає в результаті тривалої роботи в умовах високого стресу або перенавантаження. Характерні ознаки вигорання включають зниження професійної ефективності, відчуття апатії та втрати інтересу до роботи, відчування емоційного вичерпання, а також песимістичне ставлення до роботи і колег.

IT Project Management.
Отримайте дієвий набір знань та навичок для роботи на всіх етапах життєвого циклу IT-проекту.
Приєднатися

Групи ризику

Особливо уразливими до вигорання є працівники в сферах, де високий рівень відповідальності поєднується з інтенсивним робочим темпом. Найбільш схильні до вигорання:

  1. IT Спеціалісти
  2. Соціальні працівники
  3. Працівники сфери громадського харчування
  4. Фахівці у галузі бізнес-розвитку та продажів
  5. Медичні працівники

Причини вигорання

Причини професійного вигорання можуть варіюватися залежно від сфери, професії та особистих обставин. Проте, існують деякі загальні фактори:

  • Надмірне робоче навантаження: Тривалі години роботи без достатнього відпочинку та відновлення.
  • Нечіткі вимоги до роботи: Невизначеність або постійна зміна очікувань та обов’язків.
  • Відчуття недооціненості: Недостатня оплата, відсутність вдячності та визнання зусиль.
  • Конфлікти на роботі: Конфлікти або відсутність підтримки від колег чи керівництва.
  • Недостатній робочо-життєвий баланс: Труднощі з поєднанням професійних обов’язків з особистим життям.

Наслідки вигорання

Внаслідок професійного вигорання люди можуть зіткнутися з рядом наслідків, таких як зниження якості професійної роботи, втрата інтересу та ентузіазму до щоденних задач, а також посилення психосоматичних симптомів, включно з головними болями, безсонням та виснаженням.

Емоційне вигорання також може призвести до проблем у відносинах, та навіть перейти у тяжкий психічний розлад (депресія, тривожність тощо).


Сучасне IT: Конкуренція, великі вимоги та шалений темп.

Наша сфера характеризується безперервною конкуренцією, великими вимогами та неймовірно швидким темпом розвитку.

Професійне вигорання в IT. Як працювати так, щоб не зійти з розуму?

Зараз IT нагадує спринт на виживання, в якому не можна зупинятись ні на хвилину, бо затопчуть.

Ми, як спеціалісти — постійно стикаємось з необхідністю вчити щось нове, адже технології змінюються частіше ніж перевзувається Арестович. Цей шалений ритм веде до того, що робочі дні стають довшими, а тиск і відповідальність — вищими.

В такому середовищі межа між роботою та особистим життям часто стає розмитою. Тут вигорання і стає реальним ризиком, оскільки надмірне навантаження та стрес постійно накопичуються, а час на відновлення та відпочинок постійно скорочується.


Як захиститись від професійного вигоряння?

Дотримання цих рекомендацій виведе вас на новий рівень ефективності та врятують від професійного вигорання!

  1. Збалансуйте свій графік, щоб мати час і на роботу і на відпочинок
  2. Робіть невеличкі перерви протягом робочого дня
  3. Зменшіть надмірне навантаження і скажіть переробці «ні»!  

Скільки треба працювати, щоб бути максимально ефективним?

Щоб бути успішним та ефективним — треба багато працювати.

Звучить логічно і тут не може бути ніяких «але». Той хто працює 6 годин — зробить вдвічі менше ніж той, хто працює 12 годин. Правильно?

Звісно, ні. Графік продуктивності в залежності від робочого часу не є лінійним і залежить від купи факторів. Уявлення, що більша тривалість робочого дня автоматично веде до покращення ефективності — є помилковим.

Дослідження показують, що збільшення робочих годин часто веде зниження продуктивності та якості роботи. Це особливо актуально для інтелектуальної праці, де концентрація та креативність важливіші за кількість відпрацьованих годин.


Марафон продуктивності та трохи лайфстайлу

У 16 років я вже заробляв достатньо, щоб жити самостійно. Переїзд від батьків і перші кроки в доросле життя дали мені свободу та імпульс для того, щоб продовжувати рухатись вперед, але незабаром я почав відчувати, що уперся в стелю своїх можливостей.

Професійне вигорання в IT. Як працювати так, щоб не зійти з розуму?

Ці думки породили в мені тривогу, яка і по сьогоднішній день є моїм постійним супутником. Хоч я й розумів, що мої досягнення, як для 16-річного хлопця були непогані, сама думка про те, що я досяг свого піку, викликала в мене страх і паніку.

Щоденно я працював, ніби раб на галерах, витрачаючи по 12-16 годин на написання коду та пошук усіх можливих варіантів десь підзаробити. З часом матеріальне становище тільки погіршувалось і вже я працював не для того, щоб звернути гори, а щоб нашкребти грошей хоча б на квартплату та пакет продуктів.

Професійне вигорання в IT. Як працювати так, щоб не зійти з розуму?

Я відчував себе морально, емоційно та фізично виснаженим, проте день у день продовжував покладати на себе ще більше обов’язків. Нажаль, такого бажаного душевного спокою, та впевненості у завтрашньому дні — я тоді так і не відчув, мало того, чим більше я працював — тим гірше мені ставало. В такому скаженому темпі я зміг прожити ± 4 місяці, але в врешті-решт я просто видихся і втратив інтерес до роботи, розваг, грошей, перспектив та навіть життя.

Після цього — я зрозумів, що мені потрібна допомога. Я почав регулярні сеанси з психотерапевтом, пропив антидепресанти та зміг хоч трохи навести порядок в голові.

Професійне вигорання в IT. Як працювати так, щоб не зійти з розуму?

Ну і щоб коротко описати цей період, прекрасно підійде цитата мого мозкоправа:

Марафон продуктивності, на фініші якого, тебе зустріне апостол Петро.


Мій експеримент — продуктивність в залежності від часу роботи

Я вирішив провести власний експеримент, що досліджує, як кількість вирішених завдань (ось Y) змінюється з плином часу (ось X, вказана в годинах). Ціль експерименту —проаналізувати продуктивність роботи в залежності від тривалості робочого часу.

Крім мене, в експерименті взяли участь мої колеги:
Владислав – Middle JS dev.
Святослав – Trainee JS dev.

Я підготував 8 задач, кожен учасник виконував їх та фіксував свій прогрес. Отримані данні наглядно відображені на графіку

Професійне вигорання в IT. Як працювати так, щоб не зійти з розуму?

Огляд графіку

Експеримент виявив цікаву тенденцію: з підвищенням кількості робочих годин продуктивність спочатку зростала, але потім збільшення ефективності почало сповільнюватись. Данні вказують на те, що я, Святослав та Влад показали різні рівні продуктивності при різному навантаженні. Наприклад, моя продуктивність росла досить рівномірно, але почала стабілізуватися після шостої години роботи, в той час, як продуктивність Влада зазнала більш різкого зростання та спаду, що може вказувати на перепрацювання або втому. Показники Святослава досить дивні, і їх складно аналізувати.


Данні отримані в ході експерименту

#  Захар (я)  Владислав  Святослав
1  00:29  01:01  01:24
2  02:17  01:49  03:08
3  03:13  03:03  07:01
4  04:48  04:26  08:47
5  7:18  06:07 — / —
6  9:00  09:29 — / —
7 — / — — / — — / —
8 — / — — / — — / —

Результати експерименту неоднозначні і для того, щоб робити більш чіткі висновки — треба більша вибірка учасників та ще декілька замірів, але, нажаль, можливості для проведення глобального експерименту в мене наразі немає.

Професійні дослідження — продуктивність в залежності від часу роботи

Професійні дослідження вказують на складну залежність продуктивності від кількості робочого часу. Одне з них підтверджує, що продуктивність різко падає після 50 годин робочого тижня та обрушується після 55 годин. Не взяття хоча б одного повного вихідного веде до зниження годинної продуктивності в цілому. Також виявлено, що в розвинених промислових країнах рівень продуктивності вищий при меншій кількості робочих годин, тоді як на ринках, що розвиваються, спостерігається нижча продуктивність працівників при збільшенні кількості робочих годин​​.

Інше дослідження розглядає зв’язок між робочими годинами та продуктивністю, використовуючи щоденну інформацію про робочий час і ефективність роботи групи операторів кол-центру, використовуючи змінність у цих показниках​​.

Окрім того, дослідження, опубліковане на PubMed, мало на меті вивчення зв’язку між кількістю робочих годин, залученістю в роботу та продуктивністю праці. Воно використовувало дані з японського професійного когортного опитування, яке охопило 2093 працівників виробничої галузі, щоб перевірити, чи залученість в роботу модерує вплив робочих годин на продуктивність праці​​.

Ці висновки з професійних досліджень вказують на те, що надмірні робочі години не обов’язково ведуть до зростання продуктивності, і що важливий не тільки час, а й якість відданої роботи та ступінь залученості працівника.


Підбиваємо підсумки.

Експеримент, проведений мною у рамках цієї статті, разом з аналізом професійних досліджень, підкреслює те, що тривалість робочого часу може негативно впливати на вашу ефективність. Зі збільшенням кількості робочих годин — чітко простежується тенденція до зниження продуктивності, що свідчить про необхідність шукати баланс у підході до роботи.

Важливо зосередитись не на кількості відпрацьованих годин, а на ефективності виконання робочих завдань. Створення гнучких робочих графіків, встановлення реалістичних цілей і впровадження базового тайм-менеджменту у ваше життя. Такий підхід дозволить не лише підвищити вашу працездатність, але й забезпечити кращий баланс між роботою та життям.

На цьому все, дякую за те що дочитали до кінця, обов’язково пишіть коментарі та ні в якому разі не вигорайте! Всім добра!

Триває конкурс авторів ІТС. Напиши статтю про розвиток ігор, геймінг та ігрові девайси та вигравай професійне ігрове кермо Logitech G923 Racing Wheel, або одну з низькопрофільних ігрових клавіатур Logitech G815 LIGHTSYNC RGB Mechanical Gaming Keyboard!

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.


Loading comments...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: