Надалі будь-який розробник зможе вивчити документацію програми, проаналізувати код та особливості архітектури, чи навіть розробити власні додаткові сервіси або мікросервіси, які можна застосувати для «Дії».
«Шлях до найкращих цифровізованих державних рішень лежить саме в open-source. Це допомагає розвивати та масштабувати продукт. Наприклад, естонський застосунок X-Road — на його основі ми побудували систему Трембіта, яка відповідає за швидкий обмін даними між реєстрами», — зазначають в пресслужбі «Дії».
Зазначається, що відкритий код застосунку «Дія» пришвидшить експорт розробки в інші країни — на цей час щодо експорту ведуться перемовини із 10 країнами (зокрема Замбією, Колумбією й Еквадором). На початку 2023 року перший схожий проєкт запустили в Естонії — державний застосунок mRiik на базі «Дії».
«Це працюватиме так: у межах відкритого коду створять тестове середовище з тестовими користувачами. До того ж розробники не матимуть доступу до реєстрів, тож дані українців залишатимуться у повній безпеці», — пишуть на сайті Кабміну.
У січні «Дія» відзвітувала про 20 млн унікальних користувачів (чимала частина прийшла саме за час повномасштабного вторгнення — у лютому 2022-го налічувалось 14 млн, а у травні 2023-го — 19 млн). Наразі мобільна програма пропонує 14 документів та 30+ сервісів, серед яких заявка на програму єВідновлення, військові облігації, перереєстрація авто, сплата судового штрафу чи податків тощо. Незабаром має запрацювати й послуга реєстрації шлюбу онлайн по відеозв’язку.
Торік у грудні застосунок отримав новий дизайн — вперше за 4 роки існування, а на 2024 рік Мінцифри анонсувала запуск Дія.Офісу, окремого сервісу для держслужбовців у Дії, а також освітнього застосунку Мрія з використанням технологій штучного інтелекту.
Мінцифри та Міноборони готують електронний військовий квиток, але не в «Дії» ─ Федоров