Ентузіаст перетворив власний сарай на “чисте” приміщення для виробництва мікросхем — Dr. Semiconductor / YouTube

Техноблогер під ніком Dr. Semiconductor переобладнав власний садовий сарай на “чисте” приміщення класу 100 (ISO 5) під виробництво мікросхем.

Чисті приміщення складають невіддільну частину високотехнологічних фабрик з виробництва напівпровідників. Dr. Semiconductor непросто продемонстрував стерильне приміщення, а вже розмістив набір інструментів для виробництва чипів.

Техноблогер підкреслює, що ОЗП, процесори та GPU у виробництві вимагають стерильних приміщень, на що такі провідні виробники як Intel, Samsung та TSMC витрачають мільярди доларів. Приміщення, у яких виробляються мікросхеми, в тисячі раз чистіші за операційні у лікарнях.

Це вкрай важливо, оскільки навіть одна частинка пилу може зіпсувати увесь чип або кремнієву пластину. Пилинки являють собою своєрідні скелі на рівному ландшафті з крихітних складних структур. Пил також забруднює оптику та інші чутливі інструменти.

Спершу Dr. Semiconductor герметизував приміщення. Йому знадобилось кілька етапів для зміцнення конструкції сараю. За його словами, циркуляція повітря та надлишковий тиск залишаються ключовими для ефективної роботи у стерильному приміщенні. Так само надлишковий тиск може допомогти зберігати ПК чистим всередині.

Переконавшись, що встановлені ним системи фільтрації та герметизації відповідають нормам, техноблогер орендував лічильник частинок. Пристрій показав, що чоловіку вдалось досягти чистого приміщення класу 100 за кількістю частинок.

Опинившись на виробництві мікросхем, спершу потрапиш до роздягальні. Dr. Semiconductor розмістив у цій зоні пристрої з керування енергоживленням, які використовують мережі сонячних батарей. Також тут розміщуються стелажі з захисними костюмами для відвідування чистого приміщення, рукавицями та хімічними реагентами.

На відео, проводячи екскурсію по власній чистій кімнаті, Dr. Semiconductor зазначає, що приміщення компактне, однак все продумано до дрібниць. За його словами, в нього є все необхідне, щоб створити повноцінний простір для досліджень та розробок напівпровідників.

Зліва від входу розміщується плазмовий апарат для травлення, вакуумна піч та спеціально розроблена літографічна машина з програмним керуванням. Справа розміщується витяжна шафа для хімічної обробки та нанесення покриттів у центрифузі. Центрифуга надрукована на 3D-принтері. Окрім цього присутні очищувач зразків з роботизованим маніпулятором, вільний робочий простір та система нанесення тонких плівок. Dr. Semiconductor обіцяє й надалі ділитись подробицями щодо всієї установки, включно з набором інженерних інструментів, принципами роботи та процесами створення схем, датчиків, світлодіодів та іншого.

Раніше ми писали, що дослідники з Корнелльського університету створили перший у світі чип, що працює на мікрохвилях замість традиційних цифрових схем. Між тим дослідники з Університету науки та технологій короля Абдалли (KAUST) у Саудівській Аравії створили перший у світі шестишаровий гібридний КМОН-чип.