Десятиліттями письменники Голлівуду створювали науково-фантастичні сценарії про те, як розумні машини захоплюють світ – а нині вимушені конкурувати з ними за свої робочі місця.
Гільдія письменників Америки вимагає обмежити використання штучного інтелекту для написання кіно- та телесценаріїв – голлівудські студії, які зараз стрімко втрачають доходи від реклами, відкинули цю ідею, зазначивши, що будуть відкриті для обговорення нових технологій раз на рік.
Штучний інтелект – це одна з проблем, через яку голлівудські сценаристи у понеділок розпочали страйк і вперше за 15 років призупинили будь-яку роботу.
«Ми не хочемо, щоб наші матеріали годували штучний інтелект, і не хочемо виправляти їхні неохайні чернетки», — сказав письменник Джон Август, член комітету з переговорів Гільдії, в коментарі виданню Reuters.
У Голлівуді штучний інтелект здебільшого використовували як «технологію омолодження» чи для створення анімаційних фільмів. Однак дехто вже почав експериментувати з чатботами для написання сценаріїв.
«Ми думали, що творчість сама по собі є останнім бастіоном — межею, яка не дасть машинам замінити чиюсь роботу», — каже Майк Сеймур, співзасновник Motus Lab при університеті Сіднея, який працює з візуальними ефектами та штучним інтелектом і консультував деякі студії.
Водночас штучний інтелект може усунути проблему «чистого аркуша» або творчого застою і, за словами Сеймура, «непогано» пише прямолінійні діалоги, хоча й інколи у них бракує нюансів.
Профспілки сценаристів пропонують, щоб матеріал, створений системою штучного інтелекту, такою як ChatGPT, не міг вважатися «літературним матеріалом» або «вихідним матеріалом» — терміни, які визначені в контрактах письменників. На практиці це означає, що якби керівник студії передав автору сценарій, згенерований штучним інтелектом, для доопрацювання, письменнику не можна було б платити менше за переписування чи редагування.
Є й побоювання щодо інтелектуальної власності, тож автори хочуть заборонити ШІ навчатись на їхніх сценаріях. Дехто вже назвав генеративний штучний інтелект «машиною для плагіату».
З проблемами стикаються не лише ШІ-моделі, які генерують текст — музичні студії активно блокують треки, де використовують технологію для синтезу голосу відомих виконавців, а художники судяться з компаніями-власниками нейромереж, які генерують зображення і навчаються на їхніх творах.