Троє митців подали позов проти Stability AI та Midjourney, творців генераторів мистецтва на основі штучного інтелекту Stable Diffusion та Midjourney. Позов стосується й платформи для художників DeviantArt, яка нещодавно також створила власний генератор DreamUp.
Художники Сара Андерсен, Келлі МакКернан та Карла Ортіс стверджують, що ці організації порушили права мільйонів художників, навчивши свої інструменти штучного інтелекту на п’яти мільярдах зображень, взятих з Інтернету без згоди авторів
Позов був поданий юристом та друкарем Метью Баттериком разом із юридичною фірмою Джозефа Савері, яка спеціалізується на антимонопольних справах та колективних позовах. Баттерик та Савері в цей час судяться з Microsoft, GitHub та OpenAI в аналогічній справі щодо моделі програмування ШІ CoPilot, яка навчається на рядках коду, зібраних з інтернету.
Баттерик описує справу як «ще один крок до того, щоб зробити ШІ справедливим та етичним для всіх». Він каже, що здатність художніх інструментів ШІ, таких як Stable Diffusion, «наповнити ринок практично необмеженою кількістю зображень, що порушують авторські права, завдасть незворотної шкоди ринку мистецтва та художників».
Оскільки за останній рік популярність інструментів ШІ різко зросла, мистецька спільнота бурхливо відреагувала на це. У той час як деякі говорять, що ці інструменти можуть бути корисними, як і програмне забезпечення минулих поколінь, таких як Photoshop та Illustrators, багато інших заперечують використання їх робіт для навчання цих потенційно дуже прибуткових систем.
Чи системи на основі ШІ порушують закон про авторське право – складне питання, яке, на думку експертів, необхідно вирішувати в судах. Творці художніх інструментів ШІ зазвичай стверджують, що навчання цього програмного забезпечення даних, захищених авторським правом, підпадає (принаймні, у США) під доктрину сумлінного використання.
Але справи, пов’язані з сумлінним використанням, все ще потребують судового розгляду, і існує безліч складних факторів, коли йдеться про генератори мистецтва ШІ. До них відносяться місцеперебування організацій, що стоять за цими інструментами (оскільки в ЄС та США існують трохи різні правові норми для вилучення даних) та ціль цих організацій.
Наприклад, Stable Diffusion навчається на наборі даних LAION, яка створена німецькою дослідницькою некомерційною організацією, і у разі сумлінного використання до некомерційних організацій можуть ставитися більш прихильно, ніж до звичайних компаній.
Позов, поданий Баттериком та юридичною фірмою Джозефа Савері, також піддався критиці за технічні неточності. Наприклад, у позові стверджується, що художні моделі ШІ “зберігають стислі копії [захищених авторським правом] навчальних зображень”, а потім “рекомбінують” їх; що функціонує як «інструмент[и] колажу 21-го століття». Однак художні моделі ШІ взагалі зберігають не зображення, а математичні уявлення візерунків, зібраних із цих зображень. Програмне забезпечення також не збирає фрагменти зображень у вигляді колажу, а створює зображення з нуля на основі цих математичних уявлень.
Джерело: The Verge