Дослідження П’єра Агостіні, Ференца Крауша й Анн Л’Юльє дозволить вивчати настільки швидкі процеси, за якими спостерігати раніше не було можливості.
Зміни у світі електронів відбуваються за кілька десятих аттосекунди — однієї квінтильйонної частки секунди (уявіть, таких відрізків у секунді приблизно стільки ж, скільки пройшло загалом секунд з моменту народження Всесвіту) — і раніше не було можливості їх простежити.
BREAKING NEWS
The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2023 #NobelPrize in Physics to Pierre Agostini, Ferenc Krausz and Anne L’Huillier “for experimental methods that generate attosecond pulses of light for the study of electron dynamics in matter.” pic.twitter.com/6sPjl1FFzv— The Nobel Prize (@NobelPrize) October 3, 2023
Л’Юльє, професорка Лундського університету у Швеції (яка стала лише 5-ю жінкою, яку відзначили Нобелівською премією з фізики) виявила новий ефект від взаємодії лазерного світла з атомами в газі. А Агостіні, професор Університету штату Огайо, і Крауш, професор Інституту квантової оптики Макса Планка в Німеччині, продемонстрували, що його можна використовувати для створення коротших імпульсів світла, які виміряються в аттосекундах.
«Тепер ми можемо відкрити двері у світ електронів. Аттосекундна фізика дає нам можливість зрозуміти механізми, якими керують електрони. Наступним кроком буде їх використання», — каже Єва Олссон, голова Нобелівського комітету з фізики.
Потенціал для застосування таких коротких імпульсів світла загалом є у багатьох областях, але у першу чергу буде корисним в електроніці та ідентифікації різних молекул, наприклад, у медичній діагностиці.
Премія у розмірі 11 мільйонів шведських крон буде розподілена порівну між лауреатами.
Торік Нобелівську премію з фізики присудили Алену Аспекту, Джону Клаузеру й Антону Цайлінгеру за експерименти із заплутаними квантовими станами, у 2021 році — Джорджо Парізі, Сюкуро Манабе та Клаусу Хассельману за моделювання складних систем, а у 2020-му відзначили Роджера Пенроуза, Райнхарда Генцеля та Андреа Гез — за дослідження чорних дір.
- З 1901 року було присуджено 117 Нобелівських премій з фізики. З них у 47-ми відзначили по одному кандидату.
- Наразі 5 жінок отримали премію з фізики: Марія Кюрі у 1903 році, Марія Гепперт-Майєр у 1963 році, Донна Стрікленд у 2018 році, Андреа Гез у 2020 році та Анна Л’Юльє у 2023 році.
- Один вчений, Джон Бардін, був нагороджений премією з фізики двічі.
- Наймолодшому лауреату з фізики, Лоуренсу Бреггу, було 25 років (він отримав її разом зі своїм батьком у 1915 році), а найстаршим лауреатом у 2018 році став 96-річний Артур Ашкін.
Нагадаємо, 2 жовтня Комітет присудив премію з медицини Каталін Каріко та Дрю Вайсману за мРНК-вакцини від ковіду. 4 жовтня відзначать лауреатів з хімії, 5 жовтня — з літератури, а 6 жовтня мають вручити премію миру (серед кандидатів президент України Володимир Зеленський та російський опозиціонер Навальний). Премію Шведського центрального банку з економічних наук на честь Альфреда Нобеля вручать 9 жовтня.
Джерело: Nobel Prize