Новини Наука та космос 04.10.2022 о 15:33 comment views icon

Нобелівську премію з фізики присудили за експерименти із заплутаними квантовими станами

author avatar
https://itc.ua/wp-content/uploads/2022/09/Katya-96x96.jpg *** https://itc.ua/wp-content/uploads/2022/09/Katya-96x96.jpg *** https://itc.ua/wp-content/uploads/2022/09/Katya-96x96.jpg

Катерина Даньшина

Авторка новин

Ален Аспект, Джон Клаузер і Антон Цайлінгер провели новаторські експерименти із заплутаними квантовими станами: явищами, за яких дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть коли вони розділені.

Ефекти квантової механіки починають знаходити застосування в сучасному світі – чимало досліджень присвячено квантовим комп’ютерам, квантовим мережам та безпечному зв’язку з квантовим шифруванням. Одним із ключових факторів цього розвитку є те, як квантова механіка дозволяє двом або більше частинкам існувати в так званому заплутаному стані: те, що відбувається з однією з частинок у заплутаній парі, визначає те, що відбувається з іншою частинкою, навіть якщо вони знаходяться далеко одна від одної.

Довгий час питання полягало в тому, чи була така кореляція (залежність) обумовлена тим, що частинки у заплутаній парі містили приховані змінні – по суті, інструкції, які повідомляють їм, який результат вони мають дати в експерименті.

У 1960-х роках Джон Стюарт Белл розробив математичну нерівність, названу на його честь. Теорема Белла (як її тепер називають) показує, що за наявності прихованих змінних кореляція між результатами великої кількості вимірів ніколи не перевищить певного значення. Однак у квантовій механіці передбачається, що при проведенні експериментів певного типу нерівність може бути порушена, що призведе до сильнішої кореляції.

Курс Power Skills For Tech від Enlgish4IT.
Зменшіть кількість непорозумінь на робочому місці та станьте більш ефективним у спілкуванні в мультикультурній команді. Отримайте знижку 10% за промокодом ITCENG.
Реєстрація на курс

Американський фізик-дослідник Джон Клаузер розвинув ідеї Белла на прикладі практичного експерименту: після вимірів нерівність Белла порушилася, підтвердивши квантову механіку.

Clauser
Джон Клаузер використовував атоми кальцію, які випромінювали заплутані фотони після того, як він обробив їх спеціальним світлом. Фізик встановив фільтри з обох сторін для вимірювання їхньої поляризації. Після серії вимірів він зміг показати, що частинки порушують нерівність Белла.

Після досліджень Клаузера залишилися деякі незавершені моменти, які вдалося довести до логічного кінця французькому вченому Алену Аспекту. Йому вдалося змінити налаштування вимірювань після того, як заплутана пара частинок вже залишила своє джерело – тому налаштування, що існували на момент їх випуску, вже не могли впливати на результат.

Aspect
Ален Аспект використав новий спосіб збудження атомів, щоб вони випускали заплутані фотони з більшою швидкістю. Він також перемикав різні налаштування, щоб у системі не було жодної попередньої інформації, яка б могла вплинути на результати.

Дослідницька команда на чолі з професором Віденського університету Антоном Цайлінгером також провела свою серію експериментів із заплутаними квантовими станами за допомогою вдосконалених інструментів. Зокрема, вчені продемонстрували явище квантової телепортації, яке дозволило перемістити квантовий стан від однієї частинки до іншої на відстані.

Zelinger
Антон Цайлінгер провів додаткові перевірки нерівностей Белла. Він створив заплутані пари фотонів, направивши лазер на спеціальний кристал, і використав випадкові числа для перемикання між налаштуваннями вимірювання. В одному з експериментів використовувалися сигнали далеких галактик для керування фільтрами та забезпечення того, щоб сигнали не впливали один на одного.

Премію буде розділено між трьома лауреатами порівну.

Минулого року Нобелівську премію з фізики вручили Джорджо Парізі, Сюкуро Манабе та Клаусу Хассельману за моделювання складних систем. У 2020 році премію отримали Роджер Пенроуз — за «відкриття, що утворення чорних дірок є суворим наслідком загальної теорії відносності», а також Райнхард Генцель та Андреа Гез — за «відкриття надмасивного компактного об’єкта в центрі галактики». У 2019 році Нобелівську премію з фізики присудили Джеймс Піблс — за «теоретичні відкриття в галузі космології», а також Мішель Майор та Дідьє Кело  — за «відкриття екзопланети на орбіті навколо сонцеподібної зірки».

Відео з оголошенням про присудження Нобелівської премії з фізики 2022 року:

  • З 1901 до 2022 року було присуджено 118 Нобелівських премій з фізики.
  • Лише 47 премій з фізики дісталися одному лауреату.
  • Серед лауреатів 4 жінки: Марія Кюрі у 1903 році, Марія Гепперт-Майєр у 1963 році, Донна Стрикленд у 2018 році та Андреа Гез у 2020 році.
  • 1 лауреат, Джон Бардін, двічі був удостоєний премії з фізики.
  • 25 років – вік наймолодшого лауреата премії з фізики Лоуренса Бреґґа, який разом зі своїм батьком був відзначений у 1915 році. 96 років – вік найстаршого лауреата з фізики Артура Ашкіна.
  • Нобелівський тиждень розпочався 3 жовтня. Першим оголосили лауреата премії з медицини та фізіології — ним став шведський біолог Сванте Паабо, який розшифрував геном неандертальця та визначив, коли стався перший контакт гомінінів з Homo sapiens.
  • 5 жовтня буде оголошено лауреатів Нобелівської премії з хімії, 6-го – з літератури, 7 жовтня назвуть лауреата премії миру, а 10 жовтня «нобелівський тиждень» завершиться присудженням премії з економіки Альфреда Нобеля, заснованої Банком Швеції.
  • Розмір Нобелівської премії у 2022 році становить 10 мільйонів крон (близько 900 тисяч доларів за поточним курсом).

Триває конкурс авторів ІТС. Напиши статтю про розвиток ігор, геймінг та ігрові девайси та вигравай професійне ігрове кермо Logitech G923 Racing Wheel, або одну з низькопрофільних ігрових клавіатур Logitech G815 LIGHTSYNC RGB Mechanical Gaming Keyboard!


Loading comments...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: