«Формула-1» — це не лише про боліди, технології, швидкість і перемоги. Це також історії людей, які десятиліттями формували обличчя автоспорту. Одним із таких став Дженсон Баттон — чемпіон «Формули-1» 2009 року, справжній боєць, який пройшов шлях від аутсайдера до зірки першої величини. Наприкінці 2025 року він попрощається з професійним автоспортом у ролі повноцінного пілота.

У 2025 році Дженсону Баттону виповнилось 45. Наразі він виступає у Світовому чемпіонаті з перегонів на витривалість (WEC) у складі команди Hertz Jota Cadillac. Крім цього, Баттон працює експертом на телеканалі Sky Sports F1, коли його участь у перегонах не збігається з трансляціями, та є амбасадором Williams Racing.

Нещодавно Баттон разом зі своїми напарниками Ерлом Бамбером і Себастьяном Бурде фінішували другими на етапі «6 годин Сан-Паулу» на трасі Інтерлагос у Бразилії. Перемогу ж здобула інша машина команди, яку пілотували Алекс Лінн, Норман Натто та Вілл Стівенс. Але сезон 2025 стане останнім для Баттона в ролі повноцінного гонщика. Він планує скоротити свою гоночну активність, аби більше часу приділяти родині.

Перші роки у «Формули-1»

Син відомого ралійного гонщика Джона Баттона, Дженсон дебютував у «Формулі-1» у 2000 році за кермом Williams, маючи за плечима лише два роки перегонів на болідах. Попри сумніви щодо досвіду, Баттон одразу зарекомендував себе як перспективний пілот, п’ять разів фінішувавши в очках, а найкращим результатом дебютного року стало 4 місце на Гран-прі Німеччини.

Однак після сезону 2000 він втратив місце у Williams, поступившись новачку Хуану-Пабло Монтойї. Баттон перейшов у Benetton, де сезон 2001 став одним із найгірших у його кар’єрі — він здобув лише 2 очки.

Після вимушеного виходу з Renault наприкінці 2002 року він приєднався до BAR у 2003-му, де поступово відновив свою репутацію. У 2004 році, вже після відходу Жака Вільньова, Баттон став лідером команди й провів проривний сезон: 10 подіумів і третє місце в загальному заліку після легендарного Міхаеля Шумахера.

У 2006 році Дженсон здобув першу перемогу у «Формулі-1» — на дощовому етапі в Угорщині, стартувавши 14-м. Це також була перша перемога для Honda як виробника з 1967 року.

Однак у 2007-2008 роках Honda втратила конкурентоздатність, а кар’єра Баттона знову опинилась під загрозою. У грудні 2008 року компанія оголосила про вихід із «Формули-1», залишивши Баттона без команди. Ситуацію врятував Росс Браун, який придбав команду за символічний £1 і створив Brawn GP.

Чемпіонський рік

Попри обмежене фінансування, болід Brawn BGP001 на початку 2009 року став найкращим завдяки інноваційній конструкції дифузора. Баттон виграв перші два етапи сезону — Австралію та Малайзію, а потім ще чотири із семи. Перемоги в Монако, Туреччині та Іспанії забезпечили йому солідну перевагу в чемпіонаті.

У другій половині сезону суперники, зокрема Red Bull із Себастьяном Феттелем, почали наздоганяти. Але Баттон втримав лідерство й став чемпіоном, фінішувавши п’ятим у Бразилії — це був один із найемоційніших моментів у його кар’єрі.

Поступовий спад

Несподівано для багатьох, у 2010 році він перейшов у McLaren, де став напарником чемпіона 2008 року Льюїса Гемілтона. Тут Баттон здобув ще кілька гучних перемог, зокрема на мокрій трасі в Канаді 2011 року, де виграв найдовше Гран-прі в історії «Формули-1», стартувавши з 21-го місця та попутно вибивши з траси свого напарника по команді. Тоді його болід відмітився ще в одному зіткненні. Виїхавши після цього останнім на трасу, Дженсен зміг пробитися вперед, обійти багатьох іменитих суперників і виборов перемогу на останньому колі.

Його остання перемога трапилась у Бразилії 2012 року. А вже у 2013-му McLaren втратив форму, і команда більше не могла боротися за перемоги. У 2014 році Баттон востаннє піднявся на подіум — у Мельбурні, після дискваліфікації Даніеля Ріккардо.

Наступні два сезони стали жахливими: повернення Honda у 2015-2016 роках не виправдало сподівань, а боліди McLaren-Honda були повільними й ненадійними. У 2016-му Баттона замінили на дебютанта Стоффеля Вандорна, однак Дженсон ще раз повернувся на етап у Монако, замінивши Фернандо Алонсо, який поїхав на «Інді-500». Але гонка завершилася для нього аварією на 57 колі після контакту з Паскалем Верляйном. За цю аварію Баттон отримав штраф у 3 місця на стартовій решітці наступної гонки, але так вже ніколи його не відбув.

Статистика Дженсона Баттона

Загалом Дженсон Баттон виступав у «Формулі-1» протягом 18 сезонів — з 2000 по 2017 рік. За час своєї кар’єри у королівських перегонах він брав участь у 306 Гран-прі. Ще 5 разів він не виходив на старт через технічні причини або порушення правил. 75 разів його болід не фінішував.

Протягом всіх 18 сезонів Дженсон Баттон проїхав у перегонах «Формули-1» 16271 коло, що становить 80835 км. З них 762 кола (3885 км) він лідирував.

За ці роки Баттон 8 разів стартував з першої позиції та 8 разів привіз найкращий час кола. Він 50 разів піднімався на подіум й здобув 15 перемог. На його рахунку є й 1 хет-трік (виграна кваліфікація, виграна гонка, встановлене найшвидше коло під час одного вікенду). Сумарно за всі сезони він заробив 1235 очок.

Інші серії

Після «Формули-1» Баттон брав участь у різних чемпіонатах: виграв японську серію Super GT у 2018 році та тричі виступив у NASCAR Cup Series.

Тепер, у 2025 році, Дженсон вирішив повішати шолом на цвях та проводити більше часу з родиною.

Джерело: autoevolution, statsf1