Токамаки — це тороїдальні реактори, які є одними з головних претендентів на те, щоб стати першими комерційно життєздатними термоядерними електростанціями.
Токамаки, які були вперше задумані радянськими вченими в 1950-х роках, складаються з великої камери у формі тора, оточеної магнітними котушками, які стискають плазму з ізотопів водню, доки вона не досягне тиску та надвисоких температур, необхідних для термоядерного синтезу.
За концепцією, це проста машина, і досягти термоядерного синтезу відносно легко — але на практиці побудувати реактор, який може підтримувати стійку реакцію термоядерного синтезу, яка генерує енергії більше, ніж використовує, надзвичайно важко.
Нинішній токамак JT-60SA (спільний проєкт Японії та ЄС, за участі Великої Британії) — є продовженням японського проєкту Torus-60 (JT-60), що триває з 1970 року, і є останньою та найбільшою його ітерацією.
Оригінальний реактор кілька разів модернізували у міру розвитку технологій — у тому числі із повним розбиранням та повторним складанням у 2013 році — остаточно завершивши роботи у 2020-му. На жаль, після короткого замикання мережі у 2021-му токамак відправили на дворічний ремонт.
Запуск JT-60SA урочисто відбувся 1 грудня 2023 року, і хоча модернізований реактор ще дуже далекий від практичного генератора електроенергії, його планують використовувати для подолання «багатьох невирішених проблем», а також тестування матеріалів і процедур, які знадобляться для комерційних станцій.
Джерело: New Atlas