Осінньо-зимові відключення світла внаслідок ракетних атак росіян зараз згадуються як страшний сон, однак з огляду на підступність нашого ворога, здається, що він може підготувати кілька неприємних сюрпризів для України у новому сезоні.
Українці вже показали, що здатні працювати й жити в будь-яких умовах, а от як наступного разу впорається і без того вражена українська енергосистема – питання. В Укренерго розповідають, які резерви можуть бути використані для покриття дефіциту електроенергії та чому деякі з них взагалі не підходять Україні.
Гігантські «батареї»
Багато хто говорить про використання систем накопичення електроенергії як головного резерву для покриття можливого дефіциту взимку, однак в Укренерго запевняють, що для України та й більшості країн світу це поки неможливо. Ось чому:
- Обмежена потужність
Нині найбільша у світі активна система накопичення електроенергії із потужністю 400 МВт знаходиться у США – однак навіть вона змогла б замінити лише два блоки наших ТЕС. ЇЇ ємність (1600 МВт·год) дозволяє забезпечувати електроенергією 300 000 домівок протягом 4 годин.
Будівництво ще однієї системи накопичення електроенергії цьогоріч мають розпочати у Данії. Ця велетенська «батарейка» зберігатиме електроенергію вітрових електростанцій у вигляді тепла — в розплавленій солі при температурі 700 градусів. Цей вид зберігання вважається довготривалим, але на практиці – це максимум два тижні.
- Терміни будівництва
На створення таких систем йдуть роки, а не місяці. Будівництво системи в США розпочалося у 2018 році, і лише за 4 роки ввели у роботу першу чергу проєкту потужністю 300 МВт і ще за рік другу на 100 МВт. Будівництво третьої черги, яка збільшить загальну потужність системи до 750 МВт, а ємність до 3 000 МВт·год, нині триває.
- Вартість
Західна Австралія теж розмірковує про створення двох власних систем накопичення енергії (500 МВт та 200 МВт). У бюджеті на липень 2023 – червень 2024 уряд країни передбачив фінансування у розмірі $1,8 млрд – і це лише частина коштів, які інвестуються у проєкти. Інвестиції у систему накопичення потужністю 200 МВт, що будується із 2020 року, на початку складали $155 млн, але у процесі будівництва проєкт постійно дорожчав.
- Втрата енергії
Серед активних систем накопичення енергії фіксуються випадки втрати енергії при різких перепадах температури. Крижаний шторм у грудні 2022 року в Теннессі та перше за 26 років падіння температури нижче 0 градусів призвело до втрати 20% електроенергії на гігантських «батарейках» компанії Tennessee Valley Authority. Через це споживачів не змогли забезпечити стабільним енергопостачанням при збільшенні потреби в електриці: не вистачило 17% потужності.
Щоправда, Україна має одну сертифіковану систему накопичення електроенергії – але її потужність всього 1 МВт, а ємність 2,25 МВт·год. Ще кілька проєктів будуються, але коли вони будуть введені в роботу – важко спрогнозувати, тим більше в умовах війни.
Перетворення електроенергії на метан і водень
Ще один спосіб зберігання електроенергії – це її перетворення на водень та метан. Він хоч і довготривалий, але доволі вартісний – наприклад будівництво одного заводу для перетворення енергії на водень потужністю 60 МВт у Фінляндії коштуватиме €162 млн.
Імпорт електроенергії
Єдиний придатний варіант, наголошують в Укренерго, це імпорт електроенергії з сусідніх країн-членів об’єднаної мережі континентальної Європи ENTSO-E, до якої ми приєдналися за кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення, 16 березня.
У червні був випробуваний комерційний експорт (стартував зі 100 МВт до Румунії), який вимушено припинили у результаті ракетних атак росіян 10 жовтня. Згодом голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький повідомляв, що ENTSO-E збільшила потужність комерційних обмінів між Україною та Європою до 400 МВт для експорту та до 500 МВт для імпорту. Однак наголосив, що ми імпорт не розпочинали, хоча і мали можливість для цього, як власне і можливість запиту енергетичної допомоги з Європи.
Після чергових атак у листопаді Кудрицький підтвердив можливість імпорту електроенергії з ЄС обсягом 500-600 МВт, утім наголосив, що вартість електроенергії у Європі значно вища, тож на загальних комерційних засадах навряд чи хтось захоче це робити. Некомерційний механізм нині перебуває на стадії розробки.
27 листопада Україна у тестовому режимі імпортувала електроенергію з Румунії, потужністю 1 МВт. А у січні 2023 року ДТЕК розпочав імпорт електроенергії з ЄС для покращення ситуації в українській енергосистемі. Пресслужба компанія на той час заявляла, що «поточна потужність на передачу електроенергії дозволяє імпортувати 500 млн кВт·год електроенергії на місяць, що дорівнює місячному споживанню 2 млн домогосподарств».
Нині імпорт електроенергії у країні відсутній, а дозволений обсяг до блоку Україна/Молдова складає 1050 МВт, повідомляє Укренерго. Переважно у денні години продовжується експорт електроенергії у Молдову, а також вночі та вдень – у Польщу. Обсяги не уточнюють.