Зібрані місією NASA «Юнона» (Juno) дані вказують на те, що на поверхні найбільшого супутника Юпітера є мінеральні солі та органічні сполуки.
Інформацію, на основі якої є стаття в науковому журналі Nature, зібрав спектрометр Jovian InfraRed Auroral Mapper (JIRAM) на борту космічного апарату під час близького прольоту повз супутник.
Більший за Меркурій, Ганімед є найбільшим із супутників Юпітера. Він давно викликає великий інтерес завдяки величезному внутрішньому океану води, прихованому під крижаною корою. Попередні спектроскопічні спостереження космічних апаратів NASA «Галілео» і космічного телескопа «Хаббл», а також Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії (в пустелі Атакама) натякали на наявність солей і органіки, але просторова роздільна здатність цих спостережень була занадто низькою для остаточного висновку.
7 червня 2021 року Юнона пролетіла над Ганімедом на мінімальній висоті 1046 км. Незабаром після найближчого зближення інструмент JIRAM отримав інфрачервоні зображення та інфрачервоні спектри (по суті, хімічні відбитки матеріалів, засновані на тому, як вони відбивають світло) поверхні супутника. Створений Італійським космічним агентством (Agenzia Spaziale Italiana), JIRAM необхідний для захоплення світла інфрачервоного спектра (невидимого неозброєним оком), яке виходить з глибин Юпітера, досліджуючи шар на глибині від 50 до 70 кілометрів. Інструмент також використовується для вивчення рельєфу інших супутників Юпітера: Іо, Європи, Ганімеда і Калісто
Дані JIRAM про Ганімед, отримані під час прольоту, досягли безпрецедентної для інфрачервоної спектроскопії просторової роздільної здатності — менш як 1 км на піксель. Завдяки цьому вчені місії змогли виявити та проаналізувати унікальні спектральні властивості матеріалів, що не є водяним льодом, включаючи гідратований хлорид натрію, хлорид амонію, бікарбонат натрію і, можливо, аліфатичні альдегіди.
Наявність аміачних солей свідчить про те, що Ганімед міг накопичити матеріали, достатньо холодні для конденсації аміаку під час свого формування. Карбонатні солі можуть бути залишками багатих на вуглекислий газ льодів.
— Федеріко Тосі, дослідник місії Juno з Італійського національного інституту астрофізики в Римі.