Червень, липень, серпень і… спекень? Нові кліматичні звіти показують, що у найближчі десятиліття літо в Європі може отримати додатковий місяць.
Згідно з дослідженням, опублікованим 19 листопада в журналі Nature Communications, зміна клімату — спричинена переважно діяльністю людини, такою як спалювання вугілля для отримання дешевої енергії — може подовжити літо в Європі на 42 дні вже до 2100 року.
Це пояснюється тим, що так званий “широтний градієнт температури” (LTG) або різниця температур між Північним полюсом та екватором, наразі зменшується. Вищий LTG впливає на вітрові режими в Атлантичному океані, що призводить до сезонних змін температури в Європі. При нижчому LTG літні погодні режими та хвилі спеки триватимуть довше на всьому континенті.
“Наші результати показують, що це не просто сучасне явище; це повторювана риса кліматичної системи Землі. Але зараз змінилися швидкість, причина та інтенсивність змін”, – каже докторка Лаура Бойалл, одна з авторок дослідження.
Щоб зазирнути в історію клімату в Європі, дослідники проаналізували шари мулу на дні озер. Оскільки вони відкладаються сезонно, то дають змогу простежити зміну періодичності літ та зим аж до 10 тисяч років тому.
До прикладу, близько 6 тисяч років тому європейське літо тривало майже 8 місяців, що було пов’язано з природними коливаннями градієнта температури. Нині ж Арктика нагрівається приблизно вчетверо швидше, ніж середній показник по планеті — частково через викиди парникових газів — і на кожен градус Цельсія зменшення LTG європейське літо подовжується приблизно на 6 днів. За нинішніми кліматичними прогнозами в такому темпі континент отримає 42 додаткові літні дні до 2100 року.
“Наше дослідження виявило, що європейські сезони протягом тисяч років визначалися градієнтом температури, що дає змогу точніше прогнозувати майбутні зміни”, — каже доктор Селія Мартін-Пуертас, провідний дослідник з Королівського коледжу Холловей при Лондонському університеті. “Ці результати підкреслюють, наскільки глибоко погода в Європі пов’язана з глобальною кліматичною динамікою та як розуміння минулого може допомогти нам орієнтуватися в викликах планети, що швидко змінюється”.
Останні роки європейське літо постійно било температурні рекорди, а наслідки цих змін широко висвітлювались в новинах і наукових дослідженнях. Одне з таких, проведене дослідниками з Імперського коледжу Лондона та Лондонської школи гігієни та тропічної медицини, показало, що з червня по серпень 2025 року від причин, пов’язаних зі спекою, померло 24 400 людей у 854 європейських містах. Серед країн, включених до дослідження, Естонія, Латвія та Литва були єдиними, де літо не було спекотнішим, ніж зазвичай. Тоді як в Римі, Афінах та Бухаресті спостерігався найвищий рівень смертності, пов’язаної зі спекою, на душу населення серед європейських столиць.
Разом з тим на подовження літнього сезону натякають аномальні температури восени, вперше глобально зафіксовані ще у 2023 році. Тоді дані європейської програми Copernicus звітувати про аномально теплий жовтень, який слідував аж за чотирма поспіль місяцями, які “знищували” власні температурні рекорди.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: