Статті Довгочит 07.03.2023 о 14:00 comment views icon

Apple II: історія одного з перших домашніх ПК

author avatar
https://itc.ua/wp-content/uploads/2023/02/Photo_Melkov-96x96.jpg *** https://itc.ua/wp-content/uploads/2023/02/Photo_Melkov-96x96.jpg *** https://itc.ua/wp-content/uploads/2023/02/Photo_Melkov-96x96.jpg

Юрій Мєлков

Автор статей

Серед трьох піонерських домашніх ПК, що з’явилися на світ у 1977 році, Apple II — найвідоміший. Причому настільки, що деякі не дуже навіть вважають його найпершим пристроєм цього класу, а його автора Стіва Возняка, а то й керівника компанії Стіва Джобса — чи не винахідниками персонального комп’ютера як такого. Подібна думка мало відповідає реальному стану справ.

Читачі нашого сайту вже напевно знайомі з обома однолітками-конкурентами «яблучного ПК» — TRS-80 і Commodore PET, що на момент своєї появи були більш успішними у продажах та багато в чому привабливішими для більшості покупців. Однак настав час згадати про Apple II та розповісти про секрет його несподіваного успіху.Apple II: історія одного з перших домашніх ПК

Створення та розвиток компанії Apple — одна з небагатьох відносно світлих плям в історії індустрії комп’ютерних технологій. Насамперед завдяки Стіву Джобсу (1955–2011), який став на диво харизматичною фігурою, а після передчасної смерті так і зовсім легендою, чиє ім’я відоме багатьом людям, далеким від світу ПК.

Заснована ним корпорація, яка до 2007 року мала ім’я Apple Computer, успішно пережила і переживає «війни» не тільки з Tandy Corporation і Commodore, які давно вже зійшли зі сцени, але й із такими гігантами, як IBM, Microsoft, а в останні десятиліття й Google. А заразом і обійшла всіх і вся за капіталізацією, увірвавшись на перші місця у різних рейтингах найбільших у світі підприємств.

Хоча Apple сама порівняно швидко стала мегакорпорацією, вона зуміла створити собі привабливий образ скромного і юного Давида, який хоробро виступив проти велетня Голіафа. Саме так пояснював у 1984 році журнал BYTE початок історії компанії. Це багато в чому сприяло виникненню до неї симпатій з боку широкої публіки, а зрештою й отриманню свого роду «культового» статусу.

Народним улюбленцем і рідкісним довгожителем виявився й Apple II, чиї різноманітні, але все ж таки, сумісні між собою моделі знаходилися у продажу з середини 1977 року та аж до кінця 1993-го. Це астрономічний проміжок часу за мірками індустрії, що розвивалася семимильними кроками.

Для порівняння нагадаємо, що TRS-80 та Commodore PET вже через кілька років поступилися місцем зовсім іншим комп’ютерам під схожими марками, що були нехай і прямими нащадками цих першопроходців, але не могли запускати створені під них програми. Успішність розвитку компанії пояснюється не тільки жорсткістю одноосібного управління.

Джек Трамел, глава Commodore, був не менш авторитарним і вмілим керівником, ніж Стів Джобс. Але, на відміну від останнього, він, як і начальство Tandy, нічого не розумів в комп’ютерах.

Крім того, ідилічна історія двох молодих ентузіастів, які самостійно створили комп’ютер у себе в гаражі на гроші, отримані від продажу калькулятора і старого мікроавтобуса, звучить набагато привабливіше для широкої публіки, ніж «нудна» робота цілих колективів літніх і солідних вчених та інженерів десь у надрах великих компаній. Навіть якщо без цієї роботи ніколи б не з’явилися на світ ані Apple, ані Apple II.Apple II: історія одного з перших домашніх ПКХрестоматійна історія створення комп’ютера Apple у гаражі Стіва Джобса в Каліфорнії стала джерелом натхнення і для кінофільмів, і навіть для комп’ютерних ігор. В одному з епізодів французької адвенчури Genesys (2000 рік), присвяченій найвидатнішим винаходам людства, бородатий інженер збирає материнську плату, тоді як менеджер віддає цінні керівні вказівки

Замість повторення загальновідомої біографії Джобса звернемося краще до «іншого Стіва», що якраз і був практично одноосібним автором перших «яблучних» комп’ютерів. Стів Возняк (народився 1950-го) по батьківській лінії походить від емігрантів родом із Польщі, а можливо, що й із Західної України. Сам він вважає своє прізвище польським, хоча під час відвідин Києва у 2017 році називав себе українцем.

Електронікою «Воз» цікавився ще зі школи. Три роки він вивчав комп’ютерні науки в Каліфорнійському університеті в Берклі, але курс тоді не закінчив, влаштувавшись у Hewlett-Packard, де займався дизайном мікросхем для калькуляторів.

Вільний від роботи час був присвячений тому ж хобі. Наприклад, побачивши десь автомат з Pong — однією з перших в історії комерційних комп’ютерних ігор — випущеною наприкінці 1972 року, Стів взяв і спроєктував удома аналогічну річ. Причому використавши для цього лише 30 мікросхем, тоді як аркадний автомат налічував понад півтори сотні таких елементів.

Керівник Atari Нолан Бушнелл, який почув про це від Стіва Джобса, що працював тоді в тій компанії, доручив двом друзям розробити гру Breakout — один з перших «арканоїдів». Причому оплата, яку два Стіва вирішили поділити навпіл (попри те, що основну роботу виконував Возняк), безпосередньо залежала від мінімізації кількості мікросхем. «Возу» при цьому довелося ще й укластися в чотири дні, бо Джобсу потрібно було терміново їхати. Проте в робочому варіанті у нього вийшло 44 елементи.

Але «перший Стів», видавши своєму другу обіцяну половину від отриманих як базова платня семисот доларів, залишив премію аж у п’ять тисяч цілком собі. Про цю історію сам Возняк дізнався вже років так через десять і при цьому навіть не дуже образився. За його визнанням, таку цікаву роботу, та ще й для друга, він був би радий зробити й зовсім безплатно.Apple II: історія одного з перших домашніх ПКДва Стіва — та материнська плата Apple I. Джерело

Інтерес саме до мікрокомп’ютерів прокинувся у Стіва при відвідуванні каліфорнійського Homebrew Computer Club, на чиє перше засідання в березні 1975 року він потрапив практично випадково. При цьому вдома у самого Возняка вже був сконструйований раніше термінал з модемом, який підключався, з одного боку, до побутового телевізора, а з іншого — до чужих комп’ютерів мало не по всій країні, починаючи від власної роботи та закінчуючи мережею ARPAne.

«Я був справжнім хакером», — згадував він в інтерв’ю 1984 року.

Почасти щоб справити враження на членів клубу, але перш за все для того, щоб спокійно грати в себе вдома, Стів і задумав створити майбутній Apple I — почавши з написання інтерпретатора BASIC, що зайняло більше часу, ніж власне дизайн ПК.

Для конструювання з метою економії використовувалися найстаріші та найдешевші компоненти. Мікропроцесор був узятий найбільш доступний — 6502 від MOS Technologies і Чака Педдла по 25 доларів за штуку. Популярніші на той час Intel 8080 і Motorola 6800 коштували відповідно 179 і 175, що було зовсім не по кишені розробнику-одинаку. А ось з пам’яттю йому якраз допоміг пробивний друг Джобс, який роздобув нові модулі загальним обсягом у 8 КБ.

Демонстрація готового пристрою в тому самому клубі, що стала першим і передостаннім виступом сором’язливого Возняка, викликала великий інтерес у всіх присутніх. «Першому Стіву» не без труднощів, але вдалося переконати свого скромного друга, схильного до сумнівів, заснувати компанію, щоби можна було сконструювати кілька екземплярів його ПК на продаж.

Apple Computer була заснована 1 квітня 1976 року. Назву придумав Джобс у тому числі й із тих міркувань, щоби бути вписаними в телефонному довіднику попереду Atari. Всього було вироблено двісті машин, з яких непроданими залишилися лише 25. Причому замовлення на цілу сотню (за іншими даними — на півсотні) Джобсу вдалося отримати у місцевого комп’ютерного магазину.

Оскільки при цьому Возняк все ще залишався співробітником Hewlett-Packard і займався створенням Apple I в тому числі й у робочий час, він запропонував свій проєкт і офіційному керівництву. Але велика компанія не зважилася на експерименти з ринком, що тільки-но зароджувався, а тому звільнила Стіва як подяку за виявлену ініціативу.Apple II: історія одного з перших домашніх ПКРеклама Apple I на сторінках журналу Interface Age, листопад 1976 року

Новинка продавалася за 666 доларі та 66 центів. Нічого особливо «диявольського» під такою ціною на увазі не малося. Два Стіва лише хотіли отримати по п’ять сотень з кожного екземпляра після виплати комісійних магазину (при собівартості компонентів у 250 доларів). А Возняку, крім того, ще й подобалися цифри, що повторюються.

За ці гроші покупцеві діставалася лише гола материнська плата нехай і з припаяними деталями, на відміну від чи не всіх інших моделей того часу, але все ж таки без корпусу, без блоку живлення, без клавіатури та без монітора.

Навіть карту розширення з інтерфейсом для підключення касетного магнітофона слід купувати окремо, за 75 доларів. Без цього написаний Возняком інтерпретатор BASIC потрібно було щоразу набирати вручну, причому в шістнадцятирічних кодах, на що навіть у самого Стіва, який знав цей самий код на пам’ять, уходило приблизно пів години.

Не дивно, що думки щодо подальшого вдосконалення ПК спадали на думку як обом керівникам Apple, так і їх не таким вже й численним клієнтам. Возняк ніколи не приховував, що при всьому задоволенні від розробки та продажу свого першого комп’ютера він мріяв скоріше про те, аби запустити вдома ту саму створену ним для Atari гру Breakout. Для цього був потрібний не тільки повний комплект обладнання, включаючи монітор, а й можливість виводити на цей останній кольорову картинку.

Приклад для наслідування не змусив на себе довго чекати. Інша юна компанія з Каліфорнії, Cromemco, заснована двома аспірантами Стенфордського університету, випустила два піонерські продукти: перший комерційний цифровий фотоапарат Cyclops та першу у світі відеокарту для персональних комп’ютерів.

Остання модель, що з’явилася у продажу в тому ж квітні 1976 року, що й Apple I, називалася Dazzler. Вставлялася вона в стандартну на той час шину S-100 в Altair-сумісних ПК, підключалася до кольорового телевізора по антенному або композитному входу, і в залежності від доступного обсягу пам’яті на комп’ютері видавала картинку з роздільною здатністю від 32×32 до 128×128. Набір деталей коштував 215 доларів, а готовий комплект — 350. За ігри та програми на перфострічці потрібно було доплачувати ще по 15 доларів.Apple II: історія одного з перших домашніх ПКApple I отримав цифру у своїй назві «заднім числом», вже після виходу спадкоємця, — офіційно він іменувався просто Apple Computer

Возняк пішов приблизно тим саме шляхом, виділивши для відеопам’яті місце в основному RAM, але, зрозуміло, вбудувавши графічний адаптер у сам ПК. У результаті конструкція вийшла не тільки набагато потужніша, ніж в Apple I, але й більш економна.

Мікросхем налічувалося майже вдвічі менше. Клавіатури для нової машини Джобс замовив у каліфорнійської компанії Datanetics, яка випускала такі пристрої для касових апаратів. На відкуп сторонньому виробнику, M&R Electronics, була віддана ще одна важлива деталь — модулятор антенного входу, що дозволяв підключатися до побутового телевізора. Власна конструкція зажадала б занадто багато часу на доопрацювання відповідно до вимог, що висувалися Федеральною комісією зв’язку (FCC) до завад від таких пристроїв.

Найзадовільнішим днем свого життя Стів Возняк називав той, коли йому нарешті вдалося перекласти Breakout, створений ним для Atari, на мову BASIC і на захоплення всіх присутніх продемонструвати гру в кольорі у Homebrew Computer Club.

Хоча за дизайн та апаратну розробку відповідав, зрозуміло, Возняк, Джобс теж не сидів склавши руки. Він займався зовнішнім виглядом і, зокрема, корпусом. Дбаючи в тому числі про те, щоб новинка змогла привернути увагу не лише хакерів із клубу. Завдання конструювання за 1800 доларів виконав один з колег по тому ж клубу, Джеррі Манок.

Корпус був повністю пластмасовим, нагадував про звичні друкарські машинки й відрізнявся як деякою футуристичною ноткою, так і приязністю до користувача. Після деяких роздумів ПК вирішили назвати Apple II — з римською цифрою, виконаною у стилізованому вигляді квадратних дужок: ][.

Не менше уваги Джобс приділив і логотипу компанії. Підозрюючи, що хитромудрий малюнок часів першого Apple, який зображував собою Ньютона, що сидить під деревом, скоріше відлякує потенційних покупців.

До речі, це був чи не єдиний пам’ятний внесок у спільну справу з боку третього засновника компанії Рональда Вейна. Лише через кілька тижнів компаньйон двох Стівів викупив свою частку і пішов з Apple Computer, не побажавши ризикувати своїми грошима та іншим майном.

Рекламна агенція, до якої звернувся Джобс на предмет створення нового логотипу, доручила роботу молодому дизайнеру Робу Яноффу. Це він зрештою придумав знамените зображення яблука з шістьма смугами всіх кольорів веселки, щоб підкреслити основну технічну перевагу новинки: можливість виведення кольорової графіки.

Янофф і Джобс захоплювалися в молодості субкультурою хіпі, що теж вплинуло на їхні смаки, для 1970-х років не зовсім респектабельні. Як і прагнення позиціювати свою продукцію як більш привабливу для молоді. З двох запропонованих варіантів, цілого яблука та трохи надкушеного, замовник, зрозуміло, вибрав другий.Apple II: історія одного з перших домашніх ПКСтів Возняк радіє появі на світ Apple II. Джерело

Дизайн дизайном, але Apple Computer залишалася поки що скромним напівдомашнім підприємством, якому важко було стати поруч із корпораціями на кшталт Tandy чи Commodore. За спогадами Возняка, задум передбачав створення як мінімум тисячі материнських плат майбутнього Apple II по 250 доларів собівартості кожна, тоді як два Стіви не мали в запасі й центу, не те що чверті мільйона.

Спроби завести зв’язки у світі великого бізнесу спочатку успіхом не увінчалися. Але згодом компаньйонів познайомили з Армасом Марккулою, нащадком іммігрантів із Фінляндії, більш відомим як «Майк». Будучи старшим за Возняка і Джобса на 8 і 13 років відповідно, він уже встиг заробити мільйони від покупок акцій на посади менеджера з маркетингу в Fairchild Semiconductor і Intel, непогано розбирався як в електроніці, так і в бізнесі. У результаті він став  свого роду «дорослим керівником» двох юнаків, як назвала його через два десятиліття New York Times.

Під професійним керівництвом нового колеги було організовано презентацію Apple II для широкої публіки, яка відбулася 16 квітня 1977 року на першій комп’ютерній виставці у Сан-Франциско. Возняк розробив для демонстрації кілька програм, що імітували «розмову» ПК з відвідувачами та розповідали їм анекдоти.

Але поки Майк Марккула займався серйозними справами, намагаючись зацікавити новинкою власників комп’ютерних магазинів, сам її творець відверто дурів, поширюючи пародійну рекламу нереального ПК.

Перші спрощені моделі Apple II, що складалися з однієї тільки материнської плати, вже 10 травня були відвантажені тим з покупців, які побажали отримати товар якнайшвидше і були готові самі організувати собі клавіатуру, корпус і блок живлення (або просто купували новинку для «апгрейду» свого Apple I). Ну, а по-справжньому продажі стартували вже 10 червня того ж таки 1977 року.Apple II: історія одного з перших домашніх ПК«Велика трійка 1977 року»: Apple II (у центрі) з доданими до базової комплектації монітором і двома дисководами, які насправді з’явилися пізніше, а обидва його конкуренти. Джерело

Років десять тому, розповідаючи про історію компанії Tandy, ми вже представляли характеристики «великої трійки 1977 року» у вигляді таблички. Відновимо трохи цю інформацію для більшої наочності:

ПК Apple II TRS-80 Commodore PET
Початок продажів червень 1977 року жовтень 1977 року листопад 1977 року
ЦПУ MOS Technology 6502, 1 МГц Zilog Z80, 1,77 МГц MOS Technology 6502, 1 МГц
Об’єм ОЗУ, КБ від 4 до 48 4, пізніше до 48

4, пізніше

від 8 до 32

Доступні відеорежими,

колонок × рядків (для тексту) / пікселей (для графіки)

текст: 40×24;

16-кольорова графіка: 40×40/48, 6- кольорова графіка: 280×192

текст: 32/64×16, ч/б графіка: 128×48 текст: 40/80×25
Вартість базової моделі з 4 КБ ОЗУ без монітора, USD

1298

(6306 у цінах 2023 року)

399

(1938 у цінах 2023 року)

Вартість у комплекті з моні­тором і касетним магнітофоном, USD

599

(2910 у цінах 2023 року)

595

(2890 у цінах 2023 року)

Попри те, що Apple II з’явився на світ кількома місяцями раніше, комп’ютер може здатися якимось аутсайдером серед інших колег по «трійці». Всі козирі вочевидь на руках у конкурентів. Покупці TRS-80 та Commodore PET, сплативши в касу суму у два з лишком рази меншу, ніж та, яку просили Джобс із Возняком, отримували на руки повну систему з усіма необхідними пристроями в особі монітора та касетного магнітофона.

Нагадаємо, що останній був на той час єдиним доступним носієм інформації. При всій ненадійності запису та зчитування програм з аудіокасет на магнітній стрічці, практично єдиною альтернативою на момент надходження новинок у продаж був набір коду вручну щоразу при включенні ПК.

Крім цього, на користь Commodore PET, хоча він і трохи запізнився з появою на світ, виступало те, що автором його був сам Чак Педдл — керівник проєкту створення мікропроцесора, на основі якого будувався й Apple II. Тоді як явною перевагою Tandy виявлялася розгалужена мережа власних роздрібних магазинів.

Перший час у всіх новинок спостерігалися різні проблеми. Не уникнув дитячих хвороб і Apple II. Так, перші корпуси були зібрані дещо неохайно, а через відсутність отворів для вентиляції вони нерідко перегрівалися і навіть деформувалися. Крім того, ранній варіант інструкції користувача був занадто лаконічним. Повноцінний мануал вдалося організувати лише 1978 року.

Загальною проблемою всіх ПК були й ціни на оперативну пам’ять. Базової комплектації у 4 КБ ледве вистачало для роботи, а за максимально допустимий обсяг 48 КБ шанувальникам Apple потрібно було віддати аж 2638 доларів. В перекладі на ціни лютого 2023 року це дорівнює понад 12800 доларам. Це аж ніяк не прийнятна сума для домашнього користувача в будь-якому часі. В результаті у 1977 році, всупереч ранної появи на світ, компанії вдалося продати лише 600 екземплярів Apple II.Apple II: історія одного з перших домашніх ПКНа рекламі Стів Джобс та його агент Реджіс МакКенна, один із батьків сучасного техномаркетингу, не економили. В оголошенні від травня 1978 року Apple II названий найкращим комп’ютером у світі за продажами, що було явною неправдою, з докладним викладом причин

У комп’ютера Возняка та Джобса були власні переваги, які дозволили йому не тільки змагатися з TRS-80 і Commodore PET практично на рівних, але й обігнати їх вже через кілька років.

Найбільш очевидною перевагою була, звичайно ж, та сама кольорова графіка, якою на той час не міг похвалитися жоден домашній ПК. Особливості її реалізації пояснювалися обмеженнями, які походили як із вимушеної економії на комплектуючих, так і зі скромних можливостей домашніх телевізорів, зовсім не пристосованих під отримання цифрового сигналу від комп’ютерів. По суті, Возняк використовував так звані «артефактні кольори», характерні для формату NTSC.

Побутові телевізори могли відображати лише 40 знаків завширшки. Це і стало базовою роздільною здатністю по горизонталі, тоді як по вертикалі на екрані могли з’явитися ті самі 40 кольорових символів плюс чотири рядки тексту, або 48 графічних елементів без тексту.
Палітра налічувала при цьому лише 15 відтінків, або 16, якщо враховувати два різновиди сірого кольору. Був також і ще більш специфічний режим «високої роздільної здатності», формально — 280×192, фактично — 140×192, з вибором лише з шести відтінків палітри. Та й ті відображалися не завжди однаковим чином.

Другою очевидною перевагою нового комп’ютера Возняка була можливість апгрейду. Наприклад, ані TRS-80, ані Commodore PET не дозволяли розширювати обсяг пам’яті, тоді як Apple II можна було завжди докупити зайву планку і вставити її у материнську плату самостійно, цілком звичним для наших днів чином. Зайві 4 КБ обходилися в 1977 році в 135 доларів, тоді як за модуль у 16 КБ доводилося віддавати цілих шість сотень — половину вартості самого ПК або суму, за яку можна було отримати цілий комп’ютер від іншого виробника.

Схожим способом вставлялися і масштабніші та різноманітні плати розширення. Наприклад, звукові карти, що почали з’являтися у 1983 році. Нехай вони були й не перші в історії (бо, подібно до відеокарт, такі пристрої виходили й для шини S-100 в Altair-сумісних комп’ютерів), але теж вигідно виділяли Apple II на тлі конкурентів.Apple II: історія одного з перших домашніх ПКДетектив Mystery House Роберти Вільямс та компанії Sierra, який став першою грою в жанрі «графічної пригоди», використовував вельми умовну графіку з чотирма рядками тексту

Однак найбільший прорив у плані периферії стався від самої Apple Computer. Своєю найкращою роботою Стів Возняк називав створення контролера для дисководів, виконане чи не чистим натхненням. Зчитування програми з касетного магнітофона на Apple II вимагало дуже тонкого і зовсім не очевидного налаштування гучності звуку та тембру, а займало як мінімум кілька хвилин.

Коли Майк Марккула поскаржився на нараді керівництва компанії на незручності, пов’язані з запуском його улюбленої бухгалтерської програми, Возняк згадав про власну аматорську розробку часів Hewlett-Packard, засновану на лише п’яти мікросхемах на противагу 40-50 в інших виробників і незабаром зміг показати готову модель.

Пристрої, що отримали відповідне найменування Disk II, надійшли у продаж у липні 1978 року за ціною 495 доларів за штуку при передзамовленні або на сто доларів дорожче при безпосередньому придбанні. Після форматування п’ятидюймові дискети могли містити до 113,75 КБ даних, що зчитувалися зі швидкістю 15 КБ/c. При цьому для звернення до іншої сторони з таким саме обсягом диск потрібно було вручну перевертати.

У комплект входила і перша версія операційної системи, що отримала одразу нумерацію DOS 3.1. На думку як самого Возняка, так і пізніших дослідників, випуск дисководу виявився для Apple нітрохи не менш значущим, ніж вихід самого Apple II, — та ще й вельми вигідним. При зазначеній ціні у 500-600 доларів собівартість виробництва одного екземпляра становила лише 140 доларів. А коли через пару років вдалося налагодити постачання з Японії, то й узагалі 80 доларів.Apple II: історія одного з перших домашніх ПКДисководи Disk II з п’ятидюймовими дискетами. Джерело

1978 року було продано вже 7600 екземплярів Apple II — на сім тисяч більше, ніж роком раніше. А 1979-го — вже 35 тисяч. Прибуток подвоювався кожні чотири місяці при тому, що (всупереч рекламі) комп’ютер Возняка і Джобса зовсім не був найбільш успішним за продажами не те що у світі, але й у США. Вони поступалися першістю TRS-80 і Atari 400/800, що значно його обганяли, в 1970-ті роки та Commodore 64 з IBM PC — у 1980-ті.

Заради справедливості варто відзначити, що тут під Apple II розуміється все однойменне сімейство комп’ютерів, які поступово змінювали один одного при збереженні повної зворотної сумісності. Так, у травні-червні 1979 року оригінальний ПК поступився місцем Apple II Plus, що відрізнявся, крім іншого, збільшеним обсягом пам’яті (від 16 до 64 КБ) і новою версією BASIC, цього разу вже від Microsoft. А Apple III, який став найбільш масовим і поставлявся вже з 64 КБ пам’яті на борту, перебував у виробництві понад десять років — з початку 1983-го до кінця 1993-го.

Задуманий як комп’ютер для таких самих ентузіастів, як і обидва засновники компанії, Apple II несподівано для самих його творців набув популярності серед значно ширшої аудиторії — від шкіл до малих та середніх підприємств. Рідко який навчальний заклад у США не був оснащений комп’ютерними класами на основі ПК від Apple. Цей приклад наслідували свого часу навіть у СРСР, де для потреб середніх шкіл було вироблено понад 12 тис. комп’ютерів моделі «Агат», сумісних з Apple II.

А для бізнесу вирішальне значення мав вихід у жовтні 1979 року перших у світі «електронних таблиць» VisiCalc. Автор програми, Ден Бруклін, скористався саме цим ПК практично випадково — нічого іншого просто не знайшлося під рукою. Зате саме VisiCalc розійшлася тиражем у мільйон екземплярів і стала тим, що пізніше назвали першим в історії Killer application — додатком, привабливим настільки, щоб змусити користувача купувати заради нього весь комп’ютер.

Для охочих долучитися до історії сьогодні існує чимало емуляторів платформи Apple II. Користувачам сучасних версій Windows варто порекомендувати AppleWin, як і перевірений часом, і такий, що активно розвивається.

Зрозуміло, запускати ви при цьому захочете вочевидь не електронні таблиці: для платформи виходили сотні та тисячі ігор, що набагато більше, ніж, скажімо, у TRS-80, але все ж таки в кілька разів менше, ніж у Commodore 64.

З огляду на розповсюдженість Apple II у школах США серед найцікавіших, і навіть, ексклюзивних речей, переважають, мабуть, освітні проєкти жанру Edutainment. Наприклад, симулятор подорожі переселенця Диким Заходом The Oregon Trail або адвенчури-детективи серії Where in… is Carmen Sandiego?. Хоч шанувальникам інших жанрів теж є з чого вибирати.Apple II: історія одного з перших домашніх ПКІгри різноманітних жанрів виходили на Apple II аж до початку 1990-х років. Навіть випущений пізніше IBM PC з кольоровою графікою рівня CGA частково поступався якістю картинки комп’ютера Стіва Возняка до появи EGA в 1984 році

Не можна не додати, що удача далеко не завжди супроводжувала починання Стіва Джобса і його компанії. Так, розрахований вже спеціально на бізнес-користувачів і випущений у 1980 р. Apple III виявився справжнім провалом. На думку Стіва Возняка це сталося через те, що розробляли його вже не інженери, а професійні маркетологи.

«Інший Стів» відчував себе в компанії, що розрослася, трохи не у своїй тарілці, залишаючись інженером, який зовсім не хотів перетворюватися на менеджера. І незабаром пішов з Apple, скориставшись, як привід, авіакатастрофою, в яку він потрапив у 1981 році. Вона призвела до короткострокової втрати пам’яті.

Удача знову посміхнеться Apple в 1984 році з появою Macintosh від інших розробників — але це вже зовсім інша історія.

Триває конкурс авторів ІТС. Напиши статтю про розвиток ігор, геймінг та ігрові девайси та вигравай професійне ігрове кермо Logitech G923 Racing Wheel, або одну з низькопрофільних ігрових клавіатур Logitech G815 LIGHTSYNC RGB Mechanical Gaming Keyboard!


Loading comments...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: