23 травня на сервісі Apple TV+ вийшов пригодницький екшн «Фонтан молодості» з зірковим акторським складом — Джоном Красінські, Наталі Портман, Доналом Глісоном та Ейсою Гонсалес у кадрі. В режисерське крісло вмостився Ґай Річі, котрий останнім часом демонструє феноменальну продуктивність — це вже сьома за шість років стрічка британця, а ще він встиг попрацювати над серіалами «Джентльмени» (2024) та «МобЛенд» (2025). «Фонтан молодості» позиціюється режисером як «кіно у дусі Індіани Джонса», тільки події перенесені у сучасність. Що пропонує глядачу ця стримінгова новинка — розповідаємо в огляді нижче.
Плюси:
зірковий акторський склад; сцена з затонулим лайнером «Лузітанія»; широка географія і гарні краєвиди; пожвавлення у фінальному акті;
Мінуси:
абсолютно безідейне, вторинне, шаблонне, передбачуване, мляве, обтяжливе, нудне кіно; нецікаві бляклі персонажі; провальний пригодницький складник;
«Фонтан молодості» / Fountain of Youth
Жанр пригодницький екшн
Режисер Ґай Річі
У ролях Джон Красінські, Наталі Портман, Донал Глісон, Ейса Гонсалес, Лаз Алонсо, Кармен Іджого, Стенлі Туччі, Аріан Моаєд
Прем’єра Apple TV+
Рік випуску 2025
Сайт IMDb, офіційний сайт
Шукач пригод і стародавніх артефактів, та й просто затятий авантюрист Люк Пардью намірився розшукати міфічний Фонтан молодості. Точніше, на це його наштовхнув грошовий мішок, смертельно хворий Овен Карвер, котрий не полишає надій подовжити життя, що стрімко затухає. За допомогою Люк звертається до своєї сестри Шарлотти, котра давно покинула індіаноджонство за занурилася у вир буденності — нудна робота у лондонській галереї, розлучення, виховання сина. Та жінка не виказує великого бажання повертатися у минуле життя.
Тим часом Люка та його команду переслідує таємнича красуня Есме, яка щосили намагається завадити виявленню місцеперебування легендарного джерела, а також показний агент Інтерпола Джамаль Аббас. Ще й тайські головорізи втручаються у справу, адже у їхнього боса Люк поцупив цінну річ. Пристебніть паски безпеки, пригода починається!
Хоча, насправжки, нічого пристібати не треба — давненько вже не було настільки безідейного, кволого, нудного і безпорадного пригодницького кіно. Під час перегляду складається стійке враження, що якась лиха сила висмоктала з Ґая Річі усю творчу енергію, і от в такому знесиленому стані він узявся до роботи над фільмом. І як тут не згадати про фактор позамежної активності режисера в останні роки, який явно зіграв свою роль — коли видаєш вражаючу кількість, неодмінно страждатиме якість.
Здавалося б, що у «Фонтану молодості» були усі передумови для успіху.
Відомий постановник з достатньою кількістю улюблених багатьма глядачами та навіть культових стрічок за плечима. Досвідчений сценарист Джеймс Вандербільт, що, наприклад, писав скрипт до фінчерівського «Зодіаку» (2007), та й до пригодницького кіно після роботи над «Скарбами Амазонки» (2003) звертається не вперше. Воістину зірковий акторський склад, що самою своєю присутністю привертає увагу пересічного глядача. Зрештою, патронаж грошовитого Apple, коли на нестачу бюджету нарікати не доводиться. Але наявність усіх цих елементів чомусь не призвела до притомного результату.
З того, що у стрічці може захопити — відзначаємо сцену підйому з морського дна пасажирського лайнера «Лузітанія», що був затоплений у Кельтському морі німецькою субмариною U-20 у 1915 році, а також більш-менш жвавий фінальний акт, де і екшену піддають, і хоч якийсь трепет від знахідки відчувається. В усьому іншому «Фонтан молодості» становить суцільну беззмістовну балаканину, нехай і дуже приємних та добре впізнаваних людей.
Тут ще варто зупинитися на катастрофі «Лузітанії». Виявляється, на борту затонулого корабля знаходився прадід місцевого сценариста по батьківській лінії, підприємець Альфред Гвінн Вандербільт-старший, котрий віддав свій рятувальний жилет жінці з маленькою дитиною, попри те, що не вмів плавати. Тіло бізнесмена так і не було знайдене. І от навіть ця героїчна історія звучить цікавіше, ніж те, що пропонує нащадок Вандербільта-старшого в рамках екрана.
«Фонтан молодості» здатен якісно розважити хіба в тому випадку, якщо ви жодного разу не бачили будь-яку з частин «Індіани Джонса» — автори підморгують культовій серії, назвавши батька головних героїв Гаррісоном (хоча ніякого розпачу, на відміну від Лари Крофт, з приводу втрати татуся тут не відчувається). Або якщо ви геть не знайомі зі «Скарбом нації» чи «Кодом да Вінчі». Конкретно тут ключову роль у пошуках відіграють зашифровані послання у витворах мистецтва великих живописців — Рембрандта, Веласкеса, Рубенса, Караваджо тощо. При цьому передбачити майбутні події не складе жодних труднощів, якщо ви з тих людей, хто систематично дивиться кіно в принципі.
Щодо персонажів, то Джон Красіньскі наче й має непоганий вигляд як Індіана Джонс 2.0, але нічого особливого не показує. Про інших і сказати до ладу нічого. Зірковим виконавцям по суті немає чого грати. Протилежність характерів брата та сестри не викликає ніяких емоцій, а псевдоантагонізм з героїнею Ейси Гонсалес не витримує жодної критики — і хто їй взагалі платить за суцільні провали? Про агента ж Інтерполу чи героя Лаза Алонсо (якщо його обличчя вам здасться знайомим, то він був у «Хлопцях»), краще взагалі не згадувати, настільки бляклими вони вийшли.
Цьому млявому фільму рішуче не вистачає енергії, творчого запалу, яскравого пригодницького складника. Замість них доводиться задовольнятися нескінченними діалогами далеко не тарантінівського штибу та очікуваними твістами, які існують суто для проформи.
У підсумку перегляд коштує глядачу бездарно проведений біля екрана час, коли кожен з нас постарів на дві години, які ніхто не поверне.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: