Арі Астер здобув всесвітню популярність завдяки своїм хоррорам «Спадковість» та «Сонцестояння». Ці фільми грамотно обходилися з прагненням налякати глядачів і робили це настільки чудово, що породили терміни «постгорор» та «slow burn horror», які позначили свій піджанр повільних фільмів жахів. Сама суть цього піджанру вже звучить дещо претензійно, начебто підносячи деякі горори серед загальної маси й без того досить інтелектуального жанру. Але «Усі страхи Бо» навіть у цю концепцію не вписується. А от якою вийшла ця пригода — читайте в рецензії нижче.
«Усі страхи Бо» / Beau Is Afraid
Жанр комедійний хоррор
Режисер Арі Астер
У ролях Хоакін Фенікс, Паркер Поузі, Кайл Роджерс, Емі Раян, Нейтан Лейн, Майкл Гандольфіні
Прем’єра кінотеатри
Рік виходу 2023
Сайт IMDb
Головний герой фільм — чоловік у віці на ім’я Бо (Хоакін Фенікс). Він боїться майже всього на світі: від гучних звуків до взаємодії з іншими людьми. Але окремо його лякає мама, з якою у нього з дитинства виробився особливий зв’язок. На річницю смерті батька Бо мав приїхати до мами, проте серія неприємних, майже містичних обставин створили цьому багато перешкод. Однак Бо все одно вирушає в подорож, щоб не розчарувати свою маму. У поїздку, яка настільки ж небезпечна, наскільки й сакральна.
Джерела фільму «Усі страхи Бо» можна відстежити до 2011 року, коли Арі Астер випустив короткометражку «Бо» (Beau). У ній ішлося про людину, ключі від квартири якої опинилися в руках чужинця. Навколо цього страху вторгнення божевілля зовнішнього світу в будинок, який нібито має бути безпечною гаванню для головного героя, і будується короткометражка. Без домішок божевільного сюрреалізму тут не обійшлося, але це вже спишемо на творчий почерк Астера.
«Всі страхи Бо» починається схожим чином. Тільки ось відчуття загрози, що виходить від зовнішнього світу, тут викручено на максимум. Кожен перехожий на вулиці у світі фільму — божевільний або фрік, а погрози підстерігають на кожному розі. Хоча завжди є ймовірність, що просто сам Бо бачить світ саме таким. Адже головний герой тут буквально боїться всього на світі.
Тим іронічніше, що особливо страшним «Всі страхи Бо» назвати не можна. Але тут рідкісний випадок, коли фільму це абсолютно не шкодить. Адже в ньому все одно вистачає абсурдних, моторошних, огидних і тривожних сцен.
Взявши почуття страху за рушійну силу історії, Астер розглядає його з усіх боків — і в підсумку виходить за його межі. Адже коли страх стає віссю обертання світу, він заодно перетворюється на норму життя.
На тлі параноїдального жаху особливо добре помітні загравання з чорною комедією в «Всіх страхах Бо». Цього елемента якраз не було ні в «Сонцестоянні», ні в «Спадковість». Місцями новий фільм Астера щиро смішний. Але навіть комедійні елементи тут побудовані на відразливих і специфічних елементах, тож будьте готові отримувати вкрай змішані емоції.
У своєму третьому (і найамбітнішому) повнометражному фільмі Астер зовсім не церемониться з глядачами. Він не соромиться натуралістичних до огиди сцен насильства, а секс тут стає ще одним сценарним інструментом. На жаль, для Бо навіть кохання тут не закінчується добре. Настраждатися за свою подорож до мами додому він встигне.
За три години фільму Бо побуває в настільки різних ситуаціях, що вони цілком могли б потягнути на антологію короткометражних горорів. Епізоди відрізняються навіть тональністю, закладеними думками та режисерськими прийомами.
І тим разючіше, що настільки розрізнені моменти Астер складає в єдиний наратив. У фільмі немає нічого зайвого, а його елементи перегукуються один з одним у настільки хитромудрих комбінаціях, що аналізувати «Всі страхи Бо» цікаво навіть через дні після перегляду.
«Всі страхи Бо» — фільм вкрай комплексний і не дбає про почуття глядача. Астер лише прикривається історією про людину, яка боїться всього на світі, насправді ж вгризається в сутність людських емоцій і зачіпає всередині душі все найболючіше.
Особливе місце в цьому калейдоскопі жаху посідає святість стосунків між матір’ю і дитиною. Але навіть її «Всі страхи Бо» подають так, що всередині починають посилено шепотіти сумніви.
Твору мистецтва відносно неважко змусити людину відчувати радість або смуток. Але ось змусити глядача відчути себе не на своєму місці, викликати сум’яття, збентеження і моральну неприязнь — ось це вже щось із розряду справжнього мистецтва. У «Всіх страхів Бо» це виходить настільки філігранно, що під час перегляду і сам не помічаєш, як починаєш тонути в місцевих кошмарах.
Далеко не останню роль у фантазмагорії, що твориться на екранах, відіграє талант Хоакіна Фенікса.
Актор останні роки вкрай ретельно підходить до вибору своїх ролей. І параноїдальний майже до психозу Бо став гідним поповненням у його колекції образів. Він примудряється постійно балансувати між симпатією і засудженням, через що однозначного ставлення до головного героя скласти не вийде.
Неоднозначність ніби стала основною духовною рушійною силою фільму. Багато моментів фільму та фрази персонажів перебувають у конфлікті. Навіть сама сценарна структура в середині починає руйнуватися, переходити на нові плани сприйняття і ніби забувати, про що фільм насправді. Але такий прийом Астер використовує лише для того, щоб зайвий раз занурити вас у кошмари Бо.
Адже у справжнього страху немає чіткої структури. Страх не потребує пояснень і продуманості. Він постійно перебуває десь на задвірках свідомості та в глибинах підсвідомості. При цьому вплив страху на наше життя неможливо недооцінити.
Багато горорів гублять зайві спроби все пояснити. Укладати страх у чітку форму, через що він втратить контроль над вами та зникне. Але у кіно «Усіх страхи Бо» такого немає. Ірраціональна природа фільму лише посилює його вплив на глядачів. І нехай порівняння з Девідом Лінчем у 2023 році вже здаються поганим смаком, важко придумати більш відповідну аналогію.
«Усі страхи Бо» пропонують настільки багато, що майже неможливо повірити в сам факт існування такого монструозного фільму. Тут вам всілякі види жаху, експериментально гротескний гумор, своєрідний сеанс психоаналізу й навіть невеличка шпаргалка з режисерських та сценарних технік. Це дивовижний фільм, про який хочеться дуже багато думати та приблизно стільки ж говорити.
Щоправда, розмова скоріше перетвориться на суперечку, тому що істину ви навряд чи тут знайдете. Але в тому ще один елемент чарівного впливу «Всіх страхів Бо».